36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20 січня 2012 р. Справа № 18/3379/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Флотилія", 36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 20
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний", 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1
про стягнення 116128,45 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Круглова Р.С.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Іванченко Т.А.
В судовому засіданні 20.01.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 116128,45 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, надіслана на його адресу копія ухвала від 12.01.2012 року повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає". У відповідності до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1, а.с. 153-154), станом на 30.11.2011 року місцезнаходженням відповідача є: 36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 20, що співпадає із вказаною у позовній заяві адресою, у зв'язку з чим відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце проведення судового засідання.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Флотилія" (відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (позивач, покупець) були укладені договори поставки № 11310 від 06.12.2008 року (т. 1, а.с. 8-13) та № 21700 від 01.01.2010 року (т. 1, а.с. 15-21), згідно яких постачальник в порядку та у строки, обумовлені договорами, зобов'язався передати у власність покупцеві товар у певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, визначених договорами (п. п. 1.1. договорів).
Відповідно до п. 10.1. договору поставки № 11310 від 06.12.2008 року з урахуванням внесених до нього додатковою угодою № 2 від 14.09.2009 року (т. 2, а.с. 57) змін, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє на протязі 13 (тринадцяти) місяців. Строк дії договору спливає не раніше виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним договором.
Згідно із п. 10.1. договору поставки № 21700 від 01.01.2010 року з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 20.01.2010 року (т. 1, а.с. 26), цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє на протязі 12 (дванадцяти) місяців. Строк дії договору спливає не раніше виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним договором.
Відповідно до п. п. 3.5. вищевказаних договорів з урахуванням внесених додатковими угодами за № 2 від 14.09.2009 року та № 1 від 20.01.2010 року змін, загальні суми за цими договорами складаються із сум усіх видаткових накладних, підписаних постачальником, прийнятих до оплати покупцем у відповідності з умовами даних договорів.
У відповідності до п. п. 3.1. договорів поставки № 11310 від 06.12.2008 року та № 21700 від 01.01.2010 року, покупець після отримання товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня поставки.
На виконання договірних зобов'язань відповідачем було поставлено позивачеві товар, зокрема, згідно видаткових накладних № КТ-0013087 від 03.06.2010 року, № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року та № КТ-0014424 від 18.06.2010 року (т. 2, а.с. 81-82, 86).
16.10.2009 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Південний" в особі філії у м. Дніпропетровськ (фактор), що в подальшому, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії статуту (т. 2, а.с. 13-35), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" (третя особа), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Флотилія" (клієнт) був укладений договір факторингу № 03/10-09 (т. 1, а.с. 27-30), за умовами якого клієнт відступив фактору право наявної та/або майбутньої грошової вимоги за договором поставки № 11310 від 06.12.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (боржник) та клієнтом (п. 1.1. договору).
У відповідності до приписів п. п. 6.1., 6.2. договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009 року (далі - договір факторингу), цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії договору - до 10.03.2010 року, але зобов'язання, що виникли за цим договором, діють до моменту їх повного виконання сторонами.
Додатковою угодою від 02.02.2010 року (т. 2, а.с. 78) сторони внесли зміни до п. 1.1. та п. 6.2. вказаного договору факторингу, зазначивши в якості правочину, за яким клієнт відступає факторові право наявної та/або майбутньої грошової вимоги, договір поставки № 21700 від 01.01.2010 року та встановивши термін дії договору факторингу до 02.03.2011 року.
Згідно п. 1.2. договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор приймає у клієнта його право грошової вимоги та надає за неї грошові кошти межах встановленого ліміту та розміру факторингового платежу.
Як вбачається з додатку № 1 (т. 1, а.с. 31) до договору факторингу, ліміт грошової вимоги, що може бути відступлена клієнтом фактору, та індивідуальний ліміт клієнта складає 285700,00 грн., розмір факторингового платежу - 70,00 (сімдесят) %.
Додатковими угодами від 23.12.2009 року, від 02.02.2010 року та від 12.03.2010 року (т. 2, а.с. 77-79) до спірного договору факторингу стронами збільшено ліміт грошової вимоги, що може бути відступлена клієнтом фактору, та індивідуальний ліміт клієнта:
- до 428500,00 грн. по договору поставки № 11310 від 06.12.2008 року;
- до 1428500,00 грн. по договору поставки № 21700 від 01.01.2010 року.
