ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/21823.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи"
до Антимонопольного комітету України
про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № б/н від 27.09.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2. на підставі довіреності № 300-122/10-10841 від 10.11.2011 р.
18.11.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач) про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішенням Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р у справі № 36-26.13/7-10:
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи", яке не надало Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.10.2009 № 36-293/10-8668 у встановлений ним строк, вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.;
- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи", яке не надало Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.11.2009 № 36-29/02-10002 у встановлений ним строк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.
Позивач зазначає, що вказане рішення відповідач не направляв на адресу позивача та не вручав повноважній особі позивача, тоді як про існування даного рішення позивачу стало відомо 04.10.2011 р. з огляду на ознайомлення його представника з матеріалами справи № 9/157 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" про стягнення штрафу та пені у розмірі 111 300,00 грн. Крім того, відповідач не здійснив оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, як це передбачено приписами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У зв»язку з наведеним, позивач вважає, що звернувся до господарського суду в межах двомісячного строку, передбаченого статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.
Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є незаконним та необґрунтованим з огляду на наступне.
Позивач стверджує, що ним були надісланні листи-відповіді від 20.10.2009 № 20/10 та від 24.11.2009 № 24/11 на запити відповідача, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваному рішенні, а тому у відповідача були відсутні підстави для накладення на позивача штрафу за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач застосовує до позивача два штрафи, кожен з яких складає 30 000,00 грн., за одне й те саме порушення, що суперечить нормі ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
Позивач також звертає увагу, що рішення Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 № 379-р не підписано Головою Антимонопольного комітету України, тоді як відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»порядок прийняття рішення органом Антимонопольного комітету України вважається порушеним, якщо таке рішення підписано не уповноваженою на це особою.
21.11.2011 р. відділом діловодства суду одержано від представника позивача супровідний лист № 3/1611-2011 від 16.11.2011 р., яким суду надіслано опис вкладення у цінний лист на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, а також повідомлено адресу для листування ТОВ "Ефективні інформаційні системи" (03150, м. Київ, вул. Горького, 172, поверх 18) та ідентифікаційні коди ТОВ "Ефективні інформаційні системи" (35058819) та Антимонопольного комітету України (00032767).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/218, розгляд справи призначено на 05.12.2011 р. о 09:50 год.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. справу № 39/218 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р. передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/218 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 23.01.2012 р. о 11:40 год.
05.12.2011 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивачем пропущений строк для оскарження рішення Антимонопольного комітету України до господарського суду, тоді як пропуск зазначеного строку є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
Відповідач вказує, що копія оскаржуваного рішення надіслана супровідним листом від 05.08.2010 № 36-29/2-6956 (рекомендованим поштовим відправленням) на адресу TOB "Ефективні інформаційні системи", а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема, 50. При цьому зазначається, що на вказану адресу відповідач неодноразово надсилав листи, на які TOB "Ефективні інформаційні системи" надавались відповіді за підписом директора на бланках, які містили реквізити та адресу TOB "Ефективні інформаційні системи" - 04053, м. Київ, вул. Артема, 50. В той же час, TOB "Ефективні інформаційні системи" не перебуває за адресою місцезнаходження (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 10, н/п № 37), зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та вказаною у позовній заяві, по якій було порушено провадження у справі № 39/218, про що свідчать повернення відповідачу поштових відправлень за цією адресою з відміткою пошти «не розшукано».
Відповідач стверджує, що оскаржуване рішення було отримане TOB "Ефективні інформаційні системи" 10.08.2010 р., на підтвердження чого надає суду повідомленням про вручення поштового відправлення № 3097179, у зв»язку з чим вважає, що строк на оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р до господарського суду закінчився 11.10.2010 р.
Щодо підставності прийнятого Антимонопольним комітетом України 27.07.2010 р. рішення № 379-р, відповідач зазначив, що у зв'язку із здійсненням контролю за дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольним комітетом України проводилось дослідження ринку послуг з передачі звітності в електронному вигляді, під час якого до TOB "Ефективні інформаційні системи" було надіслано вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.10.2009 № 36-29.3/10-8668 та від 12.11.2009 №36-29/02-10002 про надання інформації.
