1 інстанція
Код суду 2702
Справа № 2-640/2011
Категорія № 26
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого-судді Лугвіщик А.М.
при секретарі Драчук К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договору кредиту та іпотечного договору,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АКБ СР «УКРСОЦБАНК»про визнання недійсними договору кредиту № 945/303 від 12.09.2007 року та іпотечного договору від 12.09.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1554, мотивуючи тим, що предметом договору кредиту є тимчасове користування грошовими коштами у розмірі 65 000 доларів США. В момент укладення договору її завірили, що підвищення курсу долару не буде і доларовий кредит вигідний у зв»язку з низькою процентною ставкою відносно гривні. Станом на 12.09.2007 року долар складав: 5, 05 грн. за 1 долар США. Ціна договору не зафіксована в національній валюті, тобто в гривні, що є грубим порушенням законодавству і її прав як споживача. У п.2.6 ст. Договору кредиту зазначено, що Кредитор вправі ініціювати перегляд процентної ставки за користування кредитом, що є порушенням норми ст. 1056-1 ЦК України. Договір несправедливий, оскільки вся відповідальність по фінансовим рискам покладена на споживача.
У судове засідання сторони не з»явилися, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає зза можливе розглянути справу за відсутністю сторін і на підставі документів, що є в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні і в їх задоволенні необхідно відмовити.
12 вересня 2007 року між АКБ СР «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 945/303, згідно якого Кредитор /відповідач у справі/ надав Позичальнику / позивачу у справі/ у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 65 000 доларів США, зі сплатою 13, 5 % річних.
З метою забезпечення умов виконання зобов»язань за договором кредиту між сторонами був укладений іпотечний договір, згідно якого предметом договору є квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 /іпотекодавцю/.
У даному випадку судом не може бути застосований Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки спірні правовідносини відносяться до кредитних і регулюються законами і нормативними актами в сфері кредитних відносин.
За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Конституцією України не встановлено обмежень щодо можливості використання грошових одиниць держави в Україні.
Відповідно до ст. 192 ЦК України в Україні може використовуватися іноземна валюта у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов»язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -це гроші у національній або іноземній валюті.
Ст. 47 та 49 цього Закону визначаються операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини в сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет КМ України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ст. 5 цього Декрету за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у банку геніральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленному порядку, тобто отримання дозволу НБУ на операції, пов»язані з іноземною валютою. Надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Отже, твердження позивача про те, що АКБ «Укрсоцбанк»зобов»язані були зафіксувати суму кредиту в гривні безпідставні і укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Позивачем не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи зі змісту ст.. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання ( ст.. 625 ЦК України).
При вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України у зв»зку з прийняттям Закону України від 12.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку , а також, що умова, договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною з дня набрання зазначено Закону чинності, тобто з 10 січня 2009 року.
Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів ( ч.1 ст. 58) всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку лише з 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення Конституційного суду України від 09.02.2009 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Таким чином, заявлені позовні вимоги безпідставні і в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного і керуючись ст. 57, 60, 81, 88, 179, 213-218, 292-295 ЦПК України, ст. 192, 625, 629, 1046, 1054, 1056-1 ЦК України, Конституцією України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»про визнання недійсними договору кредиту та іпотечного договору в і д м о в и т и.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 182 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня отримання копі1 рішення.
Рішення складено власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.
Головуючий-суддя: п1дпис
З ОРИГ1НАЛОМ В1РНО: Р1шення не набуло чинност1.
Суддя Гагар1нського районного суду
м. Севастополя А.М.Лугв1щик