ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/26324.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Деміург»
до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва
про стягнення 26 676,39 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1. за довіреністю № 116/07 від 10.01.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Деміург»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва (далі -відповідач) про стягнення 26 676,39 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. порушено провадження у справі № 5/263, розгляд справи призначено на 22.12.2011 р.
В судовому засіданні представником відповідача підтримано заяву про припинення провадження у справі, подану 16.12.2011 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва.
Вказана заява обґрунтована тим, що розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Деміург до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва віднесено до компетенції адміністративних судів.
Представник позивача в судове засідання 22.12.2011 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 24.01.2012 р.
Представник позивача в судове засідання 24.01.2012 р. повторно не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/263 та ухвали господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В судовому засіданні 24.01.2012 р. заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подане ним клопотання, з'ясувавши обставини справи й дослідивши наявні позовні матеріали, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на наступне.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема: спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам (ст. 13 ГПК України).
Підвідомчість справи -це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Приписами ст. 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
При цьому, з огляду на п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень на підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, які повинні здійснюватись саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.
Відповідач, в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України, це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також, у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України).
При цьому, спір за участі Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва про відшкодування перерахованих страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є публічно-правовим, оскільки виник за участі суб'єкта владних повноважень, що реалізував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю нарахування платежів до фонду та відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції, що наведене в КАС України (зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 17.08.2010 р. у справі № 16/5).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач у справі № 5/263 - Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва є суб'єктом владних повноважень.
Пунктом 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»визначено, що не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень, зокрема, Пенсійним фондом України та його органами у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості із страхових внесків до названого Фонду.
Відповідно до п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», що затверджене Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, згідно з п. 1.1 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 р (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 5-5 від 25.02.2008 р.) (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Таким чином, судом встановлено, що даний позов є адміністративним, оскільки його подано до суб'єкта владних повноважень в публічно-правовому спорі.
Виходячи з вищенаведеного, встановивши, що дана справа, непідвідомча господарському суду, що виключає можливість її судового розгляду, але не виключає захист порушеного чи оспорюваного права позивача іншим уповноваженим органом, зокрема адміністративним судом, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
При цьому, п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 р. (із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-06/1509 від 31.10.2011 р.) встановлено, що ст. 7 Закону України «Про судовий збір»врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених ч. 1 ст. 80 ГПК України (припинення провадження у справі).
Крім того, суд роз'яснює право позивачу звернутись з відповідним позовом до суду за встановленими чинним законодавством правилами підвідомчості та підсудності.
За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі № 5/263 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Деміург»до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва про стягнення 26 676,39 грн. припинити.
2. На підставі даної ухвали повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки «Деміург»(03040, м. Київ, вул. Деміївська, б. 41; 02088, м. Київ, вул. Демидівська, 76; ідентифікаційний код 16301889) 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого на підставі квитанції № ПН456 від 02.12.2011 р., оригінал якої залишається в матеріалах справи № 5/263.
Суддя В.С. Ломака