79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.12 Справа№ 14/127
За позовом : Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк», м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів», м.Львів
до відповідача : Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів
про звернення стягнення на заставлене майно
за зустрічним позовом : Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів
до відповідача : Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк»в м.Львів», м.Львів
про визнання недійсним договору застави.
Суддя Кітаєва С.Б.
при секретарі Дубенюк Н.А.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом ( відповідача за зустрічним позовом ) -ОСОБА_1. -представник ( довіреність від 09.06.2010 р , посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2.,зареєстровано в реєстрі за №2248);
від відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом ) -не з»явився .
Суть спору: Позовну заяву подано Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів», про стягнення з Приватного підприємства «ТрастТер», м.Львів, на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів», 183 814,73 грн. заборгованості по Кредитному договору №182 від 03 вересня 2007 , шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме : автомобіль марки «МАЗ», 2007 року випуску, заводський номер №Y3М55160570013320, реєстраційний номер №ВС 4864 ВС, який знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Стороженка,12, переданий в заставу згідно Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 26 листопада 2006 року за реєстраційним номером №6756, що належить приватному підприємству «ТрастТер», м.Львів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.10.2010 року.
Приватним підприємством «ТрастТер»подано зустрічний позов про визнання Договору застави майнових прав від 03 вересня 2007 року, укладеного між ПП «ТрастТер»і ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»реєстраційний номер №8331, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 недійсним. Ухвалою суду зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі,судове засідання по розгляду зустрічного позову призначено на 05.10.2010 року. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 05.10.2010 р., 15.10.2010 р. За клопотанням ПП «ТрастТер» вих.№ю-1022 від 04.10.2010 року, яке поступило в канцелярію суду 05.10.10 р і зареєстровано за вх.№18910, здійснюється фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Приватним підприємством «ТрастТер»подано в ході розгляду справи:
05.10.10 р ( вх.№18911) Заяву вих.№ю-1023 від 04.10.2010 р про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неотриманням ПП «ТрастТер»копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В задоволенені заяви суд відмовив, у зв»язку із необґрунтованістю.
15.10.10 р ( вх.№19864) Заяву вих.№ю-1060 від 14.10.2010 р, у якій просить зобов»язати позивача надати ПП «ТрастТер» копію позовної заяви і доданих до неї документів та призначити дату, коли представник ПП «ТрастТер»зможе ознайомитись із матеріалами справи №14/127.
Заява задоволена частково : матеріали справи надані представнику для ознайомлення, що останній засвідчив письмовим записом. В задоволенні решти вимог за заявою відмовлено, у зв»язку із необґрунтованістю.
15.10.10 р (вх.№14865) Клопотання вих.№ю-1061 від 14.10.2010 р , в якому ПП «ТрастТер»просить витребувати в позивача конверт із позовною заявою,який був адресований ПП «ТрастТер»і був повернутий відправнику поштовою; провести огляд зазначеного конверта і встановити із яких причин він був повернутий відправнику, а також чи правильно позивач вказав адресу ПП «ТрастТер».
Клопотання відхилено, у зв»язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
15.10.10 р (вх.№19867) Заява вих.№ю-1062 від 14.10.2010 р , в якій ПП «ТрастТер» просить позовну заяву ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»повернути, а провадження у справі №14/127 припинити.
В задоволенні заяви відмовлено, у зв»язку із безпідставністю.
15.10.10 р (вх.№19868) Клопотання вих.№ю-1063 від 14.10.2010 р, в якій ПП «ТрастТер» просить залучити в якості третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу, який посвідчував договори застави , що є предметом зустрічного позову.
В задоволенні заяви відмовлено,у зв»язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
15.10.10 р (вх.№19863) заява вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р , в якій позивач за зустрічним позовом ,ПП «ТрастТер», просить визнати недійсною нову редакцію договору застави майнових прав від 03.09.2007 року,реєстраційний №8331: Договір застави транспортного засобу від 26.11.2008 року , укладений між ПП «ТрастТер»і ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів», реєстраційний номер №6576, посвідчений ОСОБА_3., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.
Заява прийнята до розгляду.
26.10.2010 р (за вх.№20631) клопотання вих.№ю-1088 від 25.10.2010 р , в якому ПП «ТрастТер» повторно просить витребувати в позивача конверт із позовною заявою , який був адресований ПП «ТрастТер» і був повернутий відправнику поштовою; провести огляд зазначеного конверту і встановити із яких причин він був повернутий відправнику, а також чи правильно позивач вказав адресу ПП «ТрастТер».
