79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.01.12 Справа№ 5015/6917/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради
позивач: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України «УкрА», м. Львів
про: зобов'язання повернути об'єкт оренди
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України «УкрА», м. Львів
до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
про: визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України «УкрА»права на оренду приміщень та визнання договору оренди № Ш-6530-8 нерухомого майна від 28.08.2008 року продовженим
В судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури: Тарас С.Б. -помічник прокурора Шевченківського району м. Львова, посвідчення № 188;
позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності № 2302-4891від 24.11.2011 року;
відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 -представник на підставі довіреності б/н від 15.12.2011 року.
Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 10.11.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 28.10.2011 року про зобов'язання повернути об'єкт оренди, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 30.11.2011 року. Ухвалою господарського суду від 30.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2012 року, з підстав, викладених в ухвалі. Ухвалою господарського суду від 16.12.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 15.12.2011 року, порушено провадження, присвоєно № 5015/6917/11 та призначено до розгляду на 11.01.2012 року. Ухвалою від 11.01.2011 року судом продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.01.2012 року. В судовому засіданні 26.01.2012 року судом оголошувалась перерва до 30.01.2012 року для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 30.01.2011 року позовні вимоги підтримав, зустрічний позов заперечив, вимоги ухвали суду виконав, оригінали долучених до справи доказів для огляду в судовому засіданні подав.
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) первісний позов заперечує, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, вимоги ухвали суду виконав, оригінали долучених до справи доказів для огляду в судовому засіданні подав.
Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.
30.01.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 04.02.2012 року.
Суть спору: Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України»- УкрА»про зобов'язання повернути об'єкт оренди -нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 36,5 кв. м.
Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що 28.08.2008 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України»- «УкрА»було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, і саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 36,5 кв. м.
Договір укладено на термін до 27.08.2011 (п. 4.1 договору).
Згідно з п. 4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Позивач за первісним позовом посилається на те, що Управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачу за первісним позовом повідомлення № 2302-вих-3335 від 07.09.2011 року про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України»- УкрА»не звільнило орендоване приміщення, Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради (уповноважений орган: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради) про зобов'язання повернути об'єкт оренди -нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 36,5 кв. м., що передані відповідачу за первісним позовом відповідно до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року.
Відповідач за первісним позовом не погоджується із позовними вимогами та звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди № Ш-6530-8 нерухомого майна від 28.08.2008 року продовженим на той самий час та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України «УкрА»права на оренду приміщень. Свої зустрічні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що він, як орендар, не отримував від орендодавця будь-яких заяв чи то повідомлень про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчена терміну дії договору. На даний час орендар не звільнив приміщення та не повернув орендодавцеві по акту здавання-приймання. Крім цього, позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що орендодавець продовжує виставляти рахунки на оплату та приймає від орендаря платежі зі сплати орендної плати, що підтверджується відповідними квитанціями та актом звіряння розрахунків станом на 30.09.2011 року, копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що зауваження орендодавця щодо виявлення порушення орендарем умов договору оренди, що проявляється у невикористанні приміщення тривалий час, необґрунтоване, оскільки згідно наказу № 2-С від 09.01.2009 року Управління комунальної власності дозволило орендарю - ТзОВ "Західне відділення Центру Антарктичних досліджень "УкрА" передати в суборенду Приватному підприємцю ОСОБА_3 орендовані ним нежитлові приміщення 1-го поверху площею 36,5 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, що виступають об'єктом оренди згідно Договору оренди № Ш-6530-8). Відтак, як стверджує позивач за зустрічним позовом, він не міг використовувати вказані приміщення, оскільки вони перебували суборенді.
Відповідач за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги заперечує з підстав, наведених у запереченні на зустрічний позов від 23.01.2011 року, вказуючи, зокрема, що 07.09.2011 року відповідно до списку № 511 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, ним було надіслано позивачеві за зустрічним позовом повідомлення про припинення договору нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не спростовані та не заперечені.
Дослідивши представлені суду докази, оцінивши їх у своїй сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, первісний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
28.08.2008 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавцем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західне відділення Центру антарктичних досліджень України»- «УкрА»(орендарем згідно договору) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 36,5 кв. м., що знаходяться на балансі ЛКП «Збоїща»(балансоутримувача згідно договору).
Термін дії договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 28 серпня 2008 року до 27 серпня 2011 року (п. 4.1 договору).
