03.01.2012 < копія >
24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9384/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Маковської О.В.
при секретарі судового засідання Кравці Є.С.
за участю представників сторін згідно журналу судового засідання від 24.10.2011 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто»до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто»(далі -ТОВ «Сетав Авто»або позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позов до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просить:
- визнати дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області по збільшенню грошових зобов'язань ТОВ «Сетав Авто» по податку на додану вартість і податку на прибуток та по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій -протиправними;
- визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0001282320 від 05.07.11 та №0001292320 від 05.07.11.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками, фактами та даними, викладеними в акті позапланової невиїзної документальної перевірки №217/233/30325941 від 20.06.11, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству України, а податкові повідомлення-рішення №0001282320 від 05.07.11 та №0001292320 від 05.07.11, прийняті на підставі вказаного акту, винесеними з порушенням вимог чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечували посилаючись на те, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просили в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 02.03.1999, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №453891, та перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №4281 від 25.03.2009.
Судом встановлено, що у період з 17.06.2011 по 20.06.2011 працівниками Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі наказу №554 від 17.06.2011 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Трансмультиторг»за період з 01.05.2010 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 217/233/30325941 від 20.06.2011 (далі -акт перевірки).
Відповідно до акту перевірки копію наказу № 554 від 20.06.2011 та повідомлення про дату початку перевірки №90/233/6 від 17.06.2011 направлено 17.06.2011 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ «Сетав Авто», а саме: 51200, м. Новомосковськ, вул.Сучкова, буд.66, що підтверджується безпосередньо актом (абз. 3 стор.2 Акту).
Судом також встановлено, що для проведення перевірки ТОВ «Сетав Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Трансмультиторг»за період з 01.05.2010 по 30.09.2010 Новомосковською ОДПІ використано такі документи:
- податкові та видаткові накладні;
- декларації з податку на додану вартість;
- акт №403/231/35497148 від 17.02.2011 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмультиторг»(код за ЄДРПОУ 354971483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за відповідний період 2010 року;
- лист №7677/7/23-113 від 17.02.2011 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
Також при проведенні перевірки використано інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем: АРМ «Облік податків і платежів», АІС «Реєстр платників податків», АРМ «Бест звіт», АІС «Аудит», Систему автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у рорізі контрагентів на рівні ДПА України.
Такі документи, як договір поставки (купівлі-продажу) між ТОВ «Сетав Авто»та ТОВ «Трансмультиторг»; товарно-транспортні накладні, підтверджуючи порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів; документи, що підтверджують проведення розрахунків (платіжні доручення, банківські виписки тощо) та наявність заборгованості між підприємствами; первинні документи, що підтверджують відповідність автомобільних запчастин встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, також документи, що підтверджують проведення розрахунків (платіжні доручення, банківські виписки тощо) та наявність заборгованості між підприємствами податковим органом використано не було, що підтверджується самим актом перевірки.
Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Сетав Авто»допущені порушення:
- частини 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статті 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ТОВ " Сетав Авто " за травень-вересень 2010 року по придбанню автомобільних запчастин від ТОВ „Трансмультиторг".
- порушення пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 30 876 грн., у тому числі за травень 2010 року у сумі 2167 грн., червень 2010 року у сумі 1413 грн., липень 2010 року у сумі 1839 грн., серепень 2010 року у сумі 22457 грн., вересень 2010 року у сумі 3000 грн.
- пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 38 595 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 4 475 грн., З квартал 2010 року у сумі 34 120 грн.
