36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
31.01.2012 р. Справа № 18/3490/11
За позовом публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі відділення "Полтавська міжрегіональна дирекція " ПАТ "Креді Агріколь Банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімір"
про стягнення 2271842,25 грн.
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: Петруня В.С.
від відповідача: Курило Н.В.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 24.01.2012р.
Розглядається позовна заява про стягнення 2271842,25 грн. з яких 1542103,50 грн. - заборгованість за кредитним договором № 08/08 від 28.03.2008р. та 729738,75 грн. - за кредитним договором № 19/08 від 11.08.2008р.
24.01.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 91116-31 від 23.01.2012р., в якій він просить стягнути з відповідача 1542556,92 грн. заборгованості за кредитним договором № 08/08 від 28.03.2008р. та 733369,33 грн. - за кредитним договором № 19/08 від 11.08.2008р. Вказана заява направлена на адресу відповідача 23.01.2012р., що підтверджується наданими позивачем описом вкладення та фіскальним чеком пошти № 3619 від 23.01.2012р. (т. 4, а.с. 13, 14).
30.01.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 91116-36 від 27.01.2012р., в якій позивач просить стягнути з відповідача 1541975,22 грн. заборгованості за кредитним договором № 08/08 від 28.03.2008р. та 734603,48 грн. - за кредитним договором № 19/08 від 11.08.2008р. Вказана заява направлена на адресу відповідача 26.01.2012р., що підтверджується наданими позивачем описом вкладення та фіскальним чеком пошти № 5780 від 26.01.2012р. Крім того, копія цієї заяви з додатками вручена представнику відповідача в засіданні суду 31.01.2012р.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
З врахуванням вищевикладеного, судом розглядається позов про стягнення 2276578,70 грн., в тому числі 1541975,22 грн. заборгованості за кредитним договором № 08/08 від 28.03.2008р. та 734603,48 грн. - за кредитним договором № 19/08 від 11.08.2008р.
30.01.2012р. від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи № 6-ю від 27.01.2012р., в якому відповідач просить для з'ясування обставин, що мають значення для справи та для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського суду, які потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та економіки призначити по справі судову економічну експертизу та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Відповідно до статті 1 Закон України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 ГПК, згідно з частиною першою якої експертиза
призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Виходячи з цього, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідач обґрунтовує своє клопотання про призначення експертизи тим, що для визначення дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем за кредитними договорами, встановлення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку позивача операцій з нарахування відсотків за кредитними договорами та їх погашення відповідачем, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку та економіки, а тому з метою об'єктивного та всебічного розгляду справи необхідно призначити судово-економічну експертизу.
В судовому засіданні 31.01.2012р. представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що для з"ясування зазначених відповідачем питань спеціальні знання не потрібні, достатньо знань на рівні загально-освітньої школи.
Суд вважає, що для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем по кредитних договорах, зокрема для визначення розміру відсотків по договорах, спеціальні знання не потрібні, отже відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи.
Виходячи в вищевикладеного, клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи не підлягає задоволенню.
Відповідач відзиву на позов не надав, в зв'язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
28 березня 2008 року між акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", яке пізніше змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполімір" (позичальник) було укладено кредитний договір № 08/08 (надалі - кредитний договір-1, копія кредитного договору-1 - т. 1, а.с. 26-28).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору-1, банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1412000 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч) грн. 00 коп., в рамках якої банк надає позичальнику кредит. Кожне надання суми кредиту на поповнення обігових коштів в межах кредитної лінії здійснюється в межах кількостей та сум, що представлені в специфікаціях-замовленнях до укладених контрактів на поставку продукції позичальника і супроводжуються клопотанням про її надання в рамках цього договору.
Згідно п. 1. додаткової угоди № 13 до кредитного договору-1 строк користування кредитом з 28 березня 2008 року до 30 серпня 2013 року включно. Окрім цього, вказаним пунктом встановлено графік щомісячного погашення заборгованості за кредитом, який вміщений в даній додатковій угоді (копія додаткової угоди № 13 - т. 1, а.с. 41-42).