У відповідь на зазначені вимоги TOB "Ефективні інформаційні системи" надіслало Антимонопольному комітету України листи від 20.10.2009 № 20/10 та від 24.1.2009 № 24/11, якими фактично відмовило в наданні відповідної інформації з посиланням на статті 7 і 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і на те, що TOB "Ефективні інформаційні системи" є малим підприємством.
Статтею 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлені підстави для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема: за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.01.2010 № 09/8-р розпочатий розгляд справи № 36-26.13/7-10 за ознаками вчинення TOB "Ефективні інформаційні системи" порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Комітету на відповідні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу, зокрема, органів Антимонопольного комітету, не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
TOB "Ефективні інформаційні системи" не надало Антимонопольному комітету України звіт про фінансові результати.
Враховуючи викладене, Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 36-26.13/7-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняв оскаржуване рішення від 27.07.2010 р. № 379-р, яким визнав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" вчинило порушення, передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (пункти 1 і 3 резолютивної частини Рішення). За вказані порушення пунктами 2 і 4 резолютивної частини даного рішення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" накладені штрафи на загальну суму 60 000 гривень.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/218 передано для розгляду судді Гумезі О.В., у зв'язку із її виходом з лікарняного.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/218 прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 23.01.12 о 10:20. год. Наведена ухвала суду сторонам не направлялась, оскільки про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені ухвалою суду від 05.12.2011 р.
12.01.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання № 1 від 12.01.2012 р. про витребування у відповідача документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.01.2012 р. підтримав подане ним через відділ діловодства суду клопотання про витребування у відповідача документів. Наведене клопотання судом відхилено, з огляду на наявність зазначених позивачем у клопотанні документів в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2012 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 23.01.2012 р., проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладене ним у відзиві на позовну заяву.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.01.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)).
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частиною 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
27.07.2010 р. Антимонопольний комітет України (відповідач) прийняв рішення № 379-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 36-26.13/7-10 (надалі -Рішення), яким постановив:
«1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи", яке не надало Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.10.2009 № 36-293/10-8668 у встановлений ним строк, вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті Закону України "Про захист економічної конкуренції".
2. За порушення, зазначене в пункті 1 цього рішення, накласти штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" у розмірі 30 000,00 грн.
3. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи", яке не надало Антимонопольному комітету України інформацію на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.11.2009 № 36-29/02-10002 у встановлений ним строк вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
4. За порушення, зазначене в пункті 3 цього рішення, накласти штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" у розмірі 30 000,00 грн.
Штрафи підлягають сплаті у двомісячний строк з дня одержання цього рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного Комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.
Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.»
Спір в даній справі виник внаслідок того, що позивач не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" та таким, що порушує права та інтереси позивача.
Відповідач проти позову заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та пропуску позивачем строку оскарження рішення відповідача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.
З матеріалів справи вбачається, що копія Рішення була надіслана відповідачем позивачу на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, 50 листом від 05.08.2010 № 36-29/2-6956 «Про надсилання рішення».
Судом встановлено, що позивач за вищезазначеною адресою отримав Рішення 10.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3097179 (копії листа від 05.08.2010 № 36-29/2-6956 та повідомлення про вручення поштового відправлення № 3097179 містяться в матеріалах справи).
Таким чином, двомісячний строк з дня одержання позивачем Рішення для його оскарження закінчився 11.10.2010 р. (10.08.2010 р. припадає на вихідний день).
Натомість, позовна заява від 16.11.2011 р. № 2/1611-2011 р. про скасування рішення Антимонопольного комітету була пред'явлена позивачем до суду 18.11.2011 р., що підтверджується реєстраційним штампом Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 р. на першому аркуші наведеної позовної заяви.
