Справа № 2-2209/11
іменем України
"08" лютого 2012 р. м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Федоріщева С.С.,
при секретарі Драгунцевій С.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Євтушенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Оріль лідер»про стягнення невиплаченої премії, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача і, з урахуванням уточнень, просить стягнути з нього на її користь невиплачену премію за результатами роботи підприємства за 2010 рік у розмірі 2700 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на таке:
Вона, ОСОБА_1 працювала на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер»обробником птиці з 26.11.2001 року по 16.05.2011 року та була звільнена за власним бажанням. При звільненні їй не була виплачена премія за наслідками роботи підприємства за 2010 рік. Про виплату премії іншим співробітникам позивачці стало відомо лише після звільнення від тих працівників, які залишилися працювати, та яким таку премію стали виплачувати впродовж червня-серпня 2011 року, тобто коли позивачка вже не працювала на підприємстві. Розмір премії, виплаченої цим працівникам, з їх слів складав 2700 грн. З приводу невиплати премії позивачка зверталася до прокурора Петриківського району Дніпропетровської області, на території якого знаходиться підприємство, але прокуратура за її зверненням ніяких заходів реагування не вживала, порекомендувала їй звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши при цьому, що на початку кожного року, усім працівникам виплачували премію за наслідками роботи за попередній рік, але у 2011 році таку премію не виплатити. Звільнилася з підприємства вона у травні 2011 року, але згодом дізналася від колишніх колег, що в наступні місяці на підприємстві у декілька етапів виплачували премію за 2010 рік тим працівникам, які залишилися працювати на підприємстві, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з підприємства премію й на її користь. Просила приєднати до матеріалів справи розрахункові листки за червень та липень 2011 року із закресленими табельними номерами, згідно до яких у ці місяці невідомій особі що працює в убійному цеху ПАТ «Оріль-лідер»(анкетні дані цієї особи позивачка відмовилася називати), начебто було виплачено премію за підсумками роботи за рік. Позивачка наполягає на стягненні 2700 грн., оскільки вважає, що саме у такому розмірі їй має бути виплачена премія, хоча розрахунків з цього приводу не має, та суду такі розрахунки не надала.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що на підприємстві згідно до умов колективного договору запроваджено виплату місячних премій при наявності прибутку на підприємстві. Згідно до умов колективного договору, виплата премії не є обов'язком підприємства, а визначена як його право, яке реалізується у вигляді заохочення кращих працівників. Рішення про виплату премії приймає власник підприємства, або уповноважений ним орган, у відповідність до положення про преміювання. Преміювання працівників по наслідках роботи підприємств за рік колективним договором взагалі не передбачено. Стосовно наданих позивачкою знеособлених розрахункових листків, вважає, що як доказ їх сприймати неможна, оскільки ці листки не мають ознак офіційних документів, на них немає ані підписів, ані відбитків штампів або печаток, навіть закреслено табельний номер. Водночас, сума, яка стоїть у рядку «премія за підсумками роботи за рік», навіть якщо така сума дійсно сплачувалась невідомій особі, якій, можливо належать ці розрахункові листки, не є премією за 2010 рік. В цю графу на підприємстві заносяться інші заохочувальні виплати, які вважає за можливо сплатити окремим працівникам власник (уповноважений ним орган), щодо яких не передбачено окремих рядків (по видах) у розрахункових листках. Відсутність таких окремих рядків обумовлена стандартним форматом комп'ютерної програми, згідно до якої роздруковуються ці розрахункові листки, тому бухгалтерія й змушена вносити у цей рядок відомості про сплату певних заохочень, які по своїй суті не є премією за рік, але щодо яких прийнято рішення про виплату працівникові, та про які немає відомостей щодо їх назви у розрахунковому листку. Крім того вважає, що сума 2700 грн., на стягненні якої наполягає позивачка нічим не підтверджена. При звільненні за власним бажанням усі розрахунки підприємства з позивачкою були проведені та вона жодних вимог про сплату будь-яких платежів підприємству не висувала. Заборгованості підприємства перед позивачкою після її звільнення немає. У зв'язку із викладеним, просить у задоволенні позову відмовити.