В задоволенні заяви відмовлено, у зв»язку із безпідставністю.
26.10.10 р ( за вх.№20633) клопотання вих.№ю-1090 від 25.10.2010 року, в якому ПП «ТрастТер» просить розгляд справи відкласти, у зв»язку із неподанням позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним позовом конверту із позовною заявою, який був адресований ПП «ТрастТер»і був повернутий відправнику поштою, а також для можливості надання відповіді ВПЗ №52.
В задоволенні заяви відмовлено, у зв»язку із безпідставністю.
26.10.10. р ( за вх.№20630) Заява вих.№ю-1089 від 25.10.2010 р , в якій ПП «ТрастТер»просить зупинити розгляд справи №14/127 до вирішення пов»язаної із нею справи №15/208 про визнання недійсним кредитного Договору №182 від 03 вересня 2007 року .
Крім того, представником відповідача ( ПП «ТрастТер») Яворським В. , подано в судовому засіданні клопотання від 26.10.2010 року ( в порядку ст.ст.21,22,69 ГПК України), в якій просить продовжити строк розгляду справи на 15 днів. Аналогічне клопотання подано і представником Банку.
Ухвалою суду від 26.10.2010 р. ( п.п.2,3) строки вирішення спору продовжено на п»ятнадцять днів; провадження у справі зупинено до вирішення взаємопов»язаної з нею справи №15/208 про визнання кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року недійсним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2010 року у справі №15/208 за позовом ПП «ТрастТер»до ПАТ Акціонерний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м.Львів» про визнання кредитного договору таким , що не був укладеним, в позові відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2011 року у справі №15/208, рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2010 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року у справі №15/208 касаційну скаргу ПП «ТрастТер» повернуто скаржнику, відтак рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2010 року у справі №15/208 вступило в законну силу.
Оскільки усунені обставини, які обумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою від 03.01.2012 року суд поновив провадження , призначив судове засідання по розгляду справи на 12.01.2012 року.
В судове засідання 12.01.2012 року явку повноважного представника забезпечив позивач. З підстав , наведених у позовній заяві, наданих суду поясненнях представник позивача заявлені у первісному позові позовні вимоги підтримує та просить задоволити; підтвердив, що заборгованість в сумі 183 814,73 грн. не погашена відповідачем станом на даний час. З підстав , наведених у відзиві на зустрічний позов (із врахуванням заяви ПП «ТрастТер»вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р), Банк просить відмовити ПП «ТратТер»у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідач за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом ) -ПП «ТрастТер», явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив; доказів погашення заборгованості за Кредитним договором №182 від 03 вересня 2007 року , в сумі 183 814,73 грн суду не надав .
З огляду на вищенаведене, суд вважає, недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки у відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) було достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи чи подання додаткових документів до справи. В матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору за первісним та зустрічним позовами; у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв»язку із чим , передбачені ст.77 ГПК України , підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються. Крім того, можливості для відкладення розгляду справи немає, зважаючи на строки , визначені для розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами . Представникам сторін в судових засіданнях роз»яснювались їх права , згідно ст.ст.20,22 ГПК України. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.
Суть спору : Спір виник у зв»язку із невиконанням відповідачем зобов»язань за кредитним договором. Кредитний договір №182 від 03 вересня 2007 року укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів»( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»так Приватним підприємством «ТрастТер»( надалі -кредитний договір). Згідно із його умовами позивач зобов»язувався надати відповідачу кредит у сумі 326 900,00 грн під 20% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 вересня 2010 року. Кредит видавався для оплати платіжного доручення за автомобіль марки МАЗ 551605-280 pus. Позивач надав вказані кредитні кошти відповідачу, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов»язання перед позичальником , згідно з Кредитним договором №182 від 03 вересня 2007 року. В забезпечення повернення кредитних коштів заставодавцем -ПП «ТрастТер», в заставу Банку передано, згідно Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 26 листопада 2008 року за реєстраційним №6576, автомобіль марки МАЗ , 2007 року випуску, заводський № Y3М55160570013320, реєстраційний №ВС 4864 ВС, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стороженка,12.