Пунктом 2.3. договору передбачено нарахуванням банком відсотків за користування кредитом. Відсотки нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту згідно з відсотковою ставкою, передбаченою п. 1.4. договору.
Згідно п. 1.4. кредитного договору-1 з 28.03.2008р. діяла відсоткова ставка 17,5 відсотків річних, з 27.03.2009р. додатковою угодою № 1 до кредитного договору-1 встановлено відсоткову ставку на рівні 28 відсотків річних (т. 1, а.с. 29). Згідно додаткової угоди № 8 до кредитного договору-1 з 26.11.2009р. діяла відсоткова ставка на рівні 25 відсотків річних (т. 1, а.с. 36). Відповідно до п. 2. додаткової угоди № 13 до кредитного договору-1 починаючи з 28.02.2011р. процентна винагорода за користування кредитом становила 16 відсотків річних (т. 1, а.с. 41-42).
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору-1 позивач зобов'язався надати відповідачу кредит при наявності у позивача вільних коштів та письмового запиту про його надання шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та/або договорів, які надані відповідачем чи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Позивач зазначає, що виконуючи умови п. 2.2. кредитного договору-1 на підставі клопотання № 1 відповідача (копія клопотання № 1 - т. 1, а.с. 109) позивачем 28.03.2008р. було здійснено перерахування коштів у розмірі 1412000 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 08/08 від 28.03.2008р. та виписками по рахунках Відповідача (копія меморіального ордеру - т. 1, а.с. 108).
Таким чином, позивачем зобов'язання за кредитним договором виконано у повному обсязі.
Згідно п. 4 додаткової угоди № 13 до кредитного договору-1 відповідач зобов'язаний щомісячно до 5 (п'ятого) числа кожного місяця, що слідує після закінчення періоду нарахування процентів, та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів сплачувати проценти за користування кредитом та відповідно до п. 2.10. та п. 2.11. кредитного договору-1 відповідач зобов'язаний не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати комісію за управління фінансовою заборгованістю.
Пунктом 2.12. кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та комісій в сумах та в строки, передбачені кредитним договором-1.
Позивачем надано докази часткового погашення відповідачем суми кредиту на суму 85000,00 грн. (платіжні доручення - т. 4, а.с. 96-100). Таким чином, по кредитному договору-1 залишається не сплаченою сума кредиту в розмірі 1327000,00 грн.
Згідно п. 1 додаткової угоди № 13 до кредитного договору-1 сторони погодили графік погашення кредитної заборгованості в сумі 1327000 грн. Зокрема, до подання позивачем даного позову 24.11.2011р., відповідач повинен був сплатити 153114,00 грн. Проте, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, останній не виконав умови додаткової угоди № 13 до кредитного договору-1. Сума неповернутого кредиту по кредитному договору-1 залишилася 1327000 грн.
Згідно п. 2.19. кредитного договору-1, банк має право достроково вимагати повернення суми заборгованості за даним кредитним договором (кредиту, відсотків за кредитом, плати за обслуговування кредитної лінії. пені та штрафів) в разі порушення позичальником умов цього договору.
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору-1, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків та плати за обслуговування кредитної лінії, і передбаченої даним договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку кредит, сплатити належні йому відсотки і плату за обслуговування кредитної лінії, пеню, штрафи, а також відшкодувати завдані банку збитки у випадку, якщо позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за кредит та/або плати за обслуговування кредитної лінії.
Згідно п. 5.6. договору, вимога про дострокове повернення кредиту згідно п. 5.5. даного договору, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 днів після її відправлення. У випадку невиконання позичальником умов пункту 5.6. договору банк має право звернути стягнення на предмет застави та/або пред'явити позов у відношенні позичальника.
