Справа № 1528/201/2012
Тарутинський районний суд Одеської області
02 лютого 2012 року Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Горбань Ю. О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про визнання протиправними недоплату щомісячної державної соціальної допомоги, відмову відповідача у нарахуванні і виплаті щомісячної державної соціальної допомоги і зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з червня 2011 року по грудень2011 року в сумі 1088 гривень ,
ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Тарутинському районі Одеської області про визнання протиправними недоплату щомісячної державної соціальної допомоги, відмову відповідача у нарахуванні і виплаті щомісячної державної соціальної допомоги і зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з червня 2011 року по грудень2011 року .
Відповідач, у встановлений ухвалою суду термін, заперечення проти позову не подав.
Ухвалою суду від 16 січня 2012 року позов в частині позовних вимог за період з червня 2011 року по 10 липня 2011 року було залишено без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, яким установлено правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначено у Законі України "Про соціальний захист дітей-війни" № 2195-IV від 18.11.2004 року.
Достовірно встановлено, що позивачка відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується копією довідки та відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 19.11.2004 року дітям війни, пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2011 рік", установлено на 2011 рік розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність становить -750 грн.
Як вбачається із довідки, яка була надана відповідачем, з 01 жовтня 2008 року і по даний час позивачці було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, а саме 49,80 грн.
Разом з тим, дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачала виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була чинною у 2010 році, та також з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Враховуючи, що відповідно до п.7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України та 2011рік", у 2011 році положення Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовується в порядку та розмірах встановлених - Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а п.6 постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", що набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено що дітям війни до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 49,80 грн.
Виходячи з вищевикладеного та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що порушене право позивачки підлягає судовому захисту шляхом визнання відмови відповідача у виплаті позивачці підвищення до пенсії як Дитині війни протиправною та зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 11 липня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
Крім того, згідно до вимог статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може змінити чи уточнити формулювання обраного позивачем способу захисту порушених прав, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог та винести постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених Кодексом адміністративного судочинства України повноважень.
Заявлені в позові вимоги щодо виплати конкретної суми соціальної допомоги суперечать частині 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України та не входять до компетенції адміністративного суду.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідач своїми діями допустив бездіяльність, а тому необхідно визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати його нарахувати та виплатити позивачці соціальну допомогу як дитині війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивачки , суд стягує з державного бюджету України на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.05.2004 року, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261, ст.ст-.7-9,71,94:99, 122, 159-163, п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2, 256 КАС України, суд, -
Визнати неправомірною бездіяльність відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку перерахунку та виплати надбавки до пенсії ОСОБА_1 встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11 липня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 11 липня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням сум, виплачених у цей період.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 32 гривні 19 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Ю. О. Горбань