При цьому позивач вважає, що двомісячний строк для оскарження Рішення Антимонопольного комітету України ним не пропущений, оскільки дане рішення відповідач не направляв на адресу позивача та не вручав повноважній особі позивача, а про існування Рішення позивачу стало відомо 04.10.2011 р. з огляду на ознайомлення його представника з матеріалами справи № 9/157 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" про стягнення штрафу та пені у розмірі 111 300,00 грн. Крім того, відповідач не здійснив й оприлюднення інформації про прийняте Рішення в офіційному друкованому органі, як це передбачено приписами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне:
Відповідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок:
відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);
відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -
рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Отже, приписами вищевказаної норми передбачено, зокрема, що рішення органів Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома відповідача в інший спосіб. При цьому законодавством України не визначено, на яку саме адресу відповідача здійснюється надсилання рішення органів Антимонопольного комітету України - на юридичну адресу (місцезнаходження) або на поштову адресу. Отже, на думку суду, надсилання рішення органів Антимонопольного комітету України має здійснюватися на будь-яку адресу відповідача, належність якої останньому підтверджується належними доказами. І лише у разі, якщо вручити рішення, немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Як вище було встановлено, копія Рішення була надіслана відповідачем позивачу листом від 05.08.2010 № 36-29/2-6956 «Про надсилання рішення»на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, 50 та отримана позивачем за цією адресою 10.08.2010 р.
При цьому, належність позивачу адреси 04053, м. Київ, вул. Артема, 50 підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами, зокрема, листами TOB "Ефективні інформаційні системи" від 20.10.2009 р. № 20/10 та від 24.11.2009 р. № 24/11 (у відповідь на вимоги Антимонопольного комітету України від 02.10.2009 № 36-29.3/10-8668 та від 12.11.2009 №36-29/02-10002 про надання інформації), які виконані на бланках із зазначенням реквізитів та адреси TOB "Ефективні інформаційні системи", а саме: 04053, м. Київ, вул. Артема, 50. Також, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення № 2733101, зокрема, листа Антимонопольного комітету України від 13.01.2010 р. № 36-29/09-197 «Про направлення розпорядження про початок розгляду справи», відповідно до якого також вбачається одержання позивачем наведеного листа за адресою 04053, м. Київ, вул. Артема, 50.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що TOB "Ефективні інформаційні системи" не перебувало за адресою свого місцезнаходження (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 10, н/п № 37), зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та вказаною у позовній заяві, по якій було порушено провадження у справі № 39/218, про що свідчать повернення відповідачу поштового відправлення (позовної заяви № 21-23.4/06-11675 від 09.12.2010 р.) за цією адресою з відміткою пошти на конверті «не розшукано».
Суд також враховує, що в мотивувальних частинах рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 р. у справі № 9/517 за позовом Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефективні інформаційні системи" про стягнення штрафу та пені у розмірі 111 300,00 грн. судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що "копія Рішення була надіслана TOB "Ефективні інформаційні системи" із супровідним листом Комітету від 05.08.2010 №36-29/2-6956 та отримана відповідачем 10.08.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3097179". Наведені рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 р. у справі № 9/517 є чинними станом на час розгляду по суті справи № 39/218, доказів протилежного суду не надано. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване Рішення було вручене відповідачем позивачу 10.08.2010 р. за належною останньому адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 50, у зв»язку з чим необхідність оприлюднення відповідачем інформації про прийняте Рішення в офіційному друкованому органі відповідно до приписів ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»була відсутня.
Отже, доводи позивача стосовно того, що ним не пропущений двомісячний строк для оскарження Рішення Антимонопольного комітету України, є необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами в розумінні приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, тоді як наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позовна заява від 16.11.2011 р. № 2/1611-2011 р. про скасування рішення Антимонопольного комітету подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.
Враховуючи те, що позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення Антимонопольного Комітету України від 27.07.2010 р. № 379-р, а пропущений строк не може бути відновлено, він є присікальним, то у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15), відповідно до якої у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.
За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.
Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи пропуск встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України та приймаючи до уваги неможливість його відновлення, господарський суд відмовляє в позові про визнання недійсним Рішення. При цьому суд зазначає, що всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О.В.
Дата складення
повного рішення: 27.01.2012 р.