05.01.2012
< копія >
05 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/7257/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Кичинській Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 5246,27 грн., -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» (далі - ТОВ «Днепрспецремонт»- відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 5246,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: відповідач в порушення ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (далі - Закон № 875) не виконав чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів в 2009 році. За недотримання нормативу позивач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне незайняте робоче місце у термін до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, а у разі прострочення сплатити також пеню за прострочення. Оскільки позивач не забезпечив працевлаштування одного інваліда та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інваліда, з нього підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції у розмірі 4666,67 грн. та пеня у розмірі 579,60 грн. за порушення термінів їх сплати, а всього 5246,27 грн. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справ без його участі, в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дати слухання справи на 09.09.2011 року, 05.102011 року та 05.12.2011 року повідомлений належним чином, про що свідчать копії поштових повідомлень з відміткою про їх отримання (а.с. 22, 30, 40). Причини неявки в судове засідання суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також приписи ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч.6 ст. 128 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 19.02.2010 р. відповідач подав до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік Форми № 10-ПН, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 12 осіб, в графі середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність вказаний 1 працівник, в графі «кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу (а.с. 7).
Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплаті не підлягала (а.с. 7).
25.02.2011 року позивачем на підставі вимоги прокуратури Інгулецького району м.Кривого Рогу від 25.02.2011 р. № 423, проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Днепрспецремонт» стану виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік на підставі наданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма 10-ПІ) за 2009 рік та на підставі даних прокуратури. За результатами перевірки був складений Акт № 90 від 25.02.2011 року, згідно з висновками якого було встановлено порушення відповідачем вимог п.3.7 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річний) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 р. № 42, а саме, в р. 2 внесені неправдиві записи щодо середньооблікової кількості працюючих в 2009 році на підприємстві інвалідів. Так, при середньообліковій чисельності штатних працівників - 12 осіб, норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві - 1 місце. Оскільки, фактично на підприємстві гр. ОСОБА_1 (інвалід 3 групи) не працював, а до щомісячних Звітів Ф № 3-ПН за 2009 рік навмисно, з метою ухилення від сплати адміністративно-господарських санкцій, були внесені відомості про працевлаштування інваліда, за результатами перевірки відповідачеві було запропоновано самостійно перерахувати санкції у розмірі 4666, 67 грн. до Державного бюджету України (а.с.4).
Судовим оглядом документів що знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що на час звернення позивача до суду адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені. Відповідачем доказів сплати зазначених сум в добровільному порядку, суду не надано.
Відповідно до ч.8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема, інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.
Частиною 3 ст. 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Згідно зі статтею 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені; пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Роботодавці зобов'язані повідомляти територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій щодо працевлаштування інвалідів шляхом подання статистичної звітності у формі N 10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів».
Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці щомісячно повідомляють центри зайнятості, направляючи звітність Форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за N 1534/11814.
В матеріалах справи міститься Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік Форми № 10-ПІ, наданий ТОВ «Днепрспецремонт», в якому в графі «кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу» містяться відомості, які не відповідають дійсності, що свідчить про те, що фактично відповідачем робочі місця для працевлаштування інвалідів створені не були. чим були порушені вимоги му суд не приймає їх до уваги з огляду на наступні обставини.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем були порушені вимоги ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і тому, з нього підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції у сумі 4666,67 грн., розраховані з урахуванням суми річної заробітної плати штатного працівника цього підприємства (9333,3 грн.: 2 х 1 ос. = 4666,67 грн.) та пеня у розмірі 579,60 грн. за затримку сплати адміністративно-господарських санкцій за 414 днів (4666,67 грн.х0,03% х 414 днів = 579,60 грн.).
Статтею 71 КАС України визначено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідачем до суду не надані докази сплати в установленому порядку адміністративно-господарських санкцій за результатами проведеної перевірки, а також доказів, що спростовують висновки, викладені в Акті позапланової невиїзної перевірки щодо навмисного внесення до Звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів неправдивих відомостей щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 5246,27 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт», (юридична адреса: 52005 Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, 54, МФО 305653, р/р 26008900850100, Банк РАЙФАЗЕНБАНК ДОД АППБ «АВАЛЬ», код ЄДРПОУ 31256586) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м.Дніпропетровськ, вул.. Чкалова, буд. 11, МФО 805012, ЕДРПОУ 25005978, р/р 31218230700005 отримувач Жовтневий район м.Дніпропетровська, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області), адміністративно-гасподарські санкції та пеню у розмірі 5246,27 грн ( п'ять тисяч двісті сорок шість грн. 27 коп).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.В. Тулянцева
< Текст >