Позивачем надано копію вимоги № 91100-245 від 26.09.2011р. до відповідача, в якій позивач вимагає в строк до 06.10.2011р. погасити заборгованість по кредитному договору-1, зокрема борг за кредитом, відсотками та пеню на загальну суму 1507994,95 грн. (т. 1, а.с. 111). На вказаній вимозі є відмітка про її отримання 27.09.2011р.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2012р. стверджував, що відповідач вимоги про дострокове погашення кредиту від позивача не отримував, відмітка на вимозі позивача не може вважатися належним доказом отримання її відповідачем, оскільки засновник ТОВ "Укрполімір" ОСОБА_1, який отримав вимогу, не мав відповідних повноважень на отримання від позивача вищевказаної вимоги. В зв'язку з цим представник відповідача вважає, що у позивача відсутні підстави для дострокового стягнення суми неповернутого кредиту.
Відповідач доказів відсутності у засновника товариства ОСОБА_1 таких повноважень (статуту товариства, тощо) суду не надав. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування заперечень на позов покладено на відповідача. Відповідач не довів відсутність у засновника ТОВ "Укрполімір" ОСОБА_1 повноважень на отримання від позивача вимоги адресованої відповідачу. В зв'язку з цим заперечення представника відповідача судом до уваги не приймаються як необґрунтовані.
Крім того, умови договору передбачають направлення вимоги відповідачу та строк її виконання останнім, але не пов"язують виникнення у позивача права достроково (до настання строку повернення кредиту) вимагати повернення суми заборгованості по кредитному договору з наявністю такої вимоги.
Згідно частини 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати належних йому процентів. Таким чином вимога позивача про дострокове стягнення суми наданого кредиту ґрунтується не лише на умовах договору, а й на нормах Цивільного кодексу України.
Крім того, за позовом стягуються не лише суми кредиту, срок сплати яких не настав, а і суми прострочених платежів, отже зазначені заперечення відповідача стосуються лише частини заявлених за позовом вимог.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по відсотках по кредитному договору-1, за період з 28.03.2008р. по 28.11.2011р., відповідач повинен був сплатити відсотки за користування кредитом на суму 1089326,40 грн. Проте, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач сплатив лише 882036,76 грн. відсотків за користування кредитом. Таким чином, залишаються непогашеними відсотки за користування кредитом по кредитному договору-1 в сумі 207289,63 грн.
Відповідачем розрахунок позивача не спростований, доказів сплати стягуваних за позовом сум відповідач не надав.
11 серпня 2008 року між акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", яке пізніше змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполімір" (позичальник) було укладено кредитний договір № 19/08 (надалі - кредитний договір-2, копія кредитного договору-2 - т. 1, а.с. 69-71).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору-2, банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 600000 грн. 00 коп., в рамках якої банк надає позичальнику кредит. Кожне надання суми кредиту на поповнення обігових коштів в межах кредитної лінії здійснюється в межах кількостей та сум, що представлені в специфікаціях-замовленнях до укладених контрактів на поставку продукції позичальника і супроводжуються клопотанням про її надання в рамках цього договору.
Згідно п. 1. додаткової угоди № 9 до кредитного договору-2 строк користування кредитом з 11 серпня 2008 року до 30 серпня 2013 року включно. Окрім цього, вказаним пунктом встановлено графік щомісячного погашення заборгованості за кредитом, який вміщений в даній додатковій угоді (копія додаткової угоди - т. 1, а.с. 80-81).
Пунктом 2.3. договору передбачено нарахуванням банком відсотків за користування кредитом. Відсотки нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту погашення кредиту згідно з відсотковою ставкою, передбаченою п. 1.4. договору.
Згідно п. 1.4. кредитного договору-2 з 11.08.2008р. діяла відсоткова ставка 21 відсоток річних, з 10.08.2009р. Додатковою угодою № 1 до кредитного договору-2 встановлено відсоткову ставку на рівні 28 відсотків річних (копія додаткової угоди № 1 - т. 1, а.с. 72). Згідно до додаткової угоди № 4 до кредитного договору-2 з 26.11.2009р. діяла відсоткова ставка на рівні 25 відсотків річних (копія додаткової угоди № 4 - т. 1, а.с. 75). Відповідно до п. 1.4.1. додаткової угоди № 9 до кредитного договору-2 починаючи з 28.02.2011р. процентна винагорода за користування кредитом становила 16 відсотків річних (копія додаткової угоди № 9 - т. 1, а.с. 80-81).