Висновки акту перевірки викладено з врахуванням акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмультиторг (код за ЄДРПОУ 35497148) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за відповідний період 2010 року», наданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська листом №7677/7/23-113 від 17.02.2011, в якому ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зроблено висновок, що ТОВ „Трансмультиторг" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
Враховуючи встановлені порушення, податковим органом в акті перевірки ТОВ «Сетав Авто»зазначено, що підприємством:
- завищено задекларовані показники у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»у загальній сумі 154 378 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 17 901 грн., З квартал 2010 року у сумі 136 477 грн., тобто в частині включених сум до скоригованих валових витрат по операціях з придбання автомобільних запчатин у ТОВ „Трансмультиторг" за травень - вересень 2010 року;
- неправомірно завищено задекларовані показники у рядку 17 Декларації всього у сумі 30 876 грн., у тому числі за травень 2010 року у сумі 2167 грн., червень 2010 року у сумі 1413 грн., липень 2010 року у сумі 1839 грн., серепень 2010 року у сумі 22457 грн., вересень 2010 року у сумі 3000 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0001282320 від 05.07.2011 на загальну суму 48244,00 грн., якими Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у тому числі 38595,00 грн. основного платежу, та 9649,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №0001292320 від 05.07.2011 на загальну суму 38595,00 грн., якими Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у тому числі 30876,00 грн. основного платежу, та 7719,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Дані податкові повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.
Правовідносини у сфері оподаткування регулюються Податковим Кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 (далі -ПК України).
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Пунктом 79.2 ст.79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
При цьому згідно п.79.3 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Нормами статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно п.85.1 ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 ст.85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Пунктом 86.7 ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Згідно п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Проаналізувавши наведені правові норми, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що копію наказу № 554 від 17.06.2011 та повідомлення про дату початку перевірки №90/233/6 від 17.06.2011 направлено 17.06.2011 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ТОВ «Сетав Авто».
Слід зазначити, що податковий орган при направленні рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення мав врахувати, що направлення наказу поштою в день проведення перевірки позбавляє суб'єкта господарювання можливості бути обізнаним про проведення такої перевірки щодо нього.
Суд звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки, яка визначена контролюючим органом як документальна, Новомосковською ОДПІ не використовувались документи, передбачені чинним податковим законодавством, оскільки, акт перевірки не містить безпосереднього посилання з цього приводу.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто»зазначив, що позивач не отримував письмового запиту про надання документів, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним, крім того, на вимогу суду, надав документи, що на його думку спростовують висновки податкового органу про відсутність господарської мети при вчиненні відповідних дій ТОВ «Сетав Авто» з ТОВ «Трансмультиторг», які досліджені судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 витребувано документи, які на думку суду є доказами по справі, зокрема: оригінал або належним чином завірену копію запиту про надання документів, що належать до предмета перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто»або пов'язані з ним.
Проте надані відповідачем докази на підтвердження надіслання запиту позивачу, підтвердили факт того, що перевірку розпочато саме в день їх направлення, що в свою чергу фактично позбавило ТОВ «Сетав Авто»можливості надати необхідні документи. Дане твердження також підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів відмови платника податків або його законних представників надати копії документів, що належать до предмета перевірки, посадовій особі органу державної податкової служби.
Отже, зазначене дає підстави вважати, що висновки, викладені в акті перевірки зроблено лише на підставі даних податкових декларацій, податкових та видаткових накладних, наданих позивачем за період, що перевірявся, акту №403/231/35497148 від 17.02.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмультиторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за відповідний період 2010 року та листа №7677/7/23-113 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська без врахування інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку, які б мали значення для прийняття рішення за наслідками проведення перевірки, оскільки інші документи в передбаченому законом порядку не витребовувались.
Судом також встановлено, що в порушення п.86.4 ст.86 ПК України, акт перевірки не вручено платнику податків особисто. Крім того, позбавлено позивача права надати свої заперечення на акт перевірки, оскільки, відповідачем 05.07.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення без додержання строку для їх прийняття, встановленого п.86.8.ст.86 ПК України.
Щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Сетав Авто»з ТОВ «Трансмультиторг»за травень-вересень 2010 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою ухилення від сплати податків, тобто такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, Дніпропетровський окружний адміністративний суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 01.05.2010, укладеному між Позивачем та ТОВ «Трансмультиторг», останній брав на себе зобов'язання здійснити реалізацію товарів (автомобільних запчастин), окремими партіями по цині, в асортименті та кількості, яка остаточно узгоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Трансмультиторг»відвантажено товар (автомобільні запчастини), що підтверджується видатковими та податковими накладними наданими позивачем на вимогу суду.
Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, на підставі платіжних доручень.