У відповідності до положень п. 2.2. договору факторингу, клієнт надає фактору документи, що засвідчують відвантаження товару (надання послуг) боржнику згідно з договором поставки. З моменту підписання акту прийому-передачі оригіналів документів, що засвідчують відвантаження товару клієнтом, фактор набуває всіх прав грошової вимоги до боржника. Якщо до закінчення операційного дня акт підписано сторонами, то фактор в цей день не несе жодних зобов'язань з надання грошових коштів.
Відповідно до п. 2.4. договору факторингу, у разі неперерахування боржником або клієнтом грошових коштів фактору протягом 1 (одного) календарного дня після останнього дня сплати платежу, зазначеного в повідомленні боржнику про відступлення права грошової вимоги факторові, заборгованість за факторинговими платежами на наступний банківський день переноситься на рахунок простроченої заборгованості. Якщо останній день сплати платежу припадає на вихідний або святковий день, то днем сплати платежу вважається наступний банківський день.
Згідно із п. 2.5. договору факторингу, у день перерахування факторингового платежу, клієнт сплачує винагороду із розрахунку 27,00 (двадцять сім) процентів річних від суми факторингового платежу за період з дня, зазначеного в документі про відвантаження товару (надання послуг) до останнього дня сплати платежу з урахуванням додаткового терміну.
Приписами п. 5.4. договору факторингу сторони передбачили, що клієнт виступає поручителем перед фактором з приводу виконання боржником зобов'язань за договорами, зазначеними в п. 1.1. цього договору. Клієнт несе солідарну з кожним боржником відповідальність перед фактором за своєчасність та повноту виконання боржником зобов'язань перед фактором. Моментом, з якого клієнт виступає поручителем боржника, є момент підписання цього договору. Відповідальність клієнта, як поручителя, обмежена загальною сумою заборгованості за цим договором. У разі виконання клієнтом, як поручителем, зобов'язань боржника перед фактором, клієнт набуває прав грошової вимоги фактора до боржника.
24.06.2010 року та 30.06.2010 року, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 35, 37), Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Південний" в особі філії акціонерного банку "Південний" в м. Дніпропетровськ на адресу позивача були направлені повідомлення № 13/1430 від 23.06.2010 року та № 13/1467 від 29.06.2010 року, відповідно до яких право грошової вимоги за договором поставки № 21700 від 01.01.2010 року в сумі видаткових накладних № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року, № КТ-0014424 від 18.06.2010 року та № КТ-0013087 від 03.06.2010 року відступлено факторові згідно договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009 року. Як вбачається з наявних у справі копій повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлення № 13/1430 від 23.06.2010 року та № 13/1467 від 29.06.2010 року були отримані позивачем 25.06.2010 року та 02.07.2010 року відповідно.
У позовній заяві позивач зазначає, що за наявності вказаних повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові ним за період з 23.06.2010 року по кінцеву дату поставки товару відповідачем на користь останнього помилково було перераховано грошові кошти на загальну суму 155732,86 грн., в т.ч. у відповідності до платіжних доручень № 104606 від 12.07.2010 року на суму 45917,56 грн., № 104950 від 12.07.2010 року на суму 27994,27 грн., № 105758 від 13.07.2010 року на суму 8566,58 грн., № 106647 від 14.07.2010 року на суму 8048,68 грн., № 116669 від 02.08.2010 року на суму 36529,85 грн. (т. 1, а.с. 108-112) та проведено взаємозалік за іншими зустрічними грошовими вимогами на суму 28675,92 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи копії протоколів заліку взаємних вимог № 4668 від 31.07.2010 року, № ПШ-0001425 від 02.08.2010 року, № ПШ-0001679 від 02.08.2010 року, № ПШ-0001792 від 02.08.2010 року, № ПШ-0001925 від 02.08.2010 року (т. 1, а.с. 121-125), внаслідок чого станом на 06.08.2010 року у позивача перед відповідачем існувала лише кредиторська заборгованість в сумі 40987,86 грн. В подальшому позивачем у відповідь на вимогу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" в особі філії акціонерного банку "Південний" в м. Дніпропетровськ про сплату заборгованості за відступленими правами грошової вимоги № 13/2244 від 21.09.2010 року (т. 1, а.с. 38) було повторно перераховано на користь останнього грошові кошти в розмірі 155732,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням за № 158521 від 12.10.2010 року (т. 3, а.с. 5).
