Справа № 1510/174/12
Провадження № 2/1510/1592/12
09 лютого 2012 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіній О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 07.06.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №235 мотивуючи тим, що вони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що між ними постійно виникали сварки. Вважає примирення неможливим.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 позов та обставини позову визнала.
Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 07.06.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.06.2008 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 22.10.2008 року (повторне) та серії НОМЕР_3 від 08.12.2009 року.
Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що між ними постійно виникали сварки.
Діти - син ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 залишаються проживати з матір'ю, питання щодо стягнення аліментів на їх утримання вирішено в добровільному порядку.
Спору щодо розподілу спільного майна немає.
Частиною 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також відповідачка позов визнала, наслідки визнання позову відповідачці роз'яснено відповідно до вимог ч.2 ст.174 ЦПК України, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст.10,11,60,61,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07.06.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №235 - розірвати.
Після розірвання шлюбу за ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т. П. Пащенко