Відповідач свої зобов»язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконує. Протягом 2007-2010 рр кредит та відсотки за користування кредитом були частково сплачені. Станом на 25 серпня 2010 року заборгованість ПП «ТрастТер» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»становить 183 814,73 грн, у тому числі : строкова заборгованість за кредитом -9100,00 грн; прострочена заборгованість за кредитом -141 347,36 грн; прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.04.2010 р по 31.07.2010 р - 17 914,18 грн; прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2010- р по 25.08.2010 р -3 982,26 грн; нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту -11 047,92 грн; нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів -423,01 грн.
У зв»язку із порушенням умов Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року, 14 грудня 2009 року Банк скерував ПП «ТрастТер» претензію з вимогою погасити заборгованість; попереджував, що у випадку непогашення заборгованості змушений буде звернутись до Господарського суду для врегулювання всіх питань у відповідності з чинним законодавством України. Відповіді на надіслану претензію Банком отримано не було.
Згідно норм Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання ( а у випадках передбачених договором -неустойку), а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі , якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання , забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Відповідно до п.4.1 Договору застави транспортного засобу , Банк має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його, або вимагати в позичальника дострокового виконання зобов»язань, що випливають з Кредитного договору при умові : невиконання заставодавцем будь-яких зобов»язань за Кредитним договором. Представник позивача просить первісний позов задоволити.
З підстав, наведених у відзиві від 14.10.2010 року №29-79 Банк заперечує заявлені у зустрічному позові ( із врахуванням вимог у заяві вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р) вимоги. Стверджує, зокрема, що 16 серпня 2007 року позивач звернувся у Банк із заявою №224 щодо отримання кредиту в сумі 326900,00 грн. Крім цього, в Банк представлено рішення засновника ПП «ТрастТер» про отримання кредиту, передачу в забезпечення повернення кредитних коштів майнових прав на автомобіль МАЗ самоскид. Даним рішенням засновник уповноважив директора підприємства на підписання відповідних договорів. Щодо п.6.10.2 Статуту ПП «ТрастТер»( нова редакція), то директор не має права підписувати банківські документи сума яких становить понад 5000,00 грн ( це стосується лише банківських документів). Банк стверджує, що договір застави є правочином та не може бути віднесений до банківських документів; вважає, що вимоги ПП «ТрастТер»за зустрічним позовом ( із врахуванням вимог за заявою вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р) є необґрунтованими , безпідставними та надуманими з метою затягування процесу.
Відповідач за первісним позовом ( Приватне підприємство «ТрастТер») відзиву на первісний позов, доказів погашення заборгованості за Кредитним договором , суду не подав.
У Зустрічному позові ( вих.№ю-1013 від 30.09.2010 р ) , із врахуванням вимог у заяві вих.№ю-1065 від 14.10.2010 року просить визнати недійсним Договір застави майнових прав від 03 вересня 2007 року , укладений між ПП «ТрастТер»і ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів», реєстраційний номер №8331, посвідчений ОСОБА_3. , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу , та : визнати недійсною нову редакцію договору застави майнових прав від 03.09.2007 року реєстраційний № 8331: Договір застави транспортного засобу від 26.11.2008 року , укладений між ПП «ТрастТер»і ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»реєстраційний номер №6576, посвідчений ОСОБА_3., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зокрема, з тих підстав, що договір застави підписаний не уповноваженою особою ( при цьому, покликається на п.6.10.2 Статуту ПП «ТрастТер»).
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом ( відповідача за зустрічним позовом), обставини , на яких грунтуються заявлені ПП «ТрастТер»зустрічні позовні вимоги , суд вважає заявлені у первісному позові вимоги підставними, обґрунтованими так такими що підлягають до задоволення, а вимоги за зустрічним позовом ( із врахуванням заяви вих.№ю-1065 від 14.10.2010 року) такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
03 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів»( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів») та приватним підприємством «ТрастТер» ( відповідачем) було укладено Кредитний договір №182, за яким банк зобов»язувався надати позичальнику (відповідачу) кредит у відповідності до умов цього договору ( надалі -кредитний договір).
