Справа № 2518/2-а-19361/11
23 січня 2012 року
суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт. Ріпки в приміщенні суду, в порядку скороченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
про визнання дій незаконними та стягнення щомісячної соціальної допомоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни та згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому просить:
- визнати незаконними дії відповідача щодо нарахуванню і виплати їй державної соціальної допомоги як дитини війни з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 р.,
- стягнути на її користь невиплачену соціальну допомогу з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 р.,
Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2011 р. відкрито скорчено провадження з 25 квітня 2011 року.
Копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідачу вручено 19 грудня 2011 р., проте станом на 23 січня 2012 року письмових заперечень в канцелярію суду не надав.
Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) встановлено підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії для дітей війни.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до 22 липня 2011 р. включно, позивачці щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно, до 22 липня 2011 р. включно, виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення до пенсії, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, який згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України в п. 11 Постанови від 19.12.2011 № 8 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»із 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ судам необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Таким чином, знаходжу, що дії відповідача щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачці, як дитині війни, за період з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року слід визнати протиправними.
Враховуючи те, що в даному випадку позивачка просить захисти її права, як дитини війни щодо отримання вказаного підвищення до пенсії шляхом стягнення невиплаченої соціальної допомоги, вважаю за можливе виходячи з ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивачки, слід вийти за межі вимог і захистити її права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виплату пенсії, з урахуванням її підвищення відповідно до закону, а не шляхом стягнення невиплаченої соціальної допомоги, за період з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
Виходячи з положень редакції п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України, яка діє з 31 грудня 2011 р., постанова в даній категорії справ, прийнята в порядку скороченого провадження не підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 4 Прикінцеві положення до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з урахуванням змін внесених до нього Законом України від 14 червня 2011 року N 3491-VI, Постановою Кабінету Міністрів України вiд 06.07.2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст. 6, 8-11, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року у справі № 20-рп/2011 за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік“,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області -задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ОСОБА_1, за період з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених ст.. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», за період з 25 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Зобов'язати Управління державного казначейства в Ріпкинському районі стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.Б.Сташків