02.02.12р.Справа № 23/5005/241/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт", смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області
до Державного професійно-технічного навчального закладу "Софіївський професійний ліцей", смт. Софіївка Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 880,67 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: не з"явився;
від відповідача: не з"явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" звернулося до господарського суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Софіївський професійний ліцей" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 5 880,67 грн., яка складається з сум: 5400 грн. - основного боргу, 324,00 грн. - інфляційних, 156,67 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами Договору на отримання товару № 30 від 01.06.2010р., позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 5 400,00 грн. Відповідачем прийнято товар, але оплату за нього не здійснено.
Представники сторін в дане судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, за адресами, зазначеними в позовній заяві, що підтверджено поштовими дорученнями.
Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника вдповідача до суду не надходили.
Неприбуття у судове засідання представників сторін за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
Між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Софіївський рофесійний ліцей" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (Продавець) укладено Договір на отримання товару №30 від 01 червня 2010 р. про поставку товару надалі - Договір. За умовами вищевказаного Договору Позивач зобов'язався здійснити постачання Товарів згідно накладної, на загальну суму 5400,00 грн.
Відповідно до п. 1 Договору, Продавець поставляє товар, а Покупець забирає і оплачує товар ззгідно накладної.
Умовами Договору визначено асортимент товару який повинен бути вказаний в накладній, так відповідно до Договору, Відповідачу було передано у власність товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та за видатковою накладною.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу згідно видаткової накладної № 06-10 від 01.06.2010р. (а.с.14) було поставлено товар на загальну суму 5400,00 грн.
В підтвердження прийняття товару відповідачем було надано товариству довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за номером, серія ЯОС №977907 від 01 червня 2010р.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу позивач передав товар у власність відповідачу, а відповідач прийняв даний товар та зобов'язаний сплатити суму прийнятого товару.
Згідно ст.655 ЦКУ покупець зобов'язався оплатити товар після його прийняття або після прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати за товар. Відповідач зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач свій обов'язок щодо належного виконання Договору в частині сплати заборгованості не виконав, вартість поставлено товару у розмірі 5 400,00 грн. не сплатив.
За змістом ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону.
Позивачем було направлено вимогу в адресу Покупця про належне виконання Договору постачання товару за №15 від 05.01.2011р. яку Відповідач отримав 11.01.2011 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення
Відповідно ст. 530 ЦК України у випадку, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач направив відповідачеві вимогу про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправляння яке датовано 11.01.2011р. на адресу відповідача.
Таким чином, позивач вжив всіх необхідних заходів передбачених ст. 530 ЦК України щодо встановлення строку виконання зобов'язання щодо оплати відповідачем за отриманий товар.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України).
Отже за викладених обставин, враховуючи відсуність доказів оплати заборгованості за поставлений товар в період з моменту отримання претензії до дати вирішення справи, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 5 400,00 грн., підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 324,00 грн. - інфляційних, 156,67 грн. - 3% річних.
Перевіривши правильність розрахунку суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повина довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в період з моменту отримання товару до дати слухання справи.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню в повному обсязі у загальному розмірі 5 880,67 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Софіївський професійний ліцей" (53100, смт. Софіївка Дніпропетровської області, вул. Поштова, 10, ідентифікаційний код 21902126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Агросвіт" (28020, смт. Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Свердлова, 2/1, ідентифікаційний код 23233729) 5400 грн. - основного боргу, 324,00 грн. - інфляційних, 156,67 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.Г. Бєлік
Повне рішення складено 07.02.2012р.