Відповідно до п 1.2 кредитного договору, кредит -позичковий капітал Банку у грошовій формі, що передається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Відсотки за користування кредитом (п.1.3) -плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом, та сплачується Позичальником у розмірі та у строки , передбачені цим договором. Відповідно до п.1.4 -відсотки за неправомірне користування кредитом - плата, яка встановлюється Банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується Позичальником у розмірі та у строки , передбачені цим Договором.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у сумі 326 900,00 грн.00 коп. на умовах, передбачених цим Договором. Кінцевий термін повернення кредиту -не пізніше 02 вересня 2010 року. Відповідно до п.2.3 Кредит надається з наступним цільовим призначенням : оплата платіжного доручення за автомобіль марки МАЗ 551605-280 pus. Кредит надається Банком (п.3.1) Позичальнику шляхом оплати протягом дії Кредитного договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20637350365216, відкритого Банком в філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів», код Банку 325105, на рахунки контрагентів Позичальника (або: шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №20637350365216 відкритого Банком в філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів», код Банку 325105, на поточний рахунок Позичальника №26000301365216, відкритого в філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів», код Банку 325105 ( для здійснення виплати заробітної плати) відповідно до цільового призначення кредиту.
Відповідно до п.3.2 Кредитного договору відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 17 відсотків річних.
Відповідно до п.3.5 Кредитного договору , у випадку порушення Позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.2.2 цього Договору, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 34 (тридцять чотири) відсотків річних , порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3,3.4 цього Договору.
У відповідності із п.4.2.2 Кредитного договору відповідач брав на себе зобов»язання своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки, на умовах і в порядку, передбачених договором.
Відповідно до умов п.3.9 Кредитного договору, Банк та Позичальник вносять зміни до цього Договору щодо відповідного збільшення розміру відсотків за користування кредитом. Зміни повинні бути внесені шляхом укладання додаткової угоди на протязі 5 банківських днів з моменту направлення Банком повідомлення Позичальнику про необхідність таких змін.
Відповідно до п.3.10 Кредитного договору, забезпеченням кредиту є застава майнових прав.
01 жовтня 2008 року сторони уклали Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року, згідно якого п.п.3.2;3.5 розділу 3 Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року виклали в наступній редакції : «Відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником , виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 20 (двадцять) процентів річних.
У випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку повернення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 40 (сорок) відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3,3.4 цього Договору».
Відповідно до п.2 Договору №1 від 01 жовтня 2008 р - цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та є невід»ємною частиною Кредитного договору, укладеного між Позичальником та Банком. Всі інші положення Кредитного договору , укладеного між Позичальником та Банком, залишаються незмінними ( п.3 Договору №1).
06 листопада 2008 року сторони уклали Договір №2 про внесення змін до Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року, яким внесли зміни до Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року, виклавши п.3.10 розділу 3 Кредитного договору в наступній редакції : «п.3.10. Забезпеченням кредиту є застава транспортного засобу». Зазначений договір вступив в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та є невід»ємною частиною Кредитного договору, укладеного між Позичальником та Банком. Всі інші положення Кредитного договору залишаються незмінними.
Відповідно до п.5.1 р.5 Кредитного договору , за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього Договору зобов»язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим Договором, а також відшкодовує збитки , понесені іншою стороною.
Позичальник, у випадку прострочення ним виконання зобов»язання по поверненню Банку сум кредиту та /або відсотків за користування кредитом та /або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов»язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п.5.2 Кредитного договору).
За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Постачальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку Україна, що діє у період прострочення, та нарахування щоденно.
Відповідно до п.6.5, Кредитний договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов»язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.
Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 326 900,00 грн підтверджується копією платіжного доручення №372 від 04 вересня 2007 року; довідкою про стан кредитної заборгованості станом на 25.08.10 р а також тим, що відповідач протягом 2007-2010 рр здійснював часткову оплату кредиту та відсотків за користування кредитом згідно Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року, що вбачається із розрахунку заборгованості ( не заперечувалось і відповідачем за первісним позовом).
Як вбачається з долученого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №182 від 03 вересня 2007 року, відповідач (станом на 25.08.10 року) заборгував Банку 141 347,36 грн. по кредиту. Крім того, строкова заборгованість за кредитом склала 9 100,00 грн. Позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу ,згідно умов Кредитного договору та Договору №1 до Кредитного договору, 17 914,18 грн процентів за користування кредитом (період нарахування: з 01.04.2010 р по 31.07.2010 р), 3 982,26 грн процентів за користування кредитом (період нарахування: з 01.08.2010 року по 25.08.2010 р), а також 11 047,92 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 423,01 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.
