36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.01.2012 Справа № 18/3421/11
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", вул. Жовтнева, 47, м. Кременчук, 39600
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмола Курилис Материалдари", вул. Сембінова, 67, м. Астана, Республіка Казахстан, 010005
про стягнення 31512,00 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.11.2011 року дорівнює 251487,82 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.11.2011 року
Від відповідача: не з'явився.
У відповідності до ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Суть справи Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 31512,00 дол. США, що по курсу НБУ станом на 10.11.2011 року дорівнює 251487,82 грн., згідно Контракту № 11-012-02 від 04.02.2011 року, з яких: 29983,00 дол. США -заборгованість за поставлену продукцію, 1529,00 дол. США - пеня.
Відповідно п. е ч. 2 ст. 11 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 20.03.1992 року, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.92 року, права і обов'язки сторін щодо угоди визначаються за законодавством місця укладення, якщо інше не передбачено угодою сторін. Контракт між сторонами укладався в м. Кременчуці (Україна), таким чином, керуючись положеннями вказаної статті, до правовідносин між сторонами застосовується українське законодавство.
Додатковою угодою № 2 від 07.09.2011 року до Контракту (п. 1) сторони узгодили, що у випадку не вирішення спірних питань шляхом переговорів, всі позови по даному Контракту, будь-якою із сторін, пред'являються до Господарського суду Полтавської області. Рішення цього суду буде мати однакову юридичну силу для обох сторін (а.с. 22).
Згідно п. 1 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України N 04-5/608 від 31.05.2002 р. (із змінами та доповненнями) - якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності спір підлягає вирішенню в господарських судах України.
Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).
Відповідно до п. 2 статті 5 Угоди країн СНД про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.92) - Компетентні суди держав учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. Зазначена угода підписана та ратифікована Республікою Казахстан.
Застосування договірної підсудності також передбачено ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Таким чином, даний спір підсудний господарському суду Полтавської області.
Згідно зі ст.5 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 20.03.1992 року, господарський суд Полтавської області двічі звертався до Спеціалізованого міжрайонного економічного суду міста Астани з проханням вручити або направити в компетентний суд по місцю находження Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмола Курилис Материалдари" повідомлення і ухвалу про відкладення слухання по справі (а.с. 65,91), проте доручення виконано не було.
Ухвала про відкладення слухання справи направлялась відповідачу поштою рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу, вказану в свідоцтві про державну перереєстрацію юридичної особи (а.с. 63). Відповідач в засідання не з'явився, відомості про отримання ним ухвали суду від 20.12.2011 року поштовим зв'язком в матеріалах справи відсутні, однак зазначена ухвала була отримана відповідачем електронною поштою 21.12.2011 року. Беручи до уваги те, що ГПК не забороняє повідомляти учасників судового процесу про час і місце судового засідання в інший спосіб, ніж поштовим відправленням (п. 16 Листа ВГСУ від 14.12.2007 року № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права"), зокрема, і за допомогою електронної пошти, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, також слід зазначити, що ухвалу про призначення справи до розгляду від 15.11.2011 року відповідач отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 95), проте відзив на позов та витребуваних документів не надав.
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті згідно положень ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
04.02.2011 року між сторонами було укладено Контракт № 11-012-02 (далі - Контракт), за умовами якого позивач зобов'язався здійснити поставку запасних частин і устаткування до асфальтозмішувальних установок (продукція), а покупець зобов'язався приймати і своєчасно оплачувати продукцію на умовах, встановлених контрактом та додатками до нього.
Пунктом 2.1 Контракту сторони узгодили, що найменування, асортимент, ціна та кількість продукції визначається на основі підписаних сторонами додатків, що є невід'ємною частиною Контракту.
Невід'ємними частинами Контракту є Додатки № 1 Специфікація № 1 від 04.02.2011 р., Додаток № 2 Специфікація №1 від 04.02.2011 р., Додаток № 3 Специфікація №1 від 04.02.2011 р., Додаток № 4 Специфікація №1 від 04.02.2011 р., а також, сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 31.03.2011 р.
