03.01.2012 < копія >
05 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/10273/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юркова Е.О.
при секретарі - Кисельові К.П.
за участю: представника позивача - Чередниченко І.В.
представників відповідача - Москаленко І.М., Коркіна Н.Ю.
представника третьої особи - Шестерня Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську, прокурор міста Дніпропетровська на стороні відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Експерт-Логістік»про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську, прокурор міста Дніпропетровська на стороні відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Експерт-Логістік» з вимогами: визнати недійсними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000278821 від 06 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 350 147,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 87 536,75 грн., загальна сума грошового зобов'язання -437 683,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000288821 від 06 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 280 117,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 70 029,25 грн., загальна сума грошового зобов'язання -350 146,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000478821 від 02 червня 2011 року, прийняте на підставі рішення ДПА у Дніпропетровській області від 18.05.2011 року про результати розгляду скарги, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 420 175,90 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 105 043,97 грн., загальна сума грошового зобов'язання - 525 219,87 коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в підтвердження придбання товарів під час перевірки було надано інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки ТОВ «Мобілочка» у взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік».
Надані документи підтверджують, що суми податку, являючись підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, включені до податкового кредиту за 3 квартал 2010р. та є свідченням правомірності формування валових витрат платника податку.
Незважаючи на представлені до перевірки первинні документи, підтверджуючі правомірність віднесення до складу валових витрат підприємства вартість придбаних товарів та доведеність ТОВ «Мобілочка» факту реального настання правових наслідків щодо укладеного договору постачання товарів № 30-08 від 30.08.2010 року, перевіряючі неправомірно застосували норму ст. 216 Цивільного кодексу України щодо наслідків недійсності правочину.
Таким чином, висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську та ДПА у Дніпропетровській області суперечать одне одому, з одного боку заперечують факт поставки товару ПП «Експерт-Логістик» за договором постачання №30-08 від 30.08.2010р., з іншого підтверджують факт отримання ТОВ «Мобілочка» товару на загальну суму 1 680 703,60 грн. При цьому, і в одному, і в іншому випадку неправомірно ігнорується фактичне настання реальних наслідків господарської діяльності ТОВ «Мобілочка» у взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістик», що підтвердженні первинними документами бухгалтерського обліку.
Тому прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську податкові повідомлення-рішення та Рішення ДПА у Дніпропетровській області є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, надали до суду письмові заперечення на позов у яких зазначили, що за результатами Акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мобілочка» (код за ЄДРПОУ 24426502) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Експерт - Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) за період.з 01.07.10 по 31.12.10, було донараховано та винесено податкові повідомлення-рішення на загальну суму 1313 049,87 грн. з урахуванням штрафних санкцій.
Податкові повідомлення-рішення від 06.04.11 винесені відповідно встановленого порушення, викладеного у розділі 3 Акту «Результати перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Експерт - Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302)» за період з 01.07.10 по 31.12.10, як такі, що ПП «Експерт - Логістік» проводив діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди ТОВ «Мобілочка».
Податковий кредит ТОВ «Мобілочка» у грудні 2010 року в сумі 8 055 244 грн. (у зв'язку з отриманням податкових накладних, виписаних 01.09.10, у грудні 2010 року) був сформований за рахунок ПП «Експерт-Логістік» у розмірі 280 117,32 грн., яке в свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Оптдевайс», яке в свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Доорс», яке у свою чергу сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект».
Як свідчать матеріали документальної невиїзної перевірки ПП «Експерт-Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад 2010 року та податку на прибуток за І півріччя, 3 квартали 2010 року (акт від 19.01.11 №52/232/36366302 ДПІ в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) та документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» (акт від 26.11.10 № 2142/7/23-216 Васильківської ОДПІ) ТОВ «Оптдевайс», ПП «Експерт-Логістік» створені для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників; відсутність у підприємства необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. ПП «Експерт-Логістік» - є транзитером, а ТОВ «Мобілочка» - вигодонабувачем.
Підприємствами ТОВ «Оптдевайс» та ПП «Експерт-Логістік» фактично ніякою уставною діяльністю не займалися, а лише підписували необхідні бухгалтерські документи та документи звітності підприємств для створення начебто реально існуючої фінансово-господарської діяльності. Не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.