При цьому пеню по простроченому кредиту нараховано за період прострочення повернення кредиту за період часу з 25.02.2010 р по 04.08.2010 р, а пеню по прострочених відсотках- з 05.05.2010 р по 02.08.2010 року. У матеріалах справи відсутні та на неодноразові вимоги ухвал суду відповідачем не подані докази, які б спростовували наявність заборгованості чи правильність нарахування відсотків і пені, або свідчили про добровільне погашення заборгованості.
У відповідності із п.4.2.2 Кредитного договору відповідач зобов»язувався своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки на умовах і в порядку, передбачених договором.
Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України , якщо за договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається.
Відповідно до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України , порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема : сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
У зв»язку із порушенням умов Кредитного договору №182 від 03 вересня 2007 року , 14 грудня 2009 року Банком було скеровано відповідачу претензію про погашення заборгованості. Відповіді на надіслану претензію Банком отримано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду ( ч.1 ст.574 ЦК України).
Предметом застави може бути будь-яке майно ( зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно із ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором.
Згідно ст. 582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
При цьому, згідно із ст. ст. 24, 25 Закону України “Про заставу”, у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України. Якщо ж при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
Згідно п.4.3.4 Кредитного договору, банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку повернення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування ним, та /або відсотків неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, у випадку якщо Позичальник не виконав у строк свої обов»язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом, та/або інші обов»язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим Договором.
03 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір застави майнових прав, відповідно до умов якого ( п.1.1 р.1) цей Договір частково забезпечує вимоги Заставодержателя ( Банку) , що випливають з Кредитного договору №182 від 03.09.2007 року (а також усіх додаткових договорів до нього) , укладеного між Заставодержателем за Заставодавцем (ПП «ТрастТер»), за умовами якого останній зобов»язаний повернути Заставодержателю не пізніше другого вересня дві тисячі десятого року кредит у розмірі 326900,00 гривень, відсотки за користування ним у розмірі 17,0 (сімнадцяти) % річних ( комісійну винагороду у розмірі, передбаченому Кредитним договором), у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі, передбаченому Кредитним договором, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Заставодавцем умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.
Крім цього, заставою забезпечені інші зобов»язання, що виникають в силу цього Договору.
Відповідно до п.3.1.4 зазначеного Договору за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків, що перелічені в ньому, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його, або вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов»язань, що випливають із Кредитного договору. Серед перелічених в п.3.1.4 Договору випадків, які дають право Заставодержателю звернути стягнення на предмет застави , - невиконання Заставодавцем зобов»язань за Кредитним договором.
Договір застави майнових прав 03.09.2007 року посвідчений приватним нотакріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3.; зареєстровано в реєстрі за №8331.
26 листопада 2008 року сторони підписали Нову редакцію Договору застави майнових прав, посвідченого ОСОБА_3., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 03.09.2007 року за реєстровим №8331: Договір застави транспортного засобу. Відповідно до п.1.1 , цей Договір забезпечує вимоги Заставодержателя , що випливають з Кредитного договору №182 від 03.09.2007 року, Договору №1 від 01.10.2008 року про внесення змін до Кредитного договору №182 від 03.09.2007 року, Договору №2 від 06.11.2008 року про внесення змін до Кредитного договору №182 від 03.09.2007 року ( а також всіх договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до нього), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого останній зобов»язаний повернути Заставодержателю не пізніше другого вересня дві тисячі десятого року кредит у розмірі 326900,00 грн, відсотки за користування ним у розмірі 20,0 ( двадцяти) % річних (комісійну винагороду у розмірі передбаченому Кредитним договором), у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі передбаченому Кредитним договором, сплатити неустойку ( пеню, штрафи), а також відшкодувати Заставодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання Заставодавцем умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2 цього Договору, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю автомобіль (транспортний засіб) : марки -МАЗ; 2007 року випуску заводський номер № Y3М55160570013320, реєстраційний №ВС 4864 ВС; вартістю 384900,00 грн., який належить Заставодавцю та зареєстрований 11.09.2008 року Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ згідно свідоцтва про реєстрацію ВСС 083456.
Відповідно до умов в п.2.1.6 Договору від 26.11.2008 року Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його , або вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов»язань, що випливають із Кредитного договору за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків : невиконання Заставодавцем будь-яких зобов»язань за Кредитним договором чи цим Договором ; відчуження або обтяження зобов»язаннями на користь третіх осіб у будь-який спосіб Заставодавцем предмета застави без погодження із Заставодержателем в письмовій формі.