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору-2 позивач зобов'язався надати відповідачу кредит при наявності у позивача вільних коштів та письмового запиту про його надання шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів та/або договорів, які надані відповідачем чи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника в межах суми визначеної в п. 1.1 кредитного договору-2.
Позивач стверджує, що виконуючи умови п. 2.2. кредитного договору-2 на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 106) позивачем 12.08.2008 р. було здійснено перерахування трьох платежів на загальну суму 425 830 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами № 19/08_2, 19/08_1, 19/08 від 12.08.2008 р. (т. 1, а.с. 104, 105, 107) та виписками по рахунках відповідача, які наявні в матеріалах справи.
19.08.2008р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 103) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 10050 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 19.08.2008 р. (т. 1, а.с. 102) та виписками по рахунках відповідача.
Також 19.08.2008р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 101) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 3900 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 19.08.2008р. (т. 1, а.с. 100) та виписками по рахунках відповідача.
21.08.2008р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 99) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 75000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 21.08.2008р. (т. 1, а.с. 98) та виписками по рахунках відповідача.
22.08.2008 р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 97) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 24000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 22.08.2008р. (т. 1, а.с. 96) та виписками по рахунках відповідача.
28.08.2008р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 95) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 27 000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 28.08.2008р. (т. 1, а.с. 94) та виписками по рахунках відповідача.
29.08.2008 р. на підставі клопотання відповідача (копія клопотання - т. 1, а.с. 93) позивачем було здійснено перерахування коштів у розмірі 34 220 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 19/08 від 29.08.2008р. (т. 1, а.с. 92) та виписками по рахунках відповідача.
Таким чином, позивач зобов'язання за кредитним договором-2 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на загальну суму 600000,00 грн.
Пунктом 2.12. кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом та комісій в сумах та в строки, передбачені кредитним договором-2.
Згідно п. 1 додаткової угоди № 9 до кредитного договору-2 сторони погодили графік погашення кредитної заборгованості в сумі 600000 грн. Зокрема, до подання позивачем даного позову 24.11.2011р., відповідач повинен був сплатити 69231 грн. Проте, як зазначає позивач та не заперечує відповідач, останній не виконав умови додаткової угоди № 9 до кредитного договору-2. Сума неповернутого кредиту по кредитному договору-2 відповідачем не погашалася та залишилася 600000 грн.
Згідно п. 2.23. кредитного договору-2, банк має право достроково вимагати повернення суми заборгованості за даним кредитним договором (кредиту, відсотків за кредитом, плати за обслуговування кредитної лінії. пені та штрафів) в разі порушення позичальником умов цього договору.
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору-2, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків та плати за обслуговування кредитної лінії, і передбаченої даним договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку кредит, сплатити належні йому відсотки і плату за обслуговування кредитної лінії, пеню, штрафи, а також відшкодувати завдані банку збитки у випадку, якщо позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за кредит та/або плати за обслуговування кредитної лінії.
Згідно п. 5.6. кредитного договору-2, вимога про дострокове повернення кредиту згідно п. 5.5. даного договору, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 днів після її відправлення. У випадку невиконання позичальником умов пункту 5.6. договору банк має право звернути стягнення на предмет застави та/або пред'явити позов у відношенні позичальника (п. 5.7. кредитного договору-2).