Таким чином, підприємством порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Експерт-Логістік» позовні вимоги підтримала, надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що 30 серпня 2010 року між ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «Мобілочка» був укладений договір № 30-08. За умовами договору ПП «Експерт-Логістік» (далі - Постачальник) зобов'язувався передати ТОВ «Мобілочка» (далі - Покупець) товар, а саме: мобільні телефони, зарядні пристрої і т.п. Покупець, у свою чергу, зобов'язувався сплатити Постачальникові кошти за товар. Умови договору були виконані сторонами у повному обсязі.
У вересні 2010 року відбулась поставка товару на склад Покупця, розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійського, 22. Поставка здійснювалась транспортом ТОВ «Оптдевайс» (автомобіль MAN десятитонний) на підставі договору на надання послуг (в тому числі транспортно-експедиційних) укладеного між ТОВ «Оптдевайс» та ПП «Експерт-Логістік» 27 травня 2010 року.
Товар приймався на складі Покупця за актами приймання-передачі безпосередньо директором ПП «Експерт-Логістік» та представником ТОВ «Мобілочка». Розвантаження товару здійснювали працівники ТОВ «Мобілочка».
Окрім того, представник зазначив, що ПП «Експерт-Логістік» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Оптдевайс» про визнання договорів № 25/05 від 25 травня 2010 року та від 27 травня 2010 року недійсними. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.04.2011 року у позові було відмовлено повністю та, зокрема, зазначено, що оспорюванні договори не містять ознак нікчемності. Договори не містять жодних умов, за яких можуть бути визнані судом недійсними. Крім того, судом встановлено, що дані договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Також представник третьої особи зазначив, що в проваджені Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходяться аналогічні справи за адміністративними позовами ТОВ «Мобілочка» та ПП «Експерт-Логістік» про скасування податкових повідомлень-рішень щодо яких вже винесено рішення, якими скасовано податкові повідомлення-рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.11.1996 року. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 040231, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер: 24426502).
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, буд.12, кв.27, ТОВ «Мобілочка» перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.08.1997р., Свідоцтво №100041068.
Судом встановлено, що фахівцем Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську у період з 15.03.2011 року по 21.03.2011 року на підставі службового посвідчення НОМЕР_1 виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ОСОБА_5 головним державним податковим ревізором - інспектором, радником податкової служби II рангу сектору податкового контролю юридичних осіб відділу податкового супроводження підприємств транспорту і зв'язку, паливно-енергетичного комплексу на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та у відповідності з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів документальної невиїзної перевірки ПП «Експерт-Логістік» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад 2010р. та податку на прибуток за І півріччя, 3 квартал 2010р., (акт перевірки № 52/232/36366302 від 19.01.2011р.) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік» (код ЄДРПОУ 36366302) за період з 01.07.2010 по 31.12.2010.
За результатами перевірки був складений акт від 21 березня 2011 року за №475/08-03/1-24426502 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка», код ЄДРПОУ 24426502 з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік» (код ЄДРПОУ 36366302) за період з 01.07.2010 по 31.12.2010».
В ході перевірки було встановлено порушення:
- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 350 147 грн. у тому числі за 3 квартал 2010 року-350 147 грн.
- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 280 І 17 грн. у тому числі за грудень 2010 року - 280 117 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки ТОВ «Мобілочка» подало заперечення за № 409 від 28 березня 2011р. на Акт перевірки № №475/08-03/1-24426502 від 21 березня 2011р. За результатами розгляду заперечень, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровська надіслало на адресу ТОВ «Мобілочка» лист від 04.04.2011р. № 12782/10/08-03/1-98, в якому зазначили, що подані ТОВ «Мобілочка» заперечення з даного питання є необгрунтованими.
На підставі Акта перевірки, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську були прийняті податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000278821 та податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821, які були отримані ТОВ «Мобілочка» 06 квітня 2011 року.
12.04.2011 року ТОВ «Мобілочка» подала до ДПА у Дніпропетровській області скаргу № 546 від 12.04.2011 року, на повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000278821 та податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821.