Валюта Контракту -долари США (п. 2.2. Контракту).
На виконання умов Контракту позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму: 167 429,00 доларів США.
Згідно ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України, умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".
Відвантаження Продукції здійснювалось партіями. Умови постачання приймалися згідно "Інкотермс-2000", Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (п. 4.1. Контракту). Продукція відвантажувалась на умовах СРТ - м. Астана, Республіка Казахстан (термін, відповідно до якого продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару (ст.. 5 Правил "Інкотермс-2000" )).
В ст. Б.10. Правил "Інкотермс-2000" зазначено, що: CPT CARRIAGE PAID TO (named place of destination) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
Позивачем наданий договір на транспортне обслуговування № 11 від 01.02.2010 року, укладений між позивачем як замовником з однієї сторони та ПП "Поділля Авто" як експедитором з іншої сторони (а.с. 81-82); договір на транспортне обслуговування № 26/08 від 26.08.2011 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с. 77-78); договір на транспортне обслуговування № 29/03 від 29.03.2011 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 73-74), а також акти виконаних робіт (а.с. 76, 80, 83), які свідчить про виконання перевізниками міжнародної транспортно-експедиційної послуги по маршруту Україна (м. Кременчук) -Казахстан (м. Астана) відповідно до замовлень позивача згідно СМР №№ 0190942, 0190943, 880684.
Відвантаження продукції здійснювалося згідно п. 3 Додатку № 1, п. 3 Додатку № 2, п. 3 Додатку № 3 і п. 3 Додатку № 4 Контракту, факт відвантаження позивачем відповідачу продукції підтверджується вантажно-митними документами: товаротранспортні накладні (СМР) №№ 0190942, 0190943, 185555, 880684; вантажно - митні декларації №№ 806010001/2011/005501 від 22.04.2011 р., 806010001/2011/004432 від 04.04.2011 р., 806010001/2011/004426 від 04.04.2011 р., 806010001/2011/011813 від 31.08.2011 р.; рахунок -фактура №№ 23-03 від 18.03.2011 р., 24-03 від 18.03.2011 р., 46-08 від 22.08.2011 р. з відмітками Полтавської митниці.
Моментом відвантаження продукції вважається дата митного оформлення Продукції, вказаного у вантажно - митній декларації.
Відповідач не посилається на те, що товар за Контрактом ним не був отриманий, претензій зі сторони відповідача щодо кількості чи якості отриманого товару матеріали справи також не містять. В порушення умов п. 4 Додатку № 1, п. 4 Додатку № 2, п. 4 Додатку № 3 Контракту відповідач здійснив оплату частково, за розрахунком позивача станом на 10.11.2011 р. сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає: 29 983,00 доларів США.
Товаротранспортні накладні (СМР) №№ 0190942, 0190943, 185555, 880684 містять найменування товару, його кількість, ціну. Відмітки на вантажних митних деклараціях №№ 806010001/2011/005501 від 22.04.2011 р., 806010001/2011/004432 від 04.04.2011 р., 806010001/2011/004426 від 04.04.2011 р., 806010001/2011/011813 від 31.08.2011 р. свідчать про фактичне відправлення товару з Полтавської митниці.
Виходячи з умов Контракту та наданих доказів суд вважає, що накладні є належними доказами отримання товару покупцем.
Позивачем були виставлені рахунки-фактури №№ 23-03 від 18.03.2011 р., 24-03 від 18.03.2011 р., 46-08 від 22.08.2011 р. з відмітками Полтавської митниці з реквізитами рахунків для оплати отриманої відповідачем продукції (а.с. 23-28).