09.01.2009 року Управління комунальної власності Наказом № 2-С дозволило орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Західне відділення Центру Антарктичних досліджень "УкрА" передати в суборенду Приватному підприємцю ОСОБА_3 орендовані ним згідно договору оренди № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року нежитлові приміщення 1-го поверху площею 36,5 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Докази укладення договору суборенди в матеріалах справи відсутні.
07.07.2011 року Управління комунальної власності Наказом № 28-С відмінило наказ від 09.01.2009 року № 2-С «Про надання в суборенду орендованих площ на АДРЕСА_1».
У пункті 4.3 договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 13.1. Договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору його переоформлення буде здійснюватись у порядку, передбаченому ст. 17 Закону Україн "Про оренду державного та комунального майна".
Частина 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зазначає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Свою позовну заяву позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що направив відповідачу за первісним позовом повідомлення № 2302-вих.-3335 від 07.09.2011 року про припинення договірних відносин у зв'язку із закінчення терміну дії договору оренди. Заперечення позивача за зустрічним позовом про те, що він не отримував даного листа спростовуються копією списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 07.09.20111 року.
Однак, суд звертає увагу на те, 11.08.2011 року позивач направив відповідачеві заяву «Про прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди», а також на те, що Управлінням комунальної власності Львівської міської ради виставлялись орендарю рахунки по сплаті орендної плати, які він сплачував, зокрема, за вересень 2011 року.
Так, рахунок № СФ-0015648 від 30.09.2011 року був виставлений позивачем відповідачеві за оренду відповідно до умов договору № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року за вересень 2011 року в розмірі 1308 грн. 13 коп., та відповідно до квитанції від 20.10.2011 року був оплачений відповідачем.
Крім цього, такі ж рахунки виставлялись позивачем відповідачеві за серпень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, та, відповідно до квитанцій, сплачувались відповідачем належним чином. Доказів повернення вказаних грошових коштів після надіслання позивачем повідомлення від 07.09.20111 року про припинення дії договору оренди, позивач не подав.
Крім цього, відповідно до акту звірки розрахунків станом на 30.09.2011 року, борг відповідача перед позивачем становив 1308 грн. 13 коп., матеріалами справи підтверджується і сплата орендної плати в повному обсязі і за попередні періоди.
Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку, що позивач за первісним позовом належним чином не вчинив заходи для припинення дії договору, і, незважаючи на надсилання ним повідомлення від 07.09.20111 року про припинення дії договору оренди, вчинив дії на продовження дії договору оренди.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, згідно якої наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Оскільки орендодавець належним чином не висловив орендарю заперечень щодо продовження дії Договору оренди № Ш-6530-8 від 28 серпня 2008 року (надіслав повідомлення про припинення, однак продовжував виставляти рахунки на оплату та приймав платежі в рахунок сплати орендної плати), то відповідач в порядку ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 4.3 договору, правомірно продовжував користуватись приміщенням площею 36,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Пунктом 9.3 Розділу 9 (Порядок повернення орендодавцеві об'єкту оренди) договору оренди також передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцеві у разі припинення або розірвання договору протягом 15 днів з моменту настання події припинення або розірвання договору.
Права орендаря на фактичне використання об'єкту оренди після припинення договору оренди умовами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року не передбачено.
Також умовами договору не передбачено сплати орендарем будь-якої плати, в тому числі і «за фактичне використання», після припинення договору, оскільки договором встановлено безумовний обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди протягом 15 днів після припинення договору. Внаслідок наведеного доводи позивача за первісним позовом про те, що рахунки виставлялись за фактичне користування, а не за оренду, є безпідставними та необргутованими, оскільки умовами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року не передбачено ні самої плати «за фактичне користування», не визначено розміру такої плати та методики її розрахунку, строків сплати.
Судом вище встановлено, що позивач за первісним позовом надіслав відповідачеві повідомлення про припинення договору оренди 07.09.2011 року. Також судом встановлено, що після надіслання вказаного повідомлення про припинення договору позивачем відповідачеві був виставлений рахунок № СФ-0015648 від 30.09.2011 року за оренду відповідно до умов договору № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року за вересень 2011 року в розмірі 1308 грн. 13 коп., який відповідно до квитанції від 20.10.2011 року був оплачений відповідачем. Крім цього, такі ж рахунки виставлялись позивачем відповідачеві за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, та, відповідно до квитанцій, сплачувались відповідачем належним чином. Грошові кошти сплачувались відповідачем з призначенням платежу «за оренду дог. № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року». Доказів повернення вказаних грошових коштів після надіслання позивачем повідомлення від 07.09.20111 року про припинення дії договору оренди, позивач не подав.