Позивачем надано копію вимоги № 91100-246 від 26.09.2011р. до відповідача, в якій позивач вимагає в строк до 06.10.2011р. погасити заборгованість по кредитному договору-2, зокрема борг за кредитом, відсотками та пеню на загальну суму 708352,17 грн. (т. 1, а.с. 110). На вказаній вимозі є відмітка про її отримання 27.09.2011р. ОСОБА_1.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2012р. стверджував, що відповідач вимоги про дострокове погашення кредиту від позивача не отримував, відмітка на вимозі позивача не може вважатися належним доказом отримання її відповідачем, оскільки засновник ТОВ "Укрполімір" ОСОБА_1 не мав відповідних повноважень на отримання від позивача вищевказаної вимоги. В зв'язку з цим представник відповідача вважає, що у позивача відсутні підстави для дострокового стягнення суми неповернутого кредиту.
Як зазначалося вище, заперечення представника відповідача щодо отримання вимоги позивача неуповноваженою на це особою судом до уваги не приймаються як необґрунтовані.
Згідно п. 4 додаткової угоди № 9 до кредитного договору-1 відповідач зобов'язаний щомісячно до 5 (п'ятого) числа кожного місяця, що слідує після закінчення періоду нарахування процентів, та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів сплачувати проценти за користування кредитом згідно до п.п. 1.4.1 даної угоди.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по відсотках по кредитному договору-1, який відповідачем не оспорений, за період з 12.08.2008р. по 28.11.2011р. відповідач повинен був сплатити відсотки за користування кредитом на суму 434155,43 грн. Проте, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідач сплатив лише 302730,76 грн. відсотків за користування кредитом. Таким чином, залишаються непогашеними відсотки за користування кредитом по кредитному договору-2 в сумі 131424,67 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитних договорів № 08/08 від 28.03.2008р. та № 19/08 від 11.08.2008р. позивач просить стягнути з відповідача загальну суму неповернутого кредиту в розмірі 1927000 грн. та суму відсотків по кредиту, загальний розмір яких становить 338714 грн. 30 коп.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Таким чином, вимога позивача про стягнення неповернутого кредиту в сумі 1927000 грн. 00 коп. та відсотків по кредиту в сумі 338714 грн. 30 коп. обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7685,59 грн. по кредитному договору-1 та пеню в розмірі 3178,81 грн. по кредитному договору-2.
Згідно п. 4.1. кредитного договору-1 та п. 4.1. кредитного договору-2 у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.
24.01.2012р. від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності (т. 4, а.с. 116). В даній заяві відповідач просить застосувати позовну давність в один рік до вимоги позивача щодо стягнення пені. При цьому відповідач зазначає, що позивач нарахував пеню за період з 05.01.2010р. до листопада 2011 року, що суперечить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому відповідач не надав контррозрахунку пені та не вказав які саме суми пені нараховані за межами позовної давності та строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГПК України.
Згідно наданих позивачем розрахунків пені (т. 4, а.с. 88-91), позивач нарахував відповідачу пеню по кредитному договору-1 за прострочення зобов'язання по сплаті кредиту за період з 19.10.2011р. по 13.12.2011р. і за прострочення зобов'язання по сплаті відсотків за період з 06.04.2011р. по 13.12.2011р. та по кредитному договору-2 за прострочення зобов'язання по оплаті кредиту - за період з 20.10.2011р. по 13.12.2011р. і за прострочення зобов'язання по оплаті відсотків - за період з 06.05.2011р. по 13.12.2011р.
Позов подано в листопаді 2011 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд встановив, що відповідачем при здійсненні нарахування пені не порушено шестимісячний строк нарахування пені встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені не сплив.
Вимога позивача про стягнення пені на загальну суму 10864 грн. 40 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами. В зв'язку з цим позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно статті43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідач будь-яких доказів суду не надав, наданим йому статтею 59 ГПК України правом надіслання господарському суду відзиву на позов не скористався.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімір" (36000, м. Полтава, вул. Червонофлотська, 15, ідентифікаційний код 32753522) на користь публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (МФО 30061, ідентифікаційний код 14361575, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пушкінська, буд. 42/4) 1 927 000 грн. 00 коп. суми неповернутого кредиту, 338 714 грн. 30 коп. відсотків по кредиту, 10 864 грн. 40 коп. пені, 45 531 грн. 57 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.В. Тимошенко
Повне рішення складено 06.02.2012р.