Відповідно до п.4.1 Договору, звернення стягнення на предмет застави ( у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається відповідно до згоди Сторін, якої досягнуто Сторонами із укладенням цього Договору. Відповідно до чинного законодавства ця згода набирає чинності, а права і обов»язки сторін щодо звернення стягнення на предмет застави виникають в момент настання таких випадків: при неповерненні, повному або частковому , у встановлені в Кредитному договорі строки суми кредиту -щодо обсягу предмета в розмірі, достатньому для погашення несплаченої частини кредиту; при несплаті ( повній або частковій) у встановлені згідно Кредитного договору строки сум відсотків за користування кредитами у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитами; при несплаті повній або частковій, у встановлені згідно Кредитного договору строки сум неустойки ( пені, штрафів) та інших штрафних санкцій -щодо обсягу предмета застави в розмірі , достатньому для погашення несплаченої частини неустойки (пені, штрафу) та штрафних санкцій; при порушенні Заставодавцем своїх зобов»язань за цим Договором, Кредитним договором.
Відповідно до п.6.1, Договір від 26 листопада 2008 року набуває чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов»язань за Кредитним договором та будь-якими договорами про внесення змін до нього, або про припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.
Договір (Договір застави транспортного засобу від 26.11.2008 року ( Нова редакція Договору застави майнових прав)) 26.11.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстровано в реєстрі за № 6576.
З урахуванням наведеного, звернення стягнення на заставлене майно не суперечить закону та не перешкоджає праву позивача звернутись за захистом своїх прав до суду.
У відповідності із ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду , якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідач порушив зобов»язання за Кредитним договором, станом на 25 серпня 2010 року заборгованість склала 183 814,73 грн.
Кредитний договір №182 від 03.09.2007 року не визнаний недійсним у судовому порядку, відповідно є таким , що підлягає виконанню сторонами.
Із врахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що первісний позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Згідно із ст.ст.203,215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п.7).
Згідно ст.41 Закону України «Про господарські товариства»власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.
У відповідності до п.6.3 Статуту позивача за зустрічним позовом (ПП «ТрастТер») в редакції 1993 року, яка діяла на дату укладення Кредитного договору, Договору застави майнових прав від 03.09.2007 року, директор призначається та звільняється засновником підприємства та здійснює безпосереднє керівництво підприємством. Директор має право укладати господарські та інші угоди від імені підприємства та здійснювати банківські , фінансові, кредитні операції, має право підпису на платіжних та розрахункових документах без будь-яких обмежень щодо суми.
Як вбачається з матеріалів справи 16 серпня 2007 року ПП «ТрастТер» звернулось у Банк із заявою за №224 щодо отримання кредиту в сумі 326900,00 грн. Крім цього, в Банк представлено рішення засновника ПП «ТрастТер»про отримання кредиту, передачу в забезпечення повернення кредитних коштів майнових прав на автомобіль МАЗ самоскид з подальшим переоформленням на заставу транспортного засобу -автомобіля МАЗ самоскид. Даним рішенням засновник уповноважив директора підприємства на підписання відповідних договорів.
Посилання позивача за зустрічним позовом на умови п.6.10.2 Статуту ПП «ТрастТер»(нова редакція, зареєстрованої 20.06.2008 р) є безпідставними, оскільки ( як вбачається з положень зазначеного пункту Статуту) названий пункт Статуту обмежує директора в підписанні банківських документів сума яких становить понад 5000,00 грн, ( такі документи має право підписувати тільки генеральний директор) , що в даному випадку не розглядається.Крім того, обмеження повноважень у підписанні банківських документів не обмежує права укладати договори. Договір застави є правочином і не може бути віднесеним до банківських документів.
Сторони уклали договір виходячи із загальних засад цивільного законодавства, з дотриманням приписів закону, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Однак, належних доказів для задоволення позову позивач за зустрічним позовом суду не надав. Окрім того, в матеріалах справи відсутні і позивачем (ПП «ТрастТер») не надані докази, які б доводили факт порушення відповідачем (Банком) прав та законних інтересів позивача за зустрічним позовом.
Згідно із ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог за зустрічним позовом із врахуванням вимог за Заявою Вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р.
