ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/49313.01.12
Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», м. Київ
про стягнення 10632,57 грн.
при секретарі судового засідання Білову М.В.
представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -ОСОБА_1 (дов. № 314/1 від 09.08.2011 р.);
приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(далі-відповідач) про стягнення 10632,57 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст. 1191 ЦК України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за виключенням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2011 року надав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4707,31 грн. Представник позивача в судові засідання 23.12.2011 року та 13.01.2012 року не з'явився, позивач про причини неявки представника суд не повідомив.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання, в якому відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
26 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір № ИБ 2026037 страхування наземного транспорту, на підставі якого позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2. Вигодонабувачем за договором є АКБ «УкрСиббанк».
22 листопада 2007 року о 08 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Магнітогорській 1-А, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «PEUGEOT», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Ілта»під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується Довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2007 р. встановлено порушення ОСОБА_4 п. 10.9. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .
Згідно із ремонтною калькуляцією № 002156/1 від 29.11.2007 року, складеною на основі комп'ютерної програми Audatex, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2, складає 6216,86 грн.
Дані, зазначені у ремонтній калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми Audatex, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми Audatex, не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма Audatex рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Страховим актом № 13381/07/05/11/2 від 25 липня 2008 р., пошкодження транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка сталася 22 листопада 2007 року о 08 годині 40 хвилин в м. Києві по вул. Магнітогорській 1-А, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4707,31 грн. (6089,76 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносуХ80%-252,00 грн. франшиза+88,00 грн. додаткових витрат).
Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, в редакції чинній станом на час на час здійснення страхових виплат, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Позивачем на підставі Наказу № 7867 від 25 липня 2008 року згідно з платіжним дорученням № 8837 від 29 липня 2008 року на суму 109356,97 грн., копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування, зокрема по страховому випадку ОСОБА_2, у розмірі 4707,31 грн.
Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «PEUGEOT», державний номерний знак НОМЕР_1, ТОВ «Ілта», застрахована відповідачем, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5061884.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВВ/5061884 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником за цим полісом майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «PEUGEOT», державний номерний знак НОМЕР_1.
10 червня 2010 року Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «PEUGEOT», державний номерний знак НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/5061884, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
В судовому засіданні представником позивача подано суду пояснення щодо строку позовної давності, в яких позивач зазначає, перебіг строку позовної давності почався з 17 лютого 2010 року - моменту отримання позивачем від власника автомобіля «PEUGEOT», державний номерний знак НОМЕР_1, ТОВ «Ілта»копії полісі № ВВ/5061884, оскільки до цього часу позивач не був обізнаний щодо особи, яка порушила його цивільне право.
Проте, зазначені твердження відповідача не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Приписам ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У заяві про настання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ та Авто КАСКО, поданій страхувальником-ОСОБА_2 позивачу 23.11.2007 року, зазначено дані про страхову компанію якою застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу, внаслідок керуванням яким сталася ДТП.
Отже, оскільки виплату страхового відшкодування здійснено позивачем 28 липня 2008 року, позивач був обізнаний про особу, яка порушила його право, перебіг строку позовної давності для спірних правовідносин, з урахуванням приписів ст. 253 Цивільного кодексу України, почався з 29 липня 2008 року.
Таким чином, строк позовної давності для позову про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, сплинув до звернення позивача з даним позовом, який було подано до господарського суду 31 жовтня 2011 року, про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У позовній заяві позивач не просить відновити строк позовної давності та не наводить поважних причин пропущення строку позовної давності.
У поданих поясненнях позивач також не просить суд відновити строк позовної давності.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Суддя Л.М. Шкурдова
Рішення підписано 20.01.2012 р.