ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/53723.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»
До відповідача-1 Товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»
До відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»
Про зобов'язання поставити товар та стягнення пені.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1.(за дов.)
від відповідачів не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»до товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»(відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(відповідача-2) про зобов'язання товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» поставити автогідропідіймач АГП-22 на шасі автомобіля КАМАЗ 43253, стягнення 3928,40 грн. за договором поставки № 41/034 від 14.07.2011 р. та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»500 грн. за договором поруки від 14.07.2011 р..
Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані тим, що останнім не виконані у визначений договором № 41/034 від 14.07.2011 р. строк свої обов'язки щодо поставки товару. Вимоги до відповідача-2 пред'явлені як до поручителя за договором поруки від 14.07.2011 р..
Ухвалою суду від 22.11.2011 р. порушено провадження у справі № 6/537, розгляд останньої призначено на 12.12.2011 р..
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили вимоги ухвали суду не виконали.
Розгляд справи було відкладено на 23.01.2012 р..
Відповідачі відзиву на позов не надали, явку представників в судове засідання не забезпечили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
14.07.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ»(замовником) та товариством з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»(постачальником) укладено договір № 41/034 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язувався установити на передане замовником шасі автомобіля КАМАЗ 43253 автогідропідіймач АГП-22 (далі - товар), а замовник прийняти і оплатити його на умовах договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору вартість товару складала 252000,00 грн.
Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки по даному договору проводяться замовником в національній валюті України на підставі відповідних рахунків, отриманих від постачальника, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на р/рахунок виконавця в наступному порядку: аванс в розмірі 40% від суми договору, що складає 100800,00 грн., в термін до 22.07.2011 р.; проміжна оплата в розмірі 40% від суми договору, що складає 100800,00 грн., в термін до 18.08.2011 р.; кінцевий розрахунок в розмірі 20% від суми договору, що складає 50400,00 грн., протягом 3-х банківських днів з дня отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.
22.07.2011 р. замовник здійснив авансовий платіж в розмірі 100800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2629 від 22.07.2011 р. і 28.07.2011 р. передав для переобладнання замовнику шасі автомобіля КАМАЗ 43253 згідно з приймально-здавального акту №453.
31.08.2011 р. замовник здійснив наступний платіж в розмірі 100800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2797 від 31.08.2011 р..
Відповідно до п. 1.5 Договору поставка товару проводиться на умовах ЕХW склад постачальника - м. Новий Розділ, Львівська обл., протягом 45 робочих днів з дати проведення замовником попередньої оплати і при умові виконання п. 4.1 даного договору.
Таким чином, поставка товару відповідачем-1 повинна була здійснена відповідачам до 26.09.2011 р..
06.09.2011 р. відповідач-1 листом вих. №41/567 повідомив замовника про відкладення строків поставки на 10.10.2011 р.. Листом від 13.10.2011 р. відповідач-1 в чергове повідомив про перенесення строків поставки ще на місяць.
17.10.2011 р. замовник направив на адресу відповідач-1 вимогу вих. №702 про передачу готового товару до 25.10.2011 р., яка залишена без задоволення.
Станом на день звернення позивача до суду замовником товар не поставлено.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2. cт. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Під час розгляду справи відповідач-1 виконав зобов'язання щодо поставки товару позивачу.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем було поставлено товар після звернення позивача до суду, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині зобов'язання поставити товар.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення терміну поставки оплаченої замовником продукції постачальник сплачує замовнику пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Виходячи з того, що визначені п. 7.2 Договору заходи стосувались терміну поставки оплаченої замовником продукції, суд погоджується з доводами позивача про те, що пеня підлягає обчисленню з оплаченого товару.
Позивачем визначено період для нарахування пені з 30.09.2011 по 26.10.2011 р.. Оплата була проведена на суму 201600 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
20160030.09.2011 - 26.10.2011277.7500 %0.042 %2311.50
За розрахунком суду пеня складає 2311,50 грн..
У задоволенні вимог про стягнення 1616,90 грн. пені судом відмовлено.
14.07.2011 p. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КАМАЗ»(кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(поручителем) було укладено договір поруки (далі -договір поруки), відповідно до п. 1.1, 2.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з товариством з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»(боржником) за виконання зобов'язань за спірним Договором, частково на суму 500 грн.
21.10.2011 р. кредитором на адресу поручителя була направлена вимога №715 щодо оплати 500,00 грн. відповідальності за порушення боржником умов спірного Договору, яка залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки боржник відповідає за порушення зобов'язання перед кредитором шляхом сплати пені, поручитель також несе солідарну відповідальність щодо сплати пені, однак в розмірі 500 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення солідарно з відповідачів 500 грн. пені та з відповідача-1 1811,50 грн. пені.
У задоволенні вимог про стягнення 1616,90 грн. пені з відповідача-1 судом відмовлено.
В зв'язку зі здійсненням поставки товару в цій частині провадження підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки предметом позову була майнова вимога про зобов'язання товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»поставити автогідропідіймач АГП-22 на шасі автомобіля КАМАЗ 43253, вартість якого становить 252000 грн., недоплачений судовий збір у розмірі 1008 грн. з даної вимоги підлягає стягненню з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.
Виходячи з того, що спір щодо поставки товару виник внаслідок неправомірних дій відповідача-1, судовий збір з даних вимог (5040,3 грн.) покладається на останнього. Судовий збір у розмірі 32,2 грн. з вимог, у задоволенні яких відмовлено, покладається на позивача. Судовий збір з солідарних вимог про стягнення 500 грн. покладає порівну на відповідачів по 5 грн.. Судовий збір з вимог про стягнення 1811,50 грн. пені покладається на відповідача-1 (36,1 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»(81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4, код 00206977) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код 31570627) 1811,50 грн. пені, 5081 грн. судового збору.
Стягнути солідарно з товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»(81652, Львівська обл. м. Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4, код 00206977) та товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(02094, м. Київ, вул. Сергієнка, 11, код 21496904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код 31570627) 500 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(02094, м. Київ, вул. Сергієнка, 11, код 21496904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код 31570627) 5 грн. судового збору.
В частині зобов'язання товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати»поставити автогідропідіймач АГП-22 на шасі автомобіля КАМАЗ 43253 провадження припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»(02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код 31570627) до спеціального фонду Державного бюджету України 1008 грн. судового збору.
Суддя С. А. Ковтун
Рішення підписано 25.01.2012 р.