З наведеного суд прийшов до висновку, що всупереч умовам договору позивач за первісним позовом, надіславши відповідачеві повідомлення про припинення договору, протягом 15 днів строку, передбаченого для повернення об'єкту оренди, не вчинив дії, спрямовані на повернення об'єкту, а навпаки, продовжив протягом трьох місяців виставляти рахунки на оплату орендної плати на умовах договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року, та приймав оренді платежі від відповідача на умовах вказаного договору.
Крім цього, відповідно до акту звірки розрахунків станом на 30.09.2011 року, підписаного між сторонами на виконання вимог пункту 7.6 договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року, борг відповідача перед позивачем становив 1308 грн. 13 коп. Даний факт також свідчить про те, що після надіслання повідомлення про припинення договору, відповідно до змісту якого договір мав припинити свою дію з 27.08.2011 року, 30.09.2011 року позивач за первісним позовом актом звірки розрахунків підтверджує факт відсутності волевиявлення на припинення дії договору оренди, оскільки обліковує борг за орендну плату за вересень 2011 року в розмірі 1308 грн. 13 коп.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Судом вище встановлено, що протягом трьох місяців після надіслання повідомлення про припинення договору оренди позивач за первісним позовом не надсилав відповідачеві вимог про плату неустойки за неповернення об'єкту оренди, а навпаки продовжував орендні відносини, що додатково підтверджує на думку суду відсутність волевиявлення у позивача за первісним позовом у вересні 2011 року на припинення дії договору оренди.
Наведене свідчить про здійснення позивачем дій, спрямованих на продовження дії договору оренди відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 4.3 договору, у спосіб виставлення рахунків за оренду та прийняття орендної плати, а також не вчинення дій, спрямованих на повернення об'єкту оренди від орендаря. Такі дії позивача за первісним позовом після надіслання відповідачеві повідомлення про припинення договору оренди оцінені судом відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України як поведінка, що свідчить про відсутність волевиявленні позивача на припинення дії договору оренди.
За таких обставин, в задоволенні первісного позову слід відмовити з тих підстав, що позивачем не виконано вимог, передбачених договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28 серпня 2008 року щодо належного повідомлення орендаря про припинення договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволення зустрічного позову через наступне.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що не отримував від відповідача за зустрічним позовом повідомлення про припинення договору № 2302-вих.-3335 від 07.09.2011 року, і саме такими підставами обґрунтовує позовну вимогу про визнання договору оренди продовженим. Однак, судом вище встановлено, що 07.09.2011 року відповідно до списку № 511 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відповідачем за зустрічним позовом було надіслано позивачеві за зустрічним позовом повідомлення про припинення договору нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6530-8 від 28.08.2008 року. Внаслідок наведеного підстави зустрічного позову в цій частині є недоведеними та необгрутованими, у зв'язку з чим в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Крім цього, зустрічна позовна вимога про визнання за позивачем за зустрічним позовом права на оренду приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, перший поверх загальною площею 36,5 м. кв., не є конкретизованою належним чином. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільного права може бути визнання права, однак така вимога повинна бути заявлена в такий спосіб, щоб цивільне право було захищене судом відповідно (в межах) обсягу цивільних прав позивача, та повинна бути конкретизована. Вимога про визнання права на оренду приміщення є невизначеною конкретно і тому не підлягає до задоволення також і з цих підстав.
Крім цього, доводи відповідача за зустрічним позовом про безпідставність посилання позивача за зустрічним позовом на норми п. 5 р. ІІ «Прикінцевих положень»Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 року є обґрунтованими, оскільки сторони не укладали будь-яких договорів про внесення змін та доповнень до діючого договору на підставі наведеного вище закону України. Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки в даному випадку, на відміну від випадку, врегульованого в комплексі статтею 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 4.3 діючого договору оренди, іншого договором або законом не встановлено, то посилання позивача за зустрічним позовом на наведені норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від 15.12.2009 року є необґрунтованими. Внаслідок наведеного зустрічні позовні вимоги про визнання договору оренди продовженим з цих підстав також не підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог про визнання права на оренду приміщень та визнання договору продовженим на тих самих умовах.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом залишити за позивачем за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.