ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/67024.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Енергополіс»
до Закритого акціонерного товариства «Українські вертольоти»
про стягнення 3 504 118,56 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю № 902-11/102 від 03.10.2011);
від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю №56 від 15.11.2011р.);
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Енергополіс» (надалі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українські вертольоти»(надалі -Відповідач) про стягнення страхових платежів за Договором обов'язкового страхування №601-07/03 від 14.02.2007р. в сумі 3 504 118,56 грн., з яких: основний борг -2 596 826,64 грн., інфляційні витрати -251 142,16 грн., 3% річних -70 301,97 грн., збитки -585 847,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідачем не виконувались обов'язки за договором щодо оплати страхових платежів.
Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вимоги позивача ґрунтуються на правочині, який є недійсним (нікчемним), на підставі положень ст. 215 Цивільного кодексу України, та не відповідає чинному законодавству, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Окрім того, Відповідачем було зазначено, що Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2011р. в справі №50/200-53/324 позовні вимоги ПрАТ «Українські вертольоти»до ПрАТ «СК «Енергополіс»було задоволено та визнано недійсним Договір обов'язкового страхування №601-07/03 від 14.02.2007р. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2011р. залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. та Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2011р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2009р. в справі було порушено провадження та позовна заява була прийнята до розгляду на 18.02.2010р., окрім того, даною ухвалою позивачу було відмовлено в задоволенні заявлених вимог про забезпечення позову. В судове засідання 18.02.2010р. представник відповідача не з'явився, розгляд справи було відкладено до 02.03.2010р.
02.03.2010р. до суду звернувся Відповідач з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.
Ухвалою від 02.03.2010р. Голови Господарського суду міста Києва Саранюк В.І. клопотання Відповідача було залишене без задоволення.
09.03.2010р. ухвалою суду справа №25/670 була призначена до розгляду на 29.03.2010р. В судовому засіданні 29.03.2010р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення суду у справі №50/200 за позовом ЗАТ «Українські вертольоти»до ВАТ АСК «Енергополіс»про визнання недійсними договору.
Ухвалою від 29.04.2011р. провадження в справі було поновлено та призначено розгляд на 12.05.2011р. В судовому засіданні 12.05.2011р. розгляд справи було відкладено до 26.05.20111р. В судовому засіданні 26.05.2011р. в справі було оголошено перерву до 02.06.2011р. В судовому засіданні 02.06.2011р. в спроаві було оголошено перерву до 16.06.2011р. В судовому засіданні 16.06.2011р. провадження у справі було зупинено до прийняття остаточного рішення суду у справі №50/200-53/324 за позовом ЗАТ «Українські вертольоти»до ВАТ АСК «Енергополіс»про визнання недійсними договору та набрання ним законної сили.
Ухвалою від 21.11.2011р. провадження в справі було поновлено та призначено розгляд на 06.12.2011р. В судовому засіданні 06.12.2011р. розгляд справи було відкладено до 13.12.2011р. В судовому засіданні 13.12.2011р. провадження у справі було зупинено до прийняття остаточного рішення суду у справі №50/200-53/324 за позовом ЗАТ «Українські вертольоти»до ВАТ АСК «Енергополіс»про визнання недійсними договору та набрання ним законної сили.
Ухвалою від 20.01.2012р. провадження в справі було поновлено та призначено розгляд на 24.01.2012р.
В судовому засіданні 24.01.2012р. представником позивача було заявлено клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог Державну авіаційну службу України. В обґрунтування підстав поданного клопотання позивач зазначив, що залучення до участі в справі в якості третьої особи Державну авіаційну службу України надасть можливість суду постановити законне рішення.
У заяві про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:
а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;
б) підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не вказано в своєму клопотанні підстав залучення до участі в справі в якості третьої особи Державну авіаційну службу України та не доведено обставин згідно яких, таке залучення є необхідним для вирішення спору по суті.
З огляду на викладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог Державну авіаційну службу України.
В судовому засіданні 24 січня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
14.02.2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір обов'язкового страхування повітряних суден №601-07/03 (надалі - Договір). Згідно п. 1.1. якого, Позивач на підставі заяви на страхування повітряного судна від ризиків «Загибель або Пошкодження повітряного судна», керуючись Законом України «Про страхування», Повітряним кодексом України, Порядком і правилами проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2002р. №1535, застереженнями, полісами, індосаментами та іншими подібними документами та джерелами, зазначеними в Додатку до Договору та/або Спеціальній частині Договору, здійснює страхування повітряних суден.
З урахуванням додатків №№ 1, 1/1, 1/2, 2, 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5, 2/6, 2/7, 3, 3/1, 3/2, 3/3, 3/4, 4, 4/1, 4/2, 5, 5/1, 5/2, 5/3, 5/4, 5/5, 6, 6/1, 6/2, 6/3, 6/4, 6/5, 6/6, 7, 7/1, 7/2, 7/3, 8, 8/1, 8/2, 9, 9/1, 9/2, 9/3, 9/4, 9/5, 9/6, 9/7, 10, 10/1, 10/2, 11, 11/1, 11/2, 12, 12/1, 12/2, 14, 14/1, 14/2, 15 та Додаткових угод №1-№12, №14, №15, №15/1, №16-№37, №39 до укладеного сторонами у справі Договору Відповідач прийняв під страховий захист 14 повітряних суден: вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CCQ, заводський №94912; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CCN заводський №94995; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDE, заводський №95226; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDG, заводський №95225; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CCM, заводський №95002; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDF, заводський №95224; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDO, заводський №95209; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CCO, заводський №94996; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDD, заводський №95227; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDH, заводський №94841; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDK, заводський №94843; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CDL, заводський №94851; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CHB, заводський №94911; вертоліт Мі-8 МТВ-1 бортовий номер UR-CНC, заводський №94913. Окрім того, зазначеними додатками та додатковими угодами сторони досягли згоди щодо переліку страхових ризиків, періодів страхування, базування повітряних суден, території дії страхового покриття, покриття військових ризиків, пілотів, страхового тарифу, страхових платежів, тощо.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що страховий тариф встановлюється за згодою Сторін та зазначається в Додатку.
Відповідно до п 3.3. Договору за надання страхового покриття по Договору Відповідач сплачує Позивачу страховий платіж в розмірі та в терміни, зазначені в Додатку.
Страховий платіж (або його частина) вважається сплаченим з моменту його надходження на поточний рахунок Позивача в розмірі передбаченому Додатком (пункт 3.4. Договору).
Згідно з п. 10.2.1. своєчасне внесення страхових платежів в обсягах і в строки, вказані в Додатку є обов'язком Відповідача.
В матеріалах справи міститься Акт звірки розрахунків за Договором за період з 15.02.2007р. по 20.03.2009р., у відповідності до якого загальна сума заборгованості по сплаті страхових платежів дорівнює 325 302,73 доларів США, що складає 2 596 826,64 грн. згідно курсу НБУ станом на 14.12.2009р. Однак, даний Акт Відповідачем не підписаний.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 509 визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В матеріалах справи міститься рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. в справі №50/200-53/324 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти»до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»про визнання недійсним Договору обов'язкового страхування повітряних суден №601-07/03 від 14.02.2007р. Даним рішенням від 25.07.2011р. визнано недійсним Договір обов'язкового страхування повітряних суден №601-07/04 від 14.02.2007р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. та Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2011р. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. в справі №50/200-53/324 було залишено без змін. Постанова Вищого господарського суду України від 19.12.2011р. набрала законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. в Рішенні Господарського суду міста Києва від 25.07.2011р. було виправлено описку, а саме зазначено, що недійсним визнано договір №601-07/03, а не №601-07/04.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Факти встановлені рішенням господарського суду, мають для суду преюдиціальний характер.
Преюдиціальність -обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.
Відповідно до пункту 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Оскільки суб'єктний склад в справі №50/200-53/324 є тотожним з даною справою №25/670, то встановлений факт недійсності Договору обов'язкового страхування повітряних суден №601-07/03 від 14.02.2007р. є преюдиційним для вирішення даного спору та не потребує додаткового доказування.
Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки судом встановлено, що Договір, який є підставою даного позову, визнаний недійсним за рішення суду від 25.07.2011р., то відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, Договір обов'язкового страхування повітряних суден №601-07/03 від 14.02.2007р. не породжує правових наслідків в тому числі і зобов'язання Відповідача по сплаті страхових платежів.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, Позивачем не доведено існування у Відповідача господарського зобов'язання по сплаті страхових платежів за Договором, який визнаний Рішенням суду від 25.07.2011р. недійсним.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 26.01.2012