03.01.2012 < копія >
08 грудня 2011 р. Справа № 2а-15181/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В. < Текст >
при секретаріГрачовій В.М.
за участю:
позивача
представника відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, до Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання нечинною реєстрацію підприємницької діяльності та її скасування
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції, до Верхньодніпровської районної державної адміністрації, в якому позивач, з урахуванням змін до позовної заяви, просить:
визнати недійсним акт реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 з моменту реєстрації;
визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі 19.01.2005 року;
визнати недійсною довідку про взяття на облік платника податку від 21.09.2005 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що всупереч ст.ст.4, 24, 25, 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Верхньодніпровська районна державна адміністрація, в особі державного реєстратора Струценко С.А., внесла до єдиного державного реєстру запис про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Проте, документи державному реєстратору для реєстрації позивача підприємцем не подавав, особисто заяви не писав, нікого таким правом не наділяв. Крім того, 21.09.2005 без згоди позивача Верхньодніпровська об'єднана податкова інспекція взяла позивача на податковий облік. Заяви для взяття його на податковий облік не писав, документи для реєстрації до податкової інспекції не подавав, підприємницькою діяльністю не займався, доходів від підприємницької діяльності не отримував і за п'ять років не здавав жодного звіту в податкову інспекцію. Виходячи з вищевикладеного, просить скасувати свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 19.01.2005 року та визнати недійсною довідку про взяття на облік платника податку від 21.09.2005 року.
Відповідач 1 та 2 надали письмові заперечення в яких зазначили, що діяли відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), а тому позивачу слід відмовити в задоволені позову.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили в задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків
Як вбачається з матеріалів справи, згідно опису документів, що надаються фізичною особою-підприємцем державному реєстратору для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, ОСОБА_3 надав наступні документи: реєстраційна картка; копія довідки про включення заявника до ДРФО; копія квитанції, виданої банком, про сплату послуги державної реєстрації СПД.
19.01.2005 року державним реєстратором Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Струценко С.А. зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1.
21.09.2005 року ОСОБА_3 узятий на облік Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією за №1400.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржує зазначені дії, оскільки документи державному реєстратору для реєстрації позивача підприємцем не подавав, особисто заяви не писав, нікого таким правом не наділяв. Крім того, заяви для взяття його на податковий облік не писав, документи для реєстрації до податкової інспекції не подавав, підприємницькою діяльністю не займався, доходів від підприємницької діяльності не отримував і за п'ять років не здавав жодного звіту в податкову інспекцію.
Проте, Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2010 року встановлено, що ОСОБА_3 достовірно знав про реєстрацію його фізичною особою-підприємцем та свою вину в скоєнні злочину визнав.
Частиною 4 ст.72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно ч. 1 ст.42 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі - заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Пунктом 5.1 розділу 5 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що узяття на облік фізичної особи-підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п.4.17 розділу 4 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а дії відповідачів не суперечать вимогам чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Єфанова
< Текст >