У подальшому, як стверджує позивач, автомобільні запчастини поставлені ТОВ «Трансмультиторг»на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 01.05.10, були використані у господарській діяльності Позивача, а саме: реалізовані кінцевим споживачам та замовникам ТОВ «Сетав Авто».
Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно акту перевірки №217/233/30325941 від 20.06.11 податковим органом зроблено висновок, що правочини укладені Позивачем та ТОВ «Трансмультиторг»є нікчемними в силу припису закону.
Проте погодитись з таким висновком не можна.
Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «Сетав Авто»щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
При дослідженні наданих первинних документів, судом встановлено, що у товариства було орендоване нежитлове приміщення площею 10,1 кв.м., яке використовувалося для підприємницької діяльності, та нежитлове приміщення площею 660 кв.м., яке використовувалося для проведення демонстрацій та зберігання автомобілів, приймання відвідувачів, а також для проведення передпродажної підготовки та сервісного обслуговування транспортних засобів, тобто для ведення господарської діяльності відповідно до наданих договорів оренди нежитлових приміщень від 01.07.2010 та 01.03.2011, представником відповідача наявність необхідних умов для ведення господарської діяльності не спростована.
Також позивачем підтверджено рух активів між ТОВ «Сетав Авто»та ТОВ «Трансмультиторг», оскільки суду надані всі первинні документи товариства, а саме: копії податкових та видаткових накладних, копії банківських виписок, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Трансмультиторг», копія договору №б/н від 01.05.2010.
Судом підтверджена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, а саме встановлено, що ТОВ «Сетав Авто»зареєстроване як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції; ТОВ «Трансмультиторг»на момент здійснення господарської операції було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Згідно із ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, Новомосковською ОДПІ не надано суду належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували відсутність господарської мети при вчиненні відповідних дій ТОВ «Сетав Авто»з ТОВ «Трансмультиторг».
Враховуючи, що визнані відповідачем правочини між позивачем та ТОВ «Трансмультиторг», на думку відповідача, є нікчемними, суд зазначає, що оскільки правочини, з яких виникло господарське зобов'язання, укладені юридичними особами, то проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже, за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.
В матеріалах справи не міститься доказів підтверджуючих умисел посадових осіб ТОВ «Сетав Авто»щодо порушення публічного порядку при укладанні правочинів, а також суперечливість правочинів інтересам держави та суспільства, що є необхідною умовою для визнання недійсним правочину.
Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін. Доказів, які б свідчили, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів у відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України також не надано на вимогу суду і відповідачем.
Крім того, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»від 02 лютого 2010 року ст.228 ЦК України доповнено ч.3.
У зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 228 ЦК України з 1 січня 2011 року, порядок визнання недійсними правочинів, вчинених із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою, трансформувався. Норма ч. 3 ст. 228 ЦКУ встановлює окремий вид недійсних правочинів -правочини, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Ці правочини, як зазначено у відповідній статті, можуть бути визнані судом недійсними. Отже вони є не нікчемними, а оспорюваними.
За таких обставин висновок про недійсність правочину, вчиненого всупереч інтересам держави і суспільства, може бути зроблений лише на підставі судового рішення.
При цьому право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу».
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та іншими контрагентами є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що незнаходження ТОВ «Трансмультиторг»за юридичною адресою, відсутність інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутність виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності не можуть слугувати доказами спрямованості умислу ТОВ «Сетав Авто»порушення публічного порядку при укладанні спірних договорів.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до ТОВ «Трансмультиторг», яке на їх думку є порушником податкового законодавства (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати необхідну суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки покупцем (замовником) намірів продавця (виконавця) щодо сплати ним державі податків.
Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки від 20 червня 2011 року є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати укладені позивачем у травні-вересні 2010 року угоди з контрагентом нікчемними на підставі статті 228 ЦК України і відповідно для нарахування податкових зобов'язань внаслідок нікчемності цього договору.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, враховуючи надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору у відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17,18,94,158-163,167,181,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області по збільшенню грошових зобов'язань ТОВ «Сетав Авто» по податку на додану вартість і податку на прибуток та по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій - протиправними.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0001282320 від 05.07.11 та №0001292320 від 05.07.11.
Судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетав Авто».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст.186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Маковська
< Текст >