31.01.12р.Справа № 16/5005/17705/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ
про стягнення 76 086 грн. 52 коп.
СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від16.01.2012р. №16/01-02;
від відповідача: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від третьої особи: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач з урахуванням заяви (вх. №5261/12 від 31.01.2012р.) про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 76 086 грн. 52 коп., що складає: 69 688 грн. 06 коп. - заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231 товар, 139 грн. 38 коп. -інфляційних втрат, 715 грн. 33 коп. -3% річних, 3 695 грн. 82 коп. -пені та 1 847 грн. 93 коп. -відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.
Відповідач та третя особа відзивів на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, правом на направлення своїх представників на участь у судовому засіданні не скористались, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
- 01.06.2009р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (постачальником) та третьою особою -Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (покупцем) було укладено договір поставки №В-50231 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною Договору (надалі -Додаток №3 „Замовлення товару”), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до даного Договору ”Додаткові умови”, що є невід'ємною частиною Договору (надалі -додаток №4 ”Додаткові умови”);
- право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару (пункт 1.2 Договору поставки); асортимент та ціна товару узгоджуються в специфікації до договору; специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток №1 „Специфікації”) і є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.1 Договору поставки);
- відповідно до пункту 7.1 Договору поставки загальна сума Договору складається з суми товару, отриманого за всіма накладними;
- як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем з листопада 2009р. по вересень 2010р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 86 334 грн. 60 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 31-62);
- відповідно до пункту 7.2 Договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови”;
- відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару;
- 20.05.2011р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова група „Рейнфорд” (новим боржником), третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (первісним боржником) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (кредитором) було укладено договір №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу, відповідно до пункту 1 якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язання сторони (первісного боржника) у зобов'язання, що виникає із Договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі -основний договір); первісний боржник переводить на нового боржника грошове зобов'язання, яке існує у первісного боржника, перед кредитором у розмірі 75 594 грн. 06 коп., що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним між кредитором та первісним боржником станом на 01.04.2011р., який є невід'ємною складовою частиною даного договору; новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах визначених в додатковій угоді до цього договору, яка укладається між новим боржником та кредитором (пункт 2 Договору про переведення боргу);
- у пункті 3 Договору про переведення боргу зазначено, що кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи з свого боку цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором;
- відповідно до пункту 4 Договору про переведення боргу новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором;
- новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором (пункт 5 Договору про переведення боргу);
- в подальшому між відповідачем (новим боржником) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (кредитором) було укладено додаткову угоду до договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу, якою сторони узгодили, що новий боржник здійснюватиме оплати по основному договору у розмірі 75 594 грн. 06 коп., в наступному порядку до 30-го числа кожного поточного місяця платежами: - з травня по листопад 2011р. у розмірі 9 449 грн. 00 коп.; - у грудні 2011р. у розмірі 9 451 грн. 06 коп.;
- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
- отже, строк оплати за отриманий товар вважається таким, що настав;
- як вбачається відповідачем частково було сплачено заборгованість у сумі 5 906 грн. 00 коп., про що свідчать банківські виписки від 07.06.2011р. на суму 2 953 грн. 00 коп. (а.с. 65) та на суму 2 953 грн. 00 коп. (а.с. 66);
- отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 69 688 грн. 06 коп.;
- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;
- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;
- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 139 грн. 38 коп. (червень 2011р.- січень 2012р.), а річні - 715 грн. 33 коп. (з 31.05.2011р. по 25.01.2012р.).
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3 695 грн. 82 коп., то вона є безпідставною, виходячи з наступного:
- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
- згідно з пунктами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;
- як вбачається умови Договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу не містять положень щодо розміру пені за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань відповідачем;
- отже, посилання позивача на наявність у відповідача обов'язків щодо сплати пені відповідно до умов Договору поставки від 01.06.2009р. №В-50231, згідно якого він не є його стороною, безпідставне, тому і відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у сумі 3 695 грн. 82 коп.
Необґрунтованою також є і вимога позивача що стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 1 847 грн. 93 коп., оскільки:
- відповідно до положень частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, на які позивач посилається як на підставу вимоги сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, унормовано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами;
- також при нарахуванні відсотків за користування чужими грошовими коштами позивач посилається на:
•частину 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та у порядку, визначених законом або договором;
•частину 6 статті 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;
• частину 4 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк;
- як вбачається умови Договору від 20.05.2011р. №ТД-В/ДР3168 про переведення боргу не містять положень щодо розміру відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а частина 6 статті 231 Господарського кодексу України, яку позивач застосовує при нарахуванні відсотків, не визначає їх розміру, оскільки положеннями цієї правової норми визначається розмір штрафних санкцій, якими визнаються відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
- тобто розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України не встановлено, а посилання позивача на вказану правову норму є помилковим, оскільки відсотки за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова група „Рейнфорд” (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.12; ідентифікаційний код 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код 33497570) 69 688 грн. 06 коп. - заборгованості, 139 грн. 38 коп. -інфляційних нарахувань, 715 грн. 33 коп. -річних та 1 410 грн. 86 коп. -судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„03„ лютого 2012р.