23.12.2011
копія
23 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/14162/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про повернення незаконно утриманої суми прибуткового податку, -
31 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, в якій просив зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2, з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська кошти в розмірі 3381 грн. 01 коп., які були помилково сплачені, в якості прибуткового податку з вихідної допомоги позивача.
В обґрунтування позовних вимог вказано те, що з вихідної допомоги позивача незаконно було стягнуто прибутковий податок, оскільки ч.1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в редакції від 07.07.2010 року, передбачено виплату судді, якій пішов у відставку, вихідної допомоги без сплати податку.
Позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням Укрпошти.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в судове засідання з'явився, проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував. В письмових запереченнях зазначив, що з вихідної допомоги позивача правомірно було утримано прибутковий податок на підставі норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Представник відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення на позов, в яких послався на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі № 2а/0470/9911/11 за позовом ОСОБА_2 про повернення незаконно утриманої суми прибуткового податку.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 02 грудня 2010 р. № 62762-VІ «Про звільнення суддів» за наказом голови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2010 р. №81-к ОСОБА_2 був звільнений з посади судді Павлоградського міськрайоиного суду Дніпропетровської області у зв'язку з виходом у відставку.
Відповідно до п.2 зазначеного наказу позивачу була передбачена виплата вихідної допомоги в розмірі тридцяти чотирьох місячних заробітків. Стаж роботи на посаді судді у позивача на той момент становив 34 роки 8 місяців 20 днів.
Згідно довідки ТУ ДСА в Дніпропетровській області за №Б-с-791 від 21.04.2011 р. позивачу була нарахована вихідна допомога в розмірі 181 679 грн. 00 коп. З цієї довідки також вбачається, що на вказану суму вихідної допомоги був нарахований прибутковий податок в сумі 23 697 грн. 26 коп. Позивачем була отримана вихідна допомога в розмірі 157 981 грн. 74 коп.
Таким чином, вихідна допомога у сумі 23 697 грн. 26 коп. не була виплачена позивачу, а була утримана як прибутковий податок.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі № 2а/0470/9911/11 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області щодо утримання податку на нараховану вихідну допомогу позивачу в сумі 23 697 грн. 26 коп. та стягнуто з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 23 697 грн. 26 коп., які були утримані в якості податку на нараховану вихідну допомоги.
Згідно листа ТУ ДСА в Дніпропетровській області за №Б-с-1490 від 01.09.2011 р. позивачу була нарахована вихідна допомога в розмірі 189 242 грн. 98 коп.
Отже, позивачу донарахована сума вихідної допомоги ще на суму 7 563 грн. 98 коп., з яких утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3381 грн. 01 коп. На теперішній час позивачем отримана вихідна допомога в розмірі 4182 грн. 97 коп.
Згідно Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закон набирає чинності з дня опублікування. Відповідно п.2 Прикінцевих положень даного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про статус суддів», крім статей 43, 44 які втрачають чинність з 01.01.2011 року.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин діяли норми ст. 43 Закону України "Про статус суддів" .
Згідно з ч.3 ст.43 Закону України "Про статус суддів"(в редакції, що діяла на час виходу позивача у відставку), судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Відповідно до ч.6 ст.47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту матеріального та соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.
Згідно ч.1 ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподатковувана допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за 22.05.2003 р. 889-ІУ, із змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід, до складу якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку.
У п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" викладено виключний перелік доходів, що включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу.
Відповідно до п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів.
Вихідна допомога судді за своєю природою є державною допомогою, спрямованою на забезпечення судді у відставці відповідного його статусу життєвого рівня, наближеного до матеріального стану працюючого судді.
Отже, оскільки Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" не передбачає стягнення податку з вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, при вирішенні даного питання застосовуються норми Закони України "Про статус суддів".
Крім того, пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги та необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень.
Державна податкова адміністрація України у листі від 16.11.2006р. за вих. №13807/5/17-3116, адресованому Верховному Суду України, роз'яснила, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в його річній податковій декларації суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку з бюджетів, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. по справі №1-1/2004, не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
02.12.2010 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який позбавив суддів при виході у відставку отримувати вихідну допомогу без утримання податку. Отже, лише з моменту набрання чинності вищевказаного Закону, з 01.01.2011р. судді втратили це право.
За таких обставин, позивач при виході у відставку 29.12.2010 р. не втратив право на отримання вихідної допомоги без сплати податку, оскільки таке право йому було надано Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Приймаючи рішення по справі, суд вважає за необхідне застосувати ч.2 ст.11 КАС України та вийти за межі позовних вимог, оскільки ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області щодо утримання прибуткового податку на донараховану вихідну допомогу 7 563 грн. 98 коп. позивачу в сумі 3381 грн. 01 коп. та стягнення даної суми 3381 грн. 01 коп. з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь позивача, оскільки вона була протиправно утримана в рахунок місцевого бюджету.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.43 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зі змісту ст.25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повернути кошти, які були помилково сплачені в якості прибуткового податку з вихідної допомоги, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки органи податкової служби в даному випадку не порушували законні права позивача.
Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про повернення суми прибуткового податку задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області щодо утримання податку на нараховану вихідну допомогу позивачу в сумі 3381 грн. 01 коп.
Стягнути з місцевого бюджету Бабушкінського району м. Дніпропетровська через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 3381 грн. 01 коп., які були утримані в якості податку на нараховану вихідну допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя
Постанова не набрала законної сили
23 грудня 2011 року.
СуддяВ.М. Олійник
В.М. Олійник
В.М. Олійник