У відповідності до п. 6.1. Контракту (а.с. 13), покупець проводить 100% оплату шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця, згідно графіка, вказаного в додатках до Контракту. За розрахунком позивача, загальна сума контракту складає 167 409,00 дол. США (сума поставок згідно додатку №1 127543,00 дол. США + додатку № 2 27898,00 дол. США +додатку № 3 6533,00 дол. США + Додатку № 4 5435,00 дол. США).
Строки оплати 127 543,00 дол. США згідно п. 4 додатку №1 специфікації № 1: - 38 000,00 дол. США до 22.02.2011 р. (п. 4.1); - 51 000,00 дол. США -на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відправки (п. 4.2);- 38 543,00 дол. США на протязі 30 банківських днів з моменту отримання продукції (п. 4.3).
Строки оплати 27 898,00 дол. США згідно п. 4 додатку № 2 специфікації № 1: - 9000,00 дол. США до 22.02.2011 р. (п. 4.1); - 9898,00 дол. США -на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відправки (п. 4.2);- 9000,00 дол. США - на протязі 30 банківських днів з моменту отримання продукції (п. 4.3).
Строки оплати 6 553,00 дол. США згідно п. 4 додатку №3 специфікації № 1: - 2 000,00 дол. США до 22.02.2011 р. (п. 4.1); - 3000,00 дол. США -на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відправки (п. 4.2);- 1553,00 дол. США - на протязі 30 банківських днів з моменту отримання продукції (п. 4.3).
Строк оплати 5435,00 дол. США згідно п. 4 додатку № 4 специфікації № 1:- 5435,00 $ на протязі 5 банківських днів з моменту отримання продукції (п. 4).
Відповідач сплатив 21.02.2011 р. - 49 000 дол. США -сума передоплати (пунктів 4.1 )всіх додатків до контракту, та 29.03.2011 р. 63898,00 дол. США - сума передоплати (пунктів 4.2 ) всіх додатків до контракту (копія банківських виписок в матеріалах справи, а.с. 58-59). Сума оплат, після отримання партій товару (пунктів 4.3 ) додатків № 1,2,3 та п. 4 додатку № 4 до контракту складає - 54 531,00 дол. США. Відповідач 28.09.2011 р. сплатив з цієї суми лише 24548,00 дол. США (а.с. 60).
Таким чином відповідач сплатив всі передоплати за товар, але не доплатив кошти які підлягали сплаті після отримання товару. Отже, строки оплати наступили, однак оплата не проведена і сума основного боргу складає 29 983,00 дол. США.
01.09.2011 року та повторно 19.09.2011 року на адресу відповідача електронною поштою були направлені листи (а.с. 61) з вимогою оплатити отриману продукцію, проте борг станом на момент подання позову та розгляду справи в суді відповідачем не погашений.
Укладений між сторонами контракт за своєю правовою природою являється договором поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманої продукції.
Ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за передану продукцію на суму 29983,00 дол. США.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 11.3. Контракту сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 30% суми Контракту.
Позивачем заявлено до стягнення 1529,00 дол. США., яку він нарахував з 25.10.2011 року по 10.11.2011 року.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України № 11/103 від 24.10.2011 року по справі № 25/187.
Суд виходить з того, що відповідачем нарахована пеня в розмірі, який не відповідає положенню статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і в зв'язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню частково - в розмірі 216,45 дол. США (з 17.02.2011 року по 18.03.2011 року) в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення (розрахунок проводився за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт"). В іншій частині вимог про стягнення пені на суму 1312 дол. США 55 центів у позові відмовляється.
Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 5 ст. 49 ГПК України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмола Курилис Материалдари", вул. Сембінова, 67, м. Астана, Республіка Казахстан, 010005, на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", вул. Жовтнева, 47, м. Кременчук, 39600, код 36618647 -29983,00 доларів США -основного боргу; 216 доларів США 45 центів -пені; 4820 гривень 26 копійок - відшкодування витрат по оплаті судового збору.
3. В частині вимог про стягнення пені на суму 1312 доларів США 55 центів у позові відмовити.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Пушко