02.06.201 1 року ТОВ «Мобілочка» отримало рішення про результати розгляду скарг (лист № 16016/10/25-008 від 26.05.2011 року), згідно якого ДПА у Дніпропетровській області залишило без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 06 квітня 2011 року № 0000278821 та податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821 про визначення зобов'язань ТОВ «Мобілочка» з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 437 683,00 грн. та з податку на додану вартість у загальній сумі 350 146,00 грн., а скарги - без задоволення, та донарахувало грошове зобов'язання по додатку на прибуток в сумі 525 219,87 грн. (420 175,90 грн. - основний платіж 105 043,97 грн. - штрафна санкція).
02.06.2011 року ТОВ «Мобілочка» отримало податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 02.06.2011 року № 0000478821 про визначення на підставі акта перевірки та рішення ДПА у Дніпропетровській області від 26.05.2011р. № 16016/10/25-008 зобов'язань ТОВ «Мобілочка» з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 525 219,87 грн. (420 175,90 грн. - основний платіж, 105 043,97 грн. - штрафна санкція).
07.06.2011 року ТОВ «Мобілочка» подала до ДПА України скаргу (лист № 1149 від 28.03.2011р.) на податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000278821 та податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821, рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг (лист № 16016/10/25-008 від 26.05.2011 року) та податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 02.06.2011 року № 0000478821.
09.08.2011 року ТОВ «Мобілочка» отримало рішення ДПА України про результати розгляду скарги (лист № 14206/6/25-0115 від 05.08.2011р.), згідно якого ДПА України залишило без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 06 квітня 2011 року № 0000278821, податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821, рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарг (лист № 16016/10/25-008 від 26.05.201 1 року) та податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 02.06.2011 року № 0000478821, а скаргу - без задоволення.
Судом встановлено, що 30 серпня 2010 року між ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «Мобілочка» був укладений договір № 30-08. За умовами договору ПП «Експерт-Логістік» (далі - Постачальник) зобов'язувався передати ТОВ «Мобілочка» (далі - Покупець) товар, а саме: мобільні телефони, зарядні пристрої і т.п. Покупець, у свою чергу, зобов'язувався сплатити Постачальникові кошти за товар.
В підтвердження придбання товарів під час перевірки позивачем було надано інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом та скріплені печаткою) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки ТОВ «Мобілочка» у взаємовідносинах з ПП «Експерт-Логістік», зокрема, надано:
- договір № 30-08 від 30.08.2010 року;
- видаткові накладні: накладна №6122 від 01.09.2010р. на загальну суму 1 404 039,10 грн., в т.ч. ПДВ 234 006,52 грн.; накладна №6123 від 01.09.2010р. на загальну суму 276 664,82 грн., в т.ч. ПДВ 46110,80 грн.;
- довіреності на отримання ТМЦ від 01.09.2010р. №№ 292, 293.
- податкові накладні, зареєстровані в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних: податкова накладна №6122 від 01.09.2010р. на загальну суму 1 404 039,10 грн., в т.ч. ПДВ; накладна №6123 від 01.09.2010р. на загальну суму 276 664,82 грн.. в т.ч. ПДВ.
Обставини фактичного отримання ТОВ «Мобілочка» товарно-матеріальний цінностей перевіряючими при перевірці так і в судовому засіданні спростовані не були.
Судом встановлено, що підставою для висновків викладених в акті перевірки ТОВ «Мобілочка» стали матеріали документальної невиїзної перевірки ПП «Експерт-Логістік» (код за ЄДРПОУ 36366302) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень, вересень, листопад 2010 року та податку на прибуток за І півріччя, 3 квартали 2010 року (акт від 19.01.11 №52/232/36366302 ДПІ в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) та документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оптдевайс» (акт від 26.11.10 № 2142/7/23-216 Васильківської ОДПІ), відповідно до яких ТОВ «Оптдевайс», ПП «Експерт-Логістік» створені для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.
Також зазначено, що підприємства ТОВ «Оптдевайс» та ПП «Експерт-Логістік» фактично ніякою уставною діяльністю не займалися, а лише підписували необхідні бухгалтерські документи та документи звітності підприємств для створення начебто реально існуючої фінансово-господарської діяльності. Не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, тощо.
