Справа № 2-4866/2011
Іменем України
03 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
при секретарі Луньовій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 зареєстрованого 06.06.2009 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області (актовий запис № 326), посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося по причині різних характерів та відсутності спільних поглядів на життя, сім'я розпалася остаточно, бажання продовжувати шлюбні відносини відсутнє. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який після розірвання шлюбу буде мешкати з нею.
Позивач у судовому засіданні свої вимоги, викладені у позові підтримала, та додатково пояснила суду, що шлюб у них перший, дитина після розірвання шлюбу буде мешкати з нею, майновий спір у них з відповідачем відсутній. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час державної реєстрації шлюбу між сторонами.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони 06.06.2009 року зареєстрували шлюб, про що Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області складено актовий запис №326. Від спільного шлюбу мають неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який після розірвання шлюбу буде мешкати з матір'ю. Шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинені, взаємини подружжя не підтримують, спільного господарства не ведуть. Бажання до примирення у сторін відсутнє. Подальше спільне подружжя і збереження шлюбу неможливо.
Згідно ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, встановлені у справі, свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та порушує його особисті інтереси, інтереси їхньої дитини, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 130, 174, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 111-115 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 17.07.2009 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області (актовий запис № 326) - розірвати.
ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час державної реєстрації шлюбу між сторонами.
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.С. Холод