21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
08 лютого 2012 р. Справа 9/199/2011/5003
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_1
(АДРЕСА_3)
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентиф. №
НОМЕР_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 76 324,00 грн. боргу по орендній платі
Головуючий суддя Балтак О.О.
Cекретар судового засідання Павлова Т.С.
Представники
позивача : ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_3 - представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_4 - представник за довіреністю.
Фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 76 324,00 грн. боргу по орендній платі.
Ухвалою суду від 14.12.2011 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/199/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.01. 2012 р..
Ухвалою суду від 05.01.2012р. розгляд справи було відкладено на 26.01.2012р. у зв'язку неявкою в судове засідання представника відповідача та не наданням витребуваних доказів.
Ухвалою суду від 26.01.2012р. розгляд справи відкладено на 03.02.2012р. з підстав викладених в заяві відповідача (вх. № 08-46/10-17/12 від 26.01.2012р.)
При розгляді справи 03.02.2012р. судом оголошено перерву до 08.02.2012р. з метою врегулювання сторонами спору в добровільному порядку.
В судовому засіданні 08.02.2012р. з'ясовано, що сторони не дійшли згоди щодо предмета спору, а відтак спір розглядається по суті за наявними матеріалами.
Позивач позовні вимоги мотивує тим, що 20.03.2009 р. між сторонами укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості), що належить позивачу на підставі права власності. За вказаним договором відповідачу передано у строкове платне користування приміщення першого поверху будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Пунктом 5.2 договору встановлено обов'язок Орендаря щодо сплати орендної плати в термін, не пізніше 5-го числа на наступний місяць. Розмір орендної плати визначений п. 5.1. договору складає 5300 грн. на місяць.
12 лютого 2011 року відповідач без попередження звільнив об'єкт оренди. При цьому, за період користування орендованим приміщенням, останній проводив орендні платежі з порушенням умов договору. Так, за період з грудня 2009 року по 12 лютого 2011 року, орендні платежі відповідачем не сплачувались, в результаті чого утворилась та рахується за боргованість в розмірі 76 324 грн..
Відповідач у відзиві заперечує проти позову посилаючись зокрема на такі обставини.
По-перше: що договір оренди укладено з громадянкою ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_2, як вказано в позовній заяві.
По-друге: договір оренди укладено строком на 11 місяців з моменту передачі об'єкта оренди, тобто з 20 березня 2009 року по 20 лютого 2010 року. Пунктом 4.2. договору передбачено, що якщо жодна сторона у строк 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на наступний термін. При цьому, в договорі не визначено, що мається на увазі під терміном "наступний термін". Положеннями статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, та жодним із положень чинного законодавства не передбачено поняття пролонгації договору на наступний термін.
По-третє: п. 5.1. договору визначено розмір орендної плати в сумі 5 300 грн. Позивач вказує про сплату 25 306 грн.. Відтак сума боргу становить 32 994 грн.. Крім того, позивачем не враховано суму коштів витрачену відповідачем на ремонт приміщення, що загалом склала 22 000 грн.. З врахуванням наведеного, відповідач вважає, що залишкова сума по орендній платі становить 10 994 грн..
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
20 березня 2009 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди будинку, споруди (іншого обєкта нерухомості).
Згідно з предметом цього договору, Орендодавець передає Орендарю у строкове платне користування приміщення 1-го поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Об'єкт оренди передається Орендарю для використання його в господарській діяльності з метою розміщення аптечного кіоску № 1 (п. 2 договору).
Розділом 3 договору визначено порядок передачі об'єкта оренди.
Так, відповідно до п. 3.1. договору приймання-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін.
Сторони призначають своїх представників у двосторонню комісію протягом 2-х днів з моменту набуття чинності цим договором (п. 3.2. договору).
Протягом строку, визначеного в п. 3.2. цього договору, Орендодавець повинен звільнити об'єкт та підготувати його до передачі Орендарю (п. 3.3. договору).
Комісія перевіряє стан об'єкта та складає акт прийому-передачі, в якому відображає стан об'єкта та всі його невідповідності розділу 1 цього договору. (п. 3.4. договору.
Акт прийому-передачі підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт вважається переданим Орендарю вважається переданим Орендарю з моменту підписання акта прийому-передачі (п.п. 3.5., 3.6. договору).
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання р. 3 договору передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 53,5 кв. м.п. розташоване за адресою: АДРЕСА_2, про що сторонами 20.03.2009р. складено та підписано акт прийом-передачі Претензій щодо стану приміщення вказаним актом зафіксовано не було.
Строк оренди становить одинадцять місяців з моменту передачі об'єкта Орендарю (п. 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що якщо жодна сторона у строк 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на наступний термін.
Судом встановлено, що жодна зі сторін за договором не виявила бажання розірвати договір, відтак останній вважається продовженим на наступний термін, тобто на одинадцять місяців.
Розділом 5 договору сторони погодили орендну плату та порядок розрахунків.
Розмір орендної плати складає 5300 грн. на місяць (п. 5.1. договору).
За період 20.03.2009р. по 12.02.2011 року розмір орендної плати становить
Матеріали справи, зокрема прибуткові касові ордера, свідчать, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині проведення орендних платежів виконував не належним чином. Так в період з 20.06.2009р. по 16.06.2010р. відповідачем через касу позивача внесено готівкою 25 306 грн., які зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за період з 20.03.2009р. по 30.11.2009р.. Тоді як за період з 01.12.2009р. по 12.02.2011р., розрахунків останнім не проведено. В результаті порушення відповідачем зобов'язань за договором за ним утворилась та рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 76 324 грн..
12 лютого 2011 року відповідач, в односторонньому порядку звільнив орендоване приміщення, про що склав відповідний акт.
З урахуванням наведеного, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем рахується борг за договором від 20.03.2009р. в розмірі 76 324 грн..
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.
В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 76 324 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача. Його ж заперечення не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
По-перше: договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 20.03.2009р. підписано як зі сторони Орендодавця та і зі сторони Орендаря фізичними особами - підприємцями та скріплений їхніми печатками.
По-друге: п. 4.2. договору передбачено, що якщо жодна сторона у строк 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонговується на наступний термін. Зі змісту ч. 1 ст. 764 ЦК вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує Орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Зважаючи на відсутність заяв про закінчення строку дії договору, останній продовжено на той самий строк. При цьому суд зауважує, що заперечення відповідача щодо закінчення строку дії договору саме 20 лютого 2010 року не узгоджуються з матеріалами справи, зокрема заявою останнього про злочин від 27.01.2011р., постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.02.2011р. та його поясненнями від 04.02.2011р., оскільки зі змісту вказаних документів вбачається протилежна позиція відповідача щодо терміну дії договору.
По-третє: твердження відповідача щодо зобов'язання позивача зарахувати в рахунок орендної плати вартість проведених ним ремонтних робіт не заслуговують на увагу, оскільки умовами договору сторони не передбачили можливості зарахування вартості ремонтних робіт в рахунок орендної плати. Крім того, вказані затрати на проведення ремонтних робіт відповідачем не підтверджені належними та допустимими доказів.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову. Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст.4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 76 324,00 грн. - основного боргу; 1 526,48 - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 лютого 2012 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи