ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/27624.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф»
до Приватного підприємства «Висотка»
про стягнення 12 162,87 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 09.12.2011 р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілф»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Висотка» (далі -відповідач) про стягнення 12 162,87 грн.
Крім того, позивачем в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.
Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. порушено провадження у справі № 5/276, розгляд справи призначено на 24.01.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 24.01.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/276 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 24.01.2012 р. представником позивача підтримано подану ним заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Розглянувши в судовому засіданні 24.01.2012 р. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, заявником не подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові кошти та майно відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілф»про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілф»в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Висотка».
Суддя В.С. Ломака