ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/43024.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"
про відшкодування збитків в порядку регресу 58 631,37 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 3092/26 від 21.12.11 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 24.01.12 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" про відшкодування збитків в порядку регресу 58 631,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.09.09 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 339-а/09КМВ.
В результаті ДТП транспортному засобу страхувальника було завдано шкоду на суму 58 631,37 грн, відповідно до страхового акту № 339-а/09КМВ-3 від 11.11.10 р.
30.08.10 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Сума, що була виплачена позивачем в якості страхового відшкодування страхувальнику за договором, складає 58 631,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 23533 від 12.11.10.
Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (одного з винуватців ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВЕ/1782688, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України та ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму в розмірі 58 631,37 грн в порядку регресу.
Ухвалою суду від 07.12.11 порушено провадження у справі № 40/430 та призначено до розгляду на 22.12.11.
У судове засідання, призначене на 22.12.11, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково.
Представник позивача надав документи для долучення їх до матеріалів справи та заявив клопотання про витребування постанови Святошинського районного суду м. Києва по справі №1-290/11.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Розглянувши клопотання представника позивача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.
20.12.11 представник відповідача через службу діловодства суду подав клопотання про витребування доказів у позивача та відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання представника відповідача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити.
Керуючись ст. 77, 86 ГПК України, суд в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, відклав розгляд справи на 24.01.12.
23.01.12 через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1782688, яким застраховано відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_3., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35 000,00 грн.
У судове засідання 24.01.12 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
14.09.2009 р. між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА страхування” (позивач, страховик) та фізичною особою ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. Програма «Все включено» № 339-а/09КМВ.
Відповідно до умов договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2. До страхових випадків за вказаним договором, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП).
З довідки № 8674349 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, виданої УДАІ ГУ МВС в м. Києва, вбачається, що 26.08.2010 в м. Києві на просп. Перемоги сталась ДТП за участю 4 транспортних засобів, серед яких вантажний МАН д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_2 та Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_4. ДТП сталась внаслідок виїзду ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху, внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05.09.11 у справі 1-290/11.
Згідно зі Звітом № 1060 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 25.09.10, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія», вартість матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП складає 122636,29 грн.
Відповідно до страхового акту № 339-а/09КМВ-3 від 11.11.2010 р., пошкодження транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_2, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 8631,37 грн.
Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачем на підставі страхового акту № 339-а/09КМВ-3 від 11.11.2010 р. та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 01.11.10 на рахунок вигодонабувача АКІБ «УкрСиббанк»згідно платіжного доручення № 23533 від 12.11.2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи згідно Полісу серії ВЕ № 1782688 від 21.06.2010 р. (тип 1) між відповідачем, як страховиком, та фізичною особою ОСОБА_6 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 21.06.2010 р. до 20.06.2010 р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн., забезпечений транспортний засіб - МАН д.н. НОМЕР_1.
Статтею 27 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР “Про страхування” та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити йому 58631,37 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позивач звернувся до відповідача із претензією № РГ/339-а/10/3 від 28.10.2011 р., відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 58631,37 грн. в найкоротший термін, але не пізніше місяця (докази отримання вказаної претензії відповідачем наявні в матеріалах справи). Проте відповідач відповіді на претензію не надав, страхове відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З урахуванням заперечень відповідача щодо відносин сторін, суд відзначає, що в даному випадку виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним договором страхування та перехід до нього права зворотної вимоги в порядку ст. 993 ЦК України, здійснюється в порядку суброгації (передбачений законом перехід прав кредитора до третьої особи в результаті виконання нею зобов'язання боржника на користь кредитора в рамках існуючих зобов'язальних правовідносин). Тобто в даному випадку, позивачем виконуються зобов'язання третьої особи (страховика винної особи) в межах відповідних договірних зобов'язань перед кредитором (потерпілою особою), і як наслідок, в силу положень закону (ст. 993 ЦК України), позивач набуває права вимоги, яке належить потерпілій особі у відносинах з особою винною у вчиненні ДТП (тобто набуває права потерпілої особи вимагати сплати страхового відшкодування від особи, яка застрахувала відповідальність винної особи за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія, який керував автомобілем МАН д.н. НОМЕР_1 встановлена.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н. НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1782688), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 339-а/09КМВ добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта» як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1782688) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн, отже вимоги позивача підлягають задоволенню в межах ліміту відповідальності відповідача, тобто на суму 35 000,00 грн.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.
Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 35 000,00 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.1 статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування, 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн 50 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 27.01.2012 р.