Судові витрати покладаються на відповідача за первісним і позивача ( за зустрічним) позовами, тобто ,- на приватне підприємство «ТрастТер».
Суд вбачає за необхідне , враховуючи численні клопотання ПП «ТрастТер», які подавались в ході розгляду справи ( в тому числі, й повторно) і які були відхилені господарським судом у зв»язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, зазначити таке.
Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного,повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи. Отже, недопустимими є дії сторін у справах, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Такі дії можуть полягати у заявленні численних безпідставних відводів суддям, нез»явленні представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, поданні не заснованих на законі клопотань про вчинення судом процесуальних дій, поданні зустрічних позовів без дотримання вимог ГПК, одночасному оскарженні судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, поданні апеляційних та касаційний скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені , тощо.
Така поведінка, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на : неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Як вбачається зі змісту клопотань (заяв), ПП «ТрастТер» подавало клопотання одного і того ж змісту повторно, незважаючи на обґрунтовану відмову суду у задоволенні попередніх клопотань (заяв) такого ж змісту та не подаючи до справи належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у клопотаннях,заявах ( наприклад, доказів від органу зв»язку про ненадходження від Банку по місцюзнаходження ПП «ТрастТер»в період з 25 серпня 2010 року цінного , рекомендованого листа у якому була скерована позовна заява з документами) та незважаючи на те, що з матеріалами справи представник відповідача ознайомлювався згідно поданого ним клопотання. Крім того , відповідач оскаржував судові акти, які не підлягають оскарженню. Так, оскаржив ухвалу господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2010 року , якою продовжено строки вирішення спору на 15-ть днів ( за клопотанням того ж відповідача) та задоволено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов»язаної справи №15/208 про визнання кредитного договору недійсним (хоч із клопотанням про зупинення провадження у справі звертався до суду як ПП «ТрастТер»так і Банк). Зазначена ухвала оскаржена також і з тих мотивів, що суд відмовив ПП «ТрастТер» в задоволенні клопотань вих.№ю-1090 від 25.10.2010 р та клопотання вих..№№ю-1088 від 25.10.2010 р . У Постанові від 14 грудня 2011 року у справі №14/127 ВГСУ вказав, що оскарженню підлягають тільки ті ухвали, про оскарження яких прямо зазначено в Господарському процесуальному кодексі України або в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; статтею 121 ГПК України не передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал, які забезпечують лише рух судового процесу; посилання касаційної скарги на неправильне застосування положень ст.106 ГПК України апеляційною інстанцією не заслуговують на увагу , оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаної норми процесуального права. Таким чином, у зв»язку із численними апеляційними та касаційними скаргами ПП «ТрастТер», господарський суд ( зупинивши провадження у справі 26.10.2011 року) поновив провадження у справі лише 03.01. 2012 року, після повернення судової справи касаційною інстанцією до суду першої інстанції.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.1,2,12,15,32 33, 33,34,36,43,49, 60,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
1. Первісний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ТрастТер»(79052, м.Львів, вул.Широка 69/99, код ЄДРПОУ 19328849) заборгованість по Кредитному договору №182 від 03 вересня 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки «МАЗ», 2007 року випуску, заводський № Y3М55160570013320, реєстраційний №ВС 4864 ВС, який знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Стороженка,12, переданий згідно Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 26 листопада 2006 року за реєстраційним №6576, що належить Приватному підприємству «ТрастТер»( 79052, м.Львів, вул..Широка 69/99, код ЄДРПОУ 19328849) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м.Київ, пров.Шевченка,12) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»(79007, м.Львів, вул..ак.Гнатюка,2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) на загальну суму 183 814,73 грн ( рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості №29094301416585 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»МФО 325633).
3. Стягнути з Приватного підприємства «ТрастТер»(79052, м.Львів, вул.Широка 69/99, код ЄДРПОУ 19328849) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м.Київ, пров.Шевченка,12) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів»(79007, м.Львів, вул..ак.Гнатюка,2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) 1838,15 грн. держмита та 23,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
5. В задоволенні зустрічного позову із врахуванням вимог за Заявою вих.№ю-1065 від 14.10.2010 р, відмовити повністю.
В засіданні 12.01.12 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повне рішення , із врахуванням вихідних днів 14.01.12р та 15.01.12 р, складено 19.01.12 р
Суддя Кітаєва С.Б.