ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/174
19.01.12
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо", м. Вінниця
до відповідача 1: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ
2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна", м. Антрацит Луганської області
про стягнення 1 203,50 грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача 1: Григор'єва Є.К. -юрисконсульт
від відповідача 2: не з'явився
Розпорядженням №04-1/1433 від 09.11.2011 р. справу №05-5-24/10595 передано на розгляд судді Підченко Ю.О.
За клопотанням відповідача 1, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" про стягнення з них боргу в сумі 1 203,50 грн. внаслідок утвореної недостачі вугілля, поставленого згідно Договору поставки №14/05-2010 від 14.05.2010 р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач, повідомлений належним чином, на адресу суду направив телеграму від 19.01.2012 р., в якій просив розглядати справи за його відсутності.
Представник відповідача 1 в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи, проти задоволення позовних вимог заперечувала.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача 2, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2011 р. свідчить про отримання відповідачем 2 процесуальних документів суду.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 14.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна", далі Постачальник, та Приватним акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо", далі Покупець, укладений договір поставки №14/05-2010, далі Договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, вказаний в додатках до Договору, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатками до нього, зобов'язаний прийняти та оплатити цей товар.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що поставка товару виконується партіями, погодженими сторонами, залізничним транспортом, навалом у відкритих люкових напіввагонах на умовах поставки FCA згідно правил ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія -вагон 65 тон.
23.04.2011 р. згідно залізничної накладної №51009264 Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" відвантажило для перевезення а користь покупця товар (антрацит) масою 69 000 кг на загальну суму 6 710,00 грн.
26.04.2011 р. на залізничній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявлено недостачу вантажу, а саме: маса вантажу складала 67 260 кг, про що складений комерційний акт АА№034604/118/17.
Позивач стверджує, що недостача відвантаженого на перевозку товару утворилася як з вини відповідача 1 (вантажовідправника), так і з вини відповідача 2 (перевізника), а тому наполягає на стягненні вартості недостачі в розмірі 1 203,50 грн. солідарно з обох боржників.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір перевезення вантажу. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно даного типу договору, визначили його предмет, найменування вантажу, вагу, дотримали його письмову форму, конкретизували умови перевезення, зокрема: відстань, пункт призначення, строк доставки, умови оплати, склали транспортну накладну, заявку, встановили вартість перевезення, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 629, 546, 638, 909 ЦК України договір вважається укладеним.
Так, стаття 909 ЦК України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другої стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно пункту 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника, або на відправника та перевізника в залежності від оцінки доказів по справі.
Згідно з правилом допустимості доказів, встановленим ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України ( далі -Статут ) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Із комерційного акту АА№034604/118/17 від 26.04.2011 р. вбачається, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, але є ознаки втрати вантажу під час перевезення. в той же час, вказаним актом зафіксовані ознаки незбережного перевезення у виді відсутності захисного маркування.
Згідно вимог ст. 113 Статуту, - за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Враховуючи те, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, але є ознаки втрати вантажу під час перевезення, а також те, що вантажовідправником не застосовані заходи по збереженню вантажу, суд приходить до висновку, що в даному випадку є вина як залізниці, так і відправника у нестачі вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню за рахунок солідарних боржників, зокрема: першого відповідача у справі -Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", з якого слід стягнути на користь позивача борг в сумі 601,75 грн., та другого відповідача у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" - борг в сумі 601,75 грн.
Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються першого та другого відповідачів порівну, оскільки спір виник у зв'язку з їх неправильними діями і доведено до суду згідно вимог ст. 44 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.01.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 627, 543, 546, 638, 908, 909 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 193, 202, п. 6 ст. 232, ст. 306, 307 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, п. 5 ст. 81, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна" задовольнити.
2. Стягнути солідарно:
- з першого відповідача у справі - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ід. код 04713033, на користь:
- Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо", 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, ід. код 01880670, борг в сумі 601,75 грн., витрати по державному миту в сумі 51,00 грн. та по забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн., видавши наказ;
- з другого відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Центральна", 94607, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1, ід. код 35656990, на користь:
- Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо", 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, ід. код 01880670, борг в сумі 601,75 грн., витрати по державному миту в сумі 51,00 грн. та по забезпеченню судового процесу в сумі , 118,00 грн., видавши наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.О.Підченко
Повне рішення складено -24.01.12р.