ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/43025.01.12
За позовом Приватного підприємства «МН Лайн»
До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення 4 400 грн. та зобов'язання повернути майно
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2 -по дов. №б/н від 15.12.2011р.
Від відповідача не з»явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «МН Лайн»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 400 грн. заборгованості по орендній платі.
Зобов'язання Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 повернути Приватному підприємству «МН Лайн» орендоване майно, а саме: телевізійну приставку D- Link - 89 шт., цифрову телевізійну приставку -35 шт., тюнер -8 шт., кабель NхT HDMI - 100 шт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011р. порушено провадження у справі № 36/430; розгляд справи було призначено на 26.12.2011р.
У зв'язку з тим, що суддя Трофименко Т.Ю. з 26.12.2011р. перебуває на лікарняному, відповідно до розпорядження заступника Голови господарського суду м. Києва Джарти В.В. справа була передана для розгляду судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду від 26.12.2011р. справа №36/430 прийнята до провадження судді Сіваакової В.В. та розгляд справи призначено на 25.01.2012р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва Шевченко Е.О. справа №36/430 передана для розгляду судді Трофименко Т.Ю.
В судовому засіданні 25.01.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 25.01.2012р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців. Доказами належного повідомлення Відповідача є відмітка про відправлення ухвали від 08.12.2011р. про порушення провадження у справі та ухвали від 26.12.2011р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України №18 від 26 грудня 2011року).
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 30.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору.
Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
01 травня 2001 року між Приватним підприємством «МН Лайн» (надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) був укладений договір №001/05/11-О оренди обладнання.
Відповідно до п. 1.1 позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування наступне майно:
телевізійна приставку D- Link - 89 шт. - ціна за одиницю 10 грн., в т.ч. ПДВ на місяць;
цифрова телевізійну приставка -35 шт. -ціна за одиницю 10, 00 грн. в т.ч. ПДВ на місяць;;
тюнер -8 шт. -ціна за одиницю 5 грн., в т.ч. ПДВ на місяць;
кабель NхT HDMI - 100 шт. ціна за одиницю 2 грн., в т.ч. ПДВ на місяць.
В п.1.1.2 сторони визначили балансову вартість майна, що орендується, в сумі 137 300 грн.
Строк дії договору сторони визначили 360 днів з моменту прийняття об'єкта, що орендується.
Відповідно до п. 4.1 розмір орендної плати за весь об»єкт оренди в цілому складає 1 480, грн.., в т.ч. ПДВ 246, 67 грн. за місяць.
Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно (поквартально) в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа кожного місяця (кварталу) за попередній.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору оренди не сплатив орендні платежі за період з травня по серпень 2011 року у зв'язку з чим виник борг в сумі 4 400 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідно до актів здачі-прийняття робіт за період травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011року, що підписані представниками сторін, відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату в розмірі 4 400 грн.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом обов'язку по сплаті орендної плати за користування обладнанням за період травень -липень 2011 року не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 400 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 4 400 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
23.09.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист за №22 про відмову від договору у зв»язку із несплатою орендної плати. Даний лист отриманий відповідачем 01.10.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення.
З огляду на викладене договір оренди №04200 від 31.08.2009р. є розірваним з 01.10.2011р.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Оскільки договір оренди є розірваним, тому відповідач безпідставно користується спірним майном.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати понесені позивачем по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного підприємства «МГ Лайн»” задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «МГ Лайн»(02094, м. Київ, бул. Верховної ради ,22, код ЄДРПОУ 34806413) 4 400 грн. основного боргу, 2 864 грн. 00 коп. судового збору.
Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути Приватному підприємству «МГ Лайн»(02094, м. Київ, бул. Верховної ради ,22, код ЄДРПОУ 34806413) майно, а саме: телевізійну приставку D- Link - 89 шт., цифрову телевізійну приставку -35 шт., тюнер -8 шт., кабель NхT HDMI - 100 шт.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяТрофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
26.01.2012р.