Справа № 2-5108/11
Провадження № 2/1510/1339/12
06 лютого 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,
при секретарі - Горбуновій Х.М.,
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, як спадкоємицею за законом першої черги, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що договір купівлі-продажу № 2476 посвідчений Представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі 24.10.1997 року за участю неповнолітнього ОСОБА_4, так як згідно статті 2 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 року №698-12, суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, то немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно за таким правовстановлювальним документом.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов.
Представник відповідача, Ізмаїльської міської ради, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
В судове засідання представник третьої особи, Ізмаїльської державної нотаріальної контори, не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що 24.10.1997 року між ОСОБА_5 яка діяла від імені неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2476, згідно якого ОСОБА_5, яка діяла від імені неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_3 купила квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Укладений між сторонами договір зареєстровано представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі, 24.10.1997 р. за № 2476. Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений позивачами, про що свідчить п.5 договору, в виконання умов укладеного договору ОСОБА_3 проведено реєстрацію договору та переоформлення техдокументації на житловий будинок в КП «Ізмаїльське МБТІ», про що свідчить технічний паспорт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, який виданий на ім'я ОСОБА_3.
Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, що підтверджено договором купівлі-продажу за № 2476, посвідченого представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі 24.10.1997 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.03.2011 року, виданого відділом ДРАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_3 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна за № 2476 від 24.10.1997 року, який був посвідчений представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі, але нотаріально посвідчений не був.
Правові підстави для реєстрації вказаної угоди підтверджені технічною документацією Ізмаїльського МБТІ, а саме технічним паспортом на квартиру від 10.10.2011 року.
На теперішній час вказаний договір не оскаржений та не скасований, а одна із сторін за договором ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
З оглядом на вищевказане, враховуючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд відповідно до вимог 47 ЦК УРСР (1963 року), визнає вищевказаний договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення договору не вимагається.
Право власності, таким чином, за померлою ОСОБА_3 встановлюється відповідно ст. 328 ЦК України.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом із спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 28271513 від 05.10.2011 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:
- донька ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.10.1971 року, виданого міськбюро РАЦС міста Ізмаїла.
Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.
Відповідно ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено будинковою книгою на квартиру АДРЕСА_1, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.
Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області від 05.10.2011 року за № 2116/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що договір купівлі-продажу № 2476 посвідчений Представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі 24.10.1997 року за участю неповнолітнього ОСОБА_4, так як згідно статті 2 Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 року №698-12, суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, то немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно за таким правовстановлювальним документом.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Крім цього, враховуючи, що при укладенні договору всі вимоги передбачені ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі» між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України чинного законодавства, що позбавляє можливості проводити його відчуження, суд вважає за необхідне визнати укладений між сторонами договір купівлі-продажу дійсним. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, ст. 47 ЦК УРСР (1963 року), суд,-
Позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Ізмаїльська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати дійсним договір № 2476 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, укладений на Одеській товарній біржі 24 жовтня 1997 року між ОСОБА_5 яка діяла від імені неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Припинити право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - за померлою ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Я. Присакар