І інстанція
Код суду 2702
Справа № 2-4401/2011
Категорія __
(повний текст)
15 листопада 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого-судді: Батуріна А.С.
при секретарі: Потьомкіній Г.І.,
з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів, суд, -
21 квітня 2011 року до Гагарінського районного суду м. Севастополя звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів, а також стягнути з відповідача неустойку за несплату в повному обсязі аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Так, позивачка посилаючись на те що відповідач сплачував аліменти не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 16981,28 гривень, просить суд стягнути з відповідача розмір заборгованості та неустойку в розмірі одного проценту від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення починаючи з лютого 2008 року в загальному розмірі 91264,44 гривень та судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що в зв'язку з важким матеріальним становищем не має можливості виплатити заборгованість та неустойку, вважає неправильним розмір заборгованості та неустойки. Інші доводи відповідача пов'язані з конфліктними відносинами з позивачем та не мають відношення до предмета спору.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду.
Відповідно до ст. 196 ч. 1 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Так судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа № АЕ-35, виданого 24.04.1996 року Гагарінським районним судом м. Севастополя, відповідача було зобов'язано сплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів доходу відповідача, починаючи з 21.02.1995 року.
На підставі виконавчого листа, ВДВС Ленінського району було відкрито звідне виконавче провадження по примусовому стягненню з відповідача аліментів.
В період виконавчого провадження відповідач ухилявся від сплати аліментів, позивачкою ініціювалися питання про розшук боржника та про притягнення його до кримінальної відповідальності, відповідач не в повному обсязі сплачував аліменти призначені рішеннями суду, тобто прострочив сплату аліментів, в результаті чого виникла заборгованість за період липень 2005 року -квітень 2011 року в розмірі 33797,05 гривень 88 копійки.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 24.02.2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнена заборгованість по аліментам станом на 01.07.2005 року в розмірі 10279,59 гривень.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості в частині періоду з лютого 2008 року по січень 2011 року. Проте, в судовому засіданні позивач визнав факт проживання сина разом з відповідачем в жовтні 2008 року, що суд вважає як перебування неповнолітнього на утриманні відповідача в цей період, та вважає можливим не включати цей період до заборгованості.
Також, враховуючи положення ст.. 194 СК України, суд не враховує період лютий - березень 2008 року, так як цей період виходить за межі трирічного строку позовної давнини, на застосуванні якого наполягає відповідач. В іншій частині відповідач розмір заборгованості визнав.
Таким чином, заборгованість відповідача складає за період квітень-вересень 2008 року та листопад 2008 року -січень 2011 року в розмірі 15261,75 гривень.
Суд вважає обґрунтованим розрахунок пені за три роки, та визнає його таким, що відповідає вимогам ст. 196 ч. 1 СК України.
Враховуючи, що відповідачем не було надано належних доказів, які б підтвердили, що заборгованість виникла в зв'язку з поважними причинами, суд вважає вимоги про стягнення пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Але, враховуючи матеріальне становище відповідача, який на час розгляду справи ніде не працює, суд вважає можливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 5000,00 гривень.
Відповідно до ст. ст. 83, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 202,62 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень.
Керуючись ст. 196 СК України, ст. ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам в розмірі 15261,75 гривень, пеню за прострочення виконання аліментних зобов'язань в розмірі 5000,00 гривень, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 202,62 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень, а всього 20584,37 гривень.
В іншій частині позову -відмовити.
Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір в розмірі 880,38 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в палату по цивільним справам апеляційного суду м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня його проголошення, а для учасників процесу, що не були при його оголошенні -протягом 10 днів з дня його отримання.
Суддя Гагаринского районного
суду г. Севастополя /підпис/ А.С. Батурін
З оригіналом згідно. Рішення не набрало чинності.
Суддя Гагаринского районного
суду г. Севастополя А.С. Батурін