Проте, суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки від 21 березня 2011 року за №475/08-03/1-24426502 є такими котрі суперечать чинному законодавству.
Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 5 п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України вказано, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Водночас відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від. 16.07.1999р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (який діяв у перевіряємому періоді). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.
Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, при оформленні результатів проведеної позапланової документальної перевірки співробітники СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровська у висновках акту перевірки зазначили завідомо неправдиві відомості про порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Мобілочка».
Підставою для висновку про порушення підприємством ТОВ «Мобілочка» цих норм послужило хибне переконання перевіряючих у тому, що позивачем товар у ПП «Експерт-Логістік» не придбавався, роботи не виконувалися.
Проте, суд вважає, що ТОВ «Мобілочка» вело бухгалтерський облік взаємовідносин, із ПП «Експерт-Логістік» із фіксуванням та реєстрацією всієї первинної документації у відповідності до вимог Законів України, результатом чого було надано до СДПІ вищезазначені первинні документи.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, зазначений в договорі купівлі-продажу № 30-08 від 30.08.2010 року товар був направлений на реалізацію у торгівельні точки ТОВ «Мобілочка», що підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними на відправку товару.
Також, у судовому засіданні представником позивача на підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ «Мобілочка» з ПП «Експерт-Логістік» було надано: платіжне доручення № 25073 від 01.12.2011р. видане АБ «Кредит-Дніпро» на суму 1680703,92 грн., що підтверджує оплату за обладнання мобільного зв'язку згідно договору № 30-08 від 30.08.2010 року; витяг з журналу реєстрації довіреностей за 2009-2011р.р.; копію договору № 5901 про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.08.2010р. укладеного між ТОВ «Нова Пошта» і ТОВ «Мобілочка», акт здачі-прийняття робіт від 13.09.2010р. та рахунок-фактура від 13.09.2010р. на транспортно-експедиційні послуги.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Експерт-Логістік» в судовому засіданні пояснила, що 30 серпня 2010 року між ПП «Експерт-Логістік» та ТОВ «Мобілочка» був укладений договір № 30-08. За умовами договору ПП «Експерт-Логістік» (далі - Постачальник) зобов'язувався передати ТОВ «Мобілочка» (далі - Покупець) товар, а саме: мобільні телефони, зарядні пристрої і т.п. Покупець, у свою чергу, зобов'язувався сплатити Постачальникові кошти за товар. Умови договору були виконані сторонами у повному обсязі.
У вересні 2010 року відбулась поставка товару на склад Покупця, розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійського, 22. Поставка здійснювалась транспортом ТОВ «Оптдевайс» (автомобіль MAN десятитонний) на підставі договору на надання послуг (в тому числі транспортно-експедиційних) укладеного між ТОВ «Оптдевайс» та ПП «Експерт-Логістік» від 27 травня 2010 року (надано до матеріалів справи).
Товар приймався на складі Покупця за актами приймання-передачі безпосередньо директором ПП «Експерт-Логістік» та представником ТОВ «Мобілочка». Розвантаження товару здійснювали працівники ТОВ «Мобілочка».
Таким чином, на момент укладення та під час виконання вказаного договору купівлі-продажу № 30-08 від 30.08.2010 року, ПП «Експерт-Логістік» мало всі необхідні та обов'язкові для цього документи. Ці обставини свідчать про відсутність в діях ТОВ «Мобілочка» вини, як обов'язкової умови настання відповідальності за можливе з цього приводу податкового правопорушення.
Крім того, постачальник послуг ПП «Експерт-Логістік» на момент поставки товару та надання податкових накладних був зареєстровано як платник податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер 363663004612. Зазначені податкові накладні за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та Порядком затвердженим Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», стосовно порядку оформлення та підстав її видачі.
За таких обставин ТОВ «Мобілочка» не може нести відповідальність ні за сплату податків постачальником товару та його контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей наведеного контрагентом, так як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин позивача з контрагентом за договором купівлі-продажу № 30-08 від 30.08.2010 року.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.11.2011р., ПП «Експерт-Логістік» є діючим підприємством.
