Біляївський районний суд Одеської області
07.02.2012 Справа № 2-2717/11
Категорія 22
Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді - Бобуйок А.Д.
при секретарі - Кравець В.В.
за участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Сільгосппром»до ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 6,36 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області між селянським (фермерським) господарством «Сільгосппром»та ОСОБА_3, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язати відповідачку укласти додаткову угоду з селянським (фермерським) господарством «Сільгосппром»стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки.
Свої вимоги мотивує тим, що 11.12.2003 р. між ним та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,35 га, яка розташована на території Дачненської сільської ради Біляївського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років до 11.12.2008 р. У 2009 р. позивач звернувся до неї з пропозицією переукладення договору оренди та між ними була досягнута усна домовленість про подальше використання вказаної ділянки на тих самих умовах та на той самий термін.
На початку травня 2011 р. на адресу позивача надійшов лист від відповідачки щодо закінчення польових робіт, а 15.07.2011 р. земельна ділянка була оброблена технікою, яка належить фермерському господарству «БОР», внаслідок чого він зазнав значних збитків. Вважає, що оскільки він належним чином виконував обов'язки за умовами договору оренди, то має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 уточнив свої позовні вимоги та просить зобов'язати відповідачку укласти додаткову угоду стосовно договору оренди Ѕ частини земельної ділянки, оскільки вона успадкувала тільки Ѕ частину земельної ділянки після смерті матері, а іншу частину успадкував ОСОБА_6
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на наявні в матеріалах справи заперечення.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 11.12.2003 р. між селянським (фермерським) господарством «Сільгосппром»(далі позивач) та ОСОБА_4 (матір'ю відповідачки) було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 6,35 га, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 090696 від 26.02.2001 р. Вказаний договір було укладено строком на 5 років, тобто до 11.12.2008 р.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до закінчення строку дії договору оренди.
Згідно ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження, а припиняється у момент її смерті.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, її права та обов'язки закінчились, а 11.12.2008 р. закінчилась дія договору оренди (ч.2 ст.31 ЗК України).
Враховуючи викладене, не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі»відповідно до якої, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки ці положення можуть бути застосовані до договору оренди, дія якого не припинена.
14.09.2009 р. державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Зезик В.А. видав на Ѕ частину спірної земельної ділянки свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я відповідачки.
З відповідачкою договір оренди не укладався, а твердження позивача про усну домовленість не може бути прийняте до уваги, оскільки законодавство України не передбачає усного укладення договору оренди землі, а тільки письмовий, який має бути зареєстрований у відповідних земельних установах.
Таким чином, відповідачка в договірних відносинах з позивачем не перебуває, а тому вправі користуватись і розпоряджатись землею на свій розсуд.
Вказані обставини також встановлені рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13.09.2011 р. по цивільній справі за позовом селянського (фермерського) господарства «Сільгосппром»до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яким в позові селянську (фермерському) господарству «Сільгосппром»відмовлено. Дане рішення набрало законної чинності.
Згідно ст.61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Крім цього, суд виходить з того, що відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідачка ОСОБА_3, одержавши частину земельної ділянки у спадщину, своє право у встановленому законом порядку не оформила та відповідно в повній мірі не має права на частину земельної ділянки.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі»об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Частиною 4 цього Закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити селянському (фермерському) господарству «Сільгосппром»в задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61 ч.3, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 25, 761 ч.1, 792 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», суд -
В задоволенні позову селянського (фермерського) господарства «Сільгосппром»до ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.
ГоловуючийА. Д. Бобуйок