Справа № 2-п-72/11
іменем України
"17" січня 2012 р.
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Буран В.М.,
при секретарі Рогачко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білявка заяву ОСОБА_1 по перегляд заочного рішення, -
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2011 року, задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк»Хрещатик»в особі Одеського регіонального відділення обласної дирекції ПАТ «Комерційний банк»Хрещатик»до ОСОБА_1 по справі № 2-1955/1. Стягнуто на користь позивача з відповідача - ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 464 від 05.11.2007 року в сумі 46040 грн, 59 коп. а також витрати по сплаті судового збору у сумі 460,41 грн, та ІТЗ розгляду справи у сумі 120 грн.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона нібито не була повідомлена належним чином про слухання справи в зв'язку з тим, що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Також заявниця посилається на те що її мати -ОСОБА_2, раптово важко захворіла, їй було зроблена ургентна операція та вона проходила лікування у Біляївської клінічній лікарні, лікарні Інто-Сана та Одеської обласної лікарні, та на всі ці заходи були потрібні численні кошти, а крім того мати не мала можливості сповістити відповідачку про розгляд справи.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, були повідомлені належним чином про дату та час розгляду заяви про скасування заочного рішення суду.
Відповідно до частини 1 ст. 231 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату та час засідання не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши матеріали зазначеної справи, заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї матеріалів, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Як вбачається з доданої до заяви про перегляд заочного рішення копії паспорту заявниці, вона була зареєстрована за новою адресою тільки 11.11.2011 року.
До 11.11.2011 року відповідачка, про що свідчить копія її паспорту (а.с. 23-24), а також відповідь з відділу ГІРФО Біляївського РВ УМВС України в Одеської області від 08.09.2011 року (а.с. 32), де вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.
За вказаною адресою, суд направляв судові повістки, про що свідчать повідомлення на яких є підпис ОСОБА_1 про отримання.
Так на (а.с.35) є повідомлення про отримання відповідачкою повістки на судове засідання 05.10.2011 року, - отримано 23.09.2011 року.
На (а.с.39) -повідомлення про отримання відповідачкою повістки на судове засідання 02.11.2011 року, - отримано 11.10.2011 року.
В судове засідання для розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 29.12.2011 року суд також викликав відповідачку за адресою: АДРЕСА_2., про що вона розписалась в повідомленні (а.с.54) -отримано відповідачкою 28.12.2011 р.
Заочне рішення було ухвалено 05 грудня 2011 року, а суд надіслав копію рішення 13.12.2011 року, що вбачається з супровідного листа (а.с.48).
Однак з заяви відповідачки, де вона датована «12.12.2011 року»(а.с.52), конверту в якому заява надійшла до канцелярії суду (а.с.53) вбачається, що він відправлений 12.12.2011 року, суд робить висновок, що відповідачка уважно відслідковувала хід розгляду справи, та подала заяву про перегляд заочного рішення, ще до того, як суд відіслав їй копію цього рішення.
Все вище вказане, говорить про те, що відповідачка сповіщалась про виклик до суду належним чином, знала про розгляд справи.
Стаття 77 ЦПК України, встановлює обов'язок сторін по справі та інших осіб повідомляти про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою. Навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З моменті зміни місця реєстрації 11.11.2011 року по 05.12.2011 р -день ухвалення рішення, відповідачка могла повідомити суд про зміну свого місяця проживання.
Суд також критично ставиться до посилань заявниці про лікування матері відповідачки, як на підставу що вона не була сповіщена про розгляд справи.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК.
Заявниця вказує на серйозні лікувальні заклади в яких перебувала її мати. Але на підтвердження своїх слів, не надала до заяви ні одного документу на їх підтвердження.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні.
Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2011 року по справі № 2-1955 залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Буран В.М.