Під час з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, судом досліджено письмові докази, надані сторонами шляхом їх оголошення, аналізу та обговорення із учасниками процесу:
- копія заяви позивачки на адресу відповідача від 21.06.2011 року щодо виплати їй премії за 2010 рік (а.с.2);
- копія заяви позивачки на адресу прокурора від 13.08.2011 року щодо виплати їй премії за 2010 рік (а.с.3);
- копія відповіді прокурора позивачці (а.с.4);
- копія трудової книжки та паспорту позивачки (а.с.6,7);
- копія наказу про прийняття позивачки на роботу на підприємство та звільнення з роботи (а.с.13-14);
- копія колективного договору з додатками на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер» (а.с.21-42);
- копія положення про преміювання на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер»(а.с.43-53);
- розрахункові листки невідомої належності, надані позивачкою в судовому засіданні (а.с.55-56).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини:
У відповідність до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер»обробником птиці з 26.11.2001 року по 16.05.2011 року та була звільнена за власним бажанням. При звільненні їй не була виплачена премія за наслідками роботи підприємства за 2010 рік, але така премія на момент звільнення їй не нараховувалась та боргу підприємства перед позивачкою за цією виплатою після її звільнення немає. Колективним договором передбачена премія по наслідках роботи за місяць, премія за підсумками роботи за рік не передбачена. Не передбачена річна премія й Положенням про преміювання, яке діє на підприємстві -відповідачеві. Надані позивачкою розрахункові листки невідомої належності, в яких зазначено, що комусь з убойного цеху на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер»нарахували та сплатили премію по підсумкам роботи за рік у червні та липні 2011 року, суд прийняти до уваги не може, оскільки ці листки не мають ознак офіційних документів, не визначено, за який рік нараховувалась премія, ці нарахування (якщо такі й були), проведені після звільнення позивачки з підприємства. Окрім того, зазначені розрахункові листки жодних доказів того, що й позивачці теж має нараховуватись та виплачуватись премія, не містять. Доказів, якими б підтверджувалось, що позивачці має бути нараховано та виплачено у вигляді премії за 2010 рік саме 2700 грн., позивачка суду не надала.
Спірні правовідносини врегульовані наступними законодавчими актами:
Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.10 Кодексу законів про працю України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до ст.13 Кодексу законів про працю України, …у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: …нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
Відповідно до ст.18 Кодексу законів про працю України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Відповідно до ст.47 Кодексу законів про працю України, Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України, При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складає: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі:
законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
У відповідність до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з доказів, наданих сторонами та аналізу законодавства, яке регламентує порядок нарахування та виплату премій, суд доходить до висновку, що визнати вимоги позивачки такими, що вони відповідають чинному законодавству, немає підстав. При цьому суд виходить з того, що за своїм походженням премія відноситься до «інших заохочувальних та компенсаційних виплат», порядок її виплати врегульовується колективним договором, який діє на підприємстві. Згідно до наданого колективного договору, на Приватному акціонерному товаристві «Оріль лідер»такого виду премії, як премія по підсумках роботи за рік, не встановлено, станом на момент звільнення позивачки з підприємства, ця виплата їй не нараховувалась.
У зв'язку із викладеним, суд не знаходить підстав для задоволення позову. Покласти в основу прийняття рішення на користь позивачки надані нею розрахункові листки, суд не може з вищенаведених причин.
Стосовно розподілу судових витрат:
Відповідно до ч.4 ст.88 ЦПК України, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати… компенсуються за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»№3674-VI від 08.07.2011 р., від сплати судового збору звільняються позивачі -за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
Тому судові витрати стосовно судового збору мають бути покладені на рахунок держави.
Враховуючи викладене, на підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.10,13,18,47,116 КЗпП України, ст.ст.2,5 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-64, 81, 88, 158-159, 212-215 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»№3674-VI від 08.07.2011 р., -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Оріль лідер»про стягнення невиплаченої премії -відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Федоріщев С.С.