У зв'язку з вищевикладеними обставинами позивачем 08.06.2011 року, про що свідчать надані до справи копії поштової квитанції та опису вкладення (т. 1, а.с. 128), на адресу відповідача було направлено вимогу за № 25-юр від 06.06.2011 року (т. 1, а.с. 127) про повернення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 114745,00 грн. Зазначену вимогу було залишено відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши надані представниками позивача та третьої особи пояснення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з положеннями ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Слід зазначити, що спірний договір факторингу за своєю правовою природою є змішаним, оскільки, крім інших умов, містить елементи договору поруки, відображені у п. 5.4. цього договору, що відповідає приписам ст. 628 ЦК України.
У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначається третьою особою у письмових поясненнях за № 11/03/3451 від 12.12.2011 року (т. 2, а.с. 2-12), позивач в порушення договору поставки № 21700 від 01.01.2010 року з урахуванням договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009 року жодним чином не розрахувався за товар, що був поставлений згідно видаткових накладних № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року, № КТ-0014424 від 18.06.2010 року, строк оплати за якими в силу положень ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 3.1. вказаного договору поставки настав 06.08.2010 року, 10.08.2010 року та 17.08.2010 року відповідно, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 116128,45 грн. як безпідставно отриманих є необгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що факт відсутності оплат за поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 30/5005/9422/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" в особі філії акціонерного банку "Південний" в м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Флотилія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" про стягнення 311353,96 грн. боргу (т. 2, а.с. 121-128), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 року (т. 2, а.с. 129-135).
У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні іншого спору, в якому беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням викладеного доводи позивача щодо здійснення подвійної оплати за поставлений згідно видаткових накладних № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року та № КТ-0014424 від 18.06.2010 року товар наявними у справі доказами не підтверджуються.
Так само наявними у справі доказами не підтверджуються доводи щодо здійснення позивачем подвійної оплати за товар, поставлений у відповідності до видаткової накладної № КТ-0013087 від 03.06.2010 року, оскільки згідно наданих до матеріалів справи акту звірки розрахунків та інформації про оплату за договором поставки № 21700 від 01.01.2010 року (т. 1, а.с. 43-107; т. 2, а.с. 113-114), оплата цього товару була здійснена одноразово платіжним дорученням № 116670 від 02.08.2010 року на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" в особі філії акціонерного банку "Південний" в м. Дніпропетровськ.
Доводи позивача щодо проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з наданих до справи протоколів заліку взаємних вимог не вбачається, яку саме заборгованість було включено до взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, тобто підстави стверджувати, що до проведеного між сторонами за договором поставки № 21700 від 01.01.2010 року взаємозаліку зустрічних однорідних вимог включено суму заборгованості за товар, поставлений згідно видаткових накладних № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року, № КТ-0014424 від 18.06.2010 року та № КТ-0013087 від 03.06.2010 року відсутні. Крім того, у наданих до матеріалів справи протоколах заліку взаємних вимог за № ПШ-0001425 від 02.08.2010 року та № ПШ-0001925 від 02.08.2010 року міститься посилання на договір поставки № 11310 від 06.12.2008 року, тоді як поставки товару за видатковими накладними № КТ-0013295 від 07.06.2010 року, № КТ-0013794 від 11.06.2010 року, № КТ-0014424 від 18.06.2010 року та № КТ-0013087 від 03.06.2010 року були здійснені у відповідності до умов договору поставки № 21700 від 01.01.2010 року, про що свідчать, зокрема, відомості, викладені у повідомленнях про відступлення права грошової вимоги факторові № 13/1430 від 23.06.2010 року та № 13/1467 від 29.06.2010 року, та зміст положень п. 1.1. договору факторингу № 03/10-09 від 16.10.2009 року із внесеними до нього додатковою угодою від 02.02.2010 року змінами.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 116128,45 грн. не є правомірними, обгрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи, внаслідок чого не підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення складено 25.01.2012 року.