Також, на спростування підстави, яка стала для перевірки ТОВ «Мобілочка», представником позивача було надано до матеріалів справи копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі № 2а/0470/2447/11, відповідно до якого ПП «Експерт-Логістік» на цей час оскаржує в судовому порядку обставини викладені в акті перевірки № 52/232/36366302 від 19.01.2011р.
Стосовно встановлення СДПІ в акті перевірки про нікчемний характер правочину укладеного ПП «Експерт-Логістік» з ТОВ «Мобілочка», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи матеріали справи, Відповідачем при складанні акту та винесенні повідомлення-рішення не було доведено певними доказами, що укладаючи спірний договір, на підставі якого виникло господарське зобов'язання, Позивач діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та без мети настання правових наслідків від дійсності угод.
Більш того, листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 передбачено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Тобто єдине посилання Відповідача по справі яким він обґрунтовує свої заперечення, а саме, участь Сторони спірного Договору ПП «Експерт-Логістік» у ланцюгу інших угод за якими на сьогодні також складені акти про завищення суми податкового кредиту, але за якими на сьогодні судом дані угоди не визнані нікчемними (недійсними) - є неналежним доказом по справі.
Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Крім того, дії позивача не можна розглядати як спробу заволодіння державним майном, оскільки не сплачені суми податку не є грошовими коштами, що знаходяться в державній власності.
Акт перевірки від 21 березня 2011 року за №475/08-03/1-24426502 не тільки не містить таких посилань, але і не доводить умислу ТОВ «Мобілочка» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 21 березня 2011 року за №475/08-03/1-24426502 про нікчемність правочину, не міг керуватися, лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.
Включені ТОВ «Мобілочка» до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними, а при сплаті податку в ціні придбання товарів (робіт, послуг) відповідальність за перерахування цих сум до бюджету згідно наведеного чинного законодавства в повному обсязі лежить на контрагентах-постачальниках товарів (робіт, послуг). Сума податку на додану вартість, яка включена в ціну товару, не є згідно законодавства податковим зобов'язанням покупця товару (робіт, послуг), а є податковим зобов'язанням саме продавця товару (робіт, послуг) і саме продавець несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.
У зв'язку з тим, що покупець товару (робіт, послуг) ні яким чином не може вплинути на правильність та своєчасність відображення та розрахунків продавців товару (робіт, послуг), законодавство не передбачає і його відповідальність за наслідки цих розрахунків.
Таким чином Відповідач не може визнати податковий кредит ТОВ «Мобілочка» за поставлений у відповідності до чинного законодавства товар не дійсним у разі несплати, часткової сплати та невірного обліку податку продавцем товару (робіт, послуг), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.
Отже суд вважає, що докази СДПІ щодо укладання Договору між ТОВ «Мобілочка» з ПП «Експерт-Логістік» без наміру на реальне настання правових наслідків, та не доведеність з боку ТОВ «Мобілочка» факту фактичного отримання товару є - необґрунтованими даними, а також суб'єктивними припущеннями, які не мають підтверджених доказів.
Неповне з'ясування та дослідження Відповідачем обставин, які мають істотне значення при розгляді цієї справи, незаконність та необґрунтованість прийнятого СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000278821, податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2011 року № 0000288821 та податкового повідомлення-рішення від 02.06.2011 року № 0000478821, прийняте на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 26.05.2011 року №16016/10/25-008 про результати розгляду скарги - є безперечною підставою для їх скасування.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходть висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську, прокурор міста Дніпропетровська на стороні відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Експерт-Логістік» про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000278821 від 06 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 350 147,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 87 536,75 грн., загальна сума грошового зобов'язання - 437 683,00 грн.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000288821 від 06 квітня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 280 117,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 70 029,25 грн., загальна сума грошового зобов'язання - 350 146,00 грн.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000478821 від 02 червня 2011 року, прийняте на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 26.05.2011 року №16016/10/25-008 про результати розгляду скарги, яким визначено податкове зобов'язання на суму - 420 175,90 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму - 105 043,97 грн. загальна сума грошового зобов'язання - 525 219,87 грн.
Судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 12.12.2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список > Е.О. Юрков
< Текст >