36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.01.2012 р. Справа №18/3044/11
За позовом Приватної агропромислової фірми “Воля”, місцезнаходження: 37220, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка; поштова адреса: 37221, Полтавська область, Лохвицький район, с. Лука
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога”, 37223, Полтавська область, Лохвицький район, с. Гиряві Ісківці, вул.. Ватутіна, 2
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
1. Лучанська сільська рада, 37221, Полтавська область, Лохвицький район, с. Лука
2. Відділ Держкомзему у Лохвицькому районі, 37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Кирпоноса, 19
Про (1) зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду у розмірі 8 931,67 грн., визначеному за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, знятті ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 (зі змінами і доповненнями), заподіяну позивачу внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що знаходяться в оренді ПАФ “Воля”,
(2) стягнення 27 889,00 грн. -збитки, спричинені позивачу від незаконних дій відповідача, що зібрав на орендованій позивачем спірній земельній ділянці урожай, який належить ПАФ “Воля”,
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача: Проценко В.О. (див. протокол судового засідання)
від відповідача: Купор Д.В. (див. протокол судового засідання)
від третіх осіб: відсутні (див. протокол судового засідання)
19.01.2012 року у судовому засіданні відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 27.12.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України в реагування на клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи та необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.
Суть спору: Розглядається позовна заява Приватної агропромислової фірми “Воля”, с. Білогорілка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога”, с. Гиряві Ісківці про (1) зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду у розмірі 8 931,67 грн., визначеному за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, знятті ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 (зі змінами і доповненнями), заподіяну позивачу внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що знаходяться в оренді ПАФ “Воля”, (2) стягнення 27 889,00 грн. -збитки, спричинені позивачу від незаконних дій відповідача, що зібрав на орендованій позивачем спірній земельній ділянці урожай, який належить ПАФ “Воля”.
З підстав, викладених в ухвалі від 13.12.2011р. до участі в розгляді даної справи залучені Лучанська сільська рада, с. Лука та Відділ Держкомзему у Лохвицькому районі, м. Лохвиця як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Від останніх надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності представників (т. 1, а.с. 90, 93).
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов № 16-юр від 18.01.2012р. (т. 1, а.с. 100-102), посилаючись на те, що (1) ТОВ «Агро Перемога»не обробляло земельні ділянки, що належать гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, а відповідно і самовільного захоплення земельної ділянки не здійснював, (2) договори оренди земельних ділянок, укладені позивачем із гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 є нечинними з підстав не проведення державної реєстрації останніх, (3) відсутні докази збирання врожаю відповідачем як умова для відшкодування завдання збитків.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, яке надійшло до ГСПО 27.12.2011р. за вх№ 20585д (т. 1, а.с. 57-58), до вирішення справи № 2а-1670/9163/11, яка розглядається Полтавським окружним адміністративним судом, суд не прийняв за невмотивованістю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
На умовах договорів оренди землі з гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 від 25.11.2010р., зареєстрованих в Лучанській сільській раді 29.12.2010р. за № 110, 111, 112 Приватне агропромислове підприємство фірма «Воля» використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,09 га, 5,64 га, 2,82 га відповідно, загальною площею 11,55 га.
За висновками перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні вказаних земельних ділянок на території Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, що набрали форму актів відділу Держкомзему у Лохвицькому районі від 18.04.2011 р. старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Лохвицькому районі встановлено, що ТОВ "Артекс Агро Перемога" (правонаступником якого є відповідач згідно довідки з ЄДРПОУ, т.1, а.с. 21-23) в порушення вимог земельного законодавства, зокрема пунктів «б», «е»ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України здійснено самовільне зайняття земельних ділянок (без будь-яких правовстановлюючих документів) площею 6,35 га та 2,00 га, орендованих позивачем і проведено повторний посів сільськогосподарських культур та пошкоджено межові знаки, що встановлені в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Стаття 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” № 963-IV від 19.06.2003 року (зі змінами та доповненнями) надає визначення “самовільне зайняття земельної ділянки” - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної шкоди) є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, відповідно до якої, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміється: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (т. 1, а.с. 19-20), здійсненого на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р., розмір шкоди, заподіяної Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога” Приватній агропромисловій фірмі «Воля»внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 6,35 га та 2,00 га, що розташовані в адміністративних межах Лучанської сільської ради Лохвицького району та належать останній на праві так званого «титульного»володіння становить 8 931,67 грн. (6 792,35 грн. + 2 139,32 грн.).
У відповідності до п. 2.2 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках, які надані в коритсування чи передані у власність юридичних чи фізичних осіб, внаслідок їх самовільного зайняття повинні бути відшкодовані власнику чи користувачу земельної ділянки.
За викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог землекористувача -Приватної агропромислової фірми «Воля»щодо стягнення 8 931,67 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 6,35 га та 2.00 га, розташованих в адміністративних межах Лучанської сільської ради Лохвицького району.
Щодо другої частини позовних вимог про стягнення з відповідача 27 889,00 грн. -збитки, спричинені позивачу від незаконних дій відповідача, що зібрав на орендованій позивачем спірній земельній ділянці урожай, який належить ПАФ “Воля” суд дійшов до висновку, що вимоги є такими, що задоволенню не підлягають за наступного.
Відповідно до ст. ст. 440 та 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. ст. 614, 623 Цивільного кодексу України та ст. 226 Господарського кодексу України) умовою для стягнення збитків, крім наведеного, є причинний зв'язок між протиправним діянням та негативним майновим наслідком.
У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, для відшкодування збитків необхідно встановити і довести такі факти:
- неправомірність поведінки особи;
- наявність шкоди;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
- вина заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.
Вмотивовуючи позовні вимоги в стягненні 27 889,00 грн. збитків позивач посилається на те, що відповідач завдав збитків позивачу незаконним збором врожаю, що належить позивачу, при цьому не надавши документальних доказів в підтвердження таких тверджень.
У відповідності до ст. 49 ГПК України державне мито та інші витрати, пов'язані з розглядом справи у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога»(37223, Полтавська область, Лохвицький район, с. Гиряві Ісківці, вул. Ватутіна, 2, код ЄДРПОУ 36190829) на користь Приватної агропромислової фірми «Воля»(37220, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, код ЄДРПОУ 32730636) -8 931,67 грн. шкоди, державне мито -89,32 грн. та витрати за забезпечення судового процесу -57,25 грн.
3. Видати накази з набранням чинності цим рішенням.
4. В частині вимог позивача щодо стягнення 27 889,00 грн. -збитків, спричинених позивачу від незаконних дій відповідача, що зібрав на орендованій позивачем спірній земельній ділянці урожай, який належить ПАФ “Воля” -відмовити.
5. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.01.2012 року