36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
01.02.2012р. Справа № 18/177/12
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Вечірнє", вул. Леніна, 26/37, м. Кременчук, Полтавська область,39600
про визнання недійсними рішень загальних зборів
ВСТАНОВИВ,
що позовна заява не відповідає вимогам ГПК України щодо подачі позовів та підлягає поверненню у зв'язку із наступним:
- позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI .
Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України “Про судовий збір”: платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року №4282-VI станом на 1 січня 2012 року встановлено мінімальний розмір заробітної плати - 1073,00 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлені чинним законодавством України правила та вимоги щодо сплати судового збору за заяви до господарських судів, позивач мав сплатити судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Однак, позивач не додав до позовної заяви доказів які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі та просить суд відстрочити сплату судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, з правової конструкції відповідної статті слідує можливість винесення судом ухвали про відстрочення сплати стороною судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за обставин її майнового стану. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій до моменту ухвалення судового рішення у справі є врахування майнового стану сторони. Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Надані суду позивачем копія довідки та пенсійного посвідчення, свідчать про лише про розмір пенсії позивача, однак не свідчать про загальний майновий стан позивача, отже позивачем не доведено та необґрунтовано наявність обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах.
З огляду на вище зазначене, судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відхиляється, а позовна заява підлягає поверненню, на підставі ч. 1 п. 4 ст. 63 ГПК України, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору за даним позовом, у встановленому порядку та розмірі, згідно із вимогами Закону України “Про судовий збір”, що є порушенням вимоги ст. 57 ГПК України.
- не подано належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Так, згідно ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати іншій стороні копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, додаються до позовної заяви.
Позивачем в якості доказу направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї додано до позову квитанцію Укрпошти від 26.01.2012р. та опис вкладення, з яких вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача не всі додатки до позову які відправлені та перелічені в описі вкладення на ім'я господарського суду Полтавської області.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що подані позивачем документи не є належними доказами виконання ним вимог ст.56 ГПК України.
Керуючись п.4,6 ст. 63 ГПК України, суддя, -
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.
Суддя Тимощенко О.М.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.