ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 58/55016.01.12
За позовомКомунального підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопльська обласна аптека № 69”
До
Третя особаТернопільської обласної ради
Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
Провизнання недійсним рішення сесії п'ятого скликання від 19.11.2009 року за № 792
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -ОСОБА_1, пред. за дов. №09-2183 від 06.12.2011 р.
Від третьої особи -не з'явився.
Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради “Тернопльська обласна аптека № 69” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Тернопільської обласної ради про визнання недійсним рішення сесії п'ятого скликання від 19.11.2009 року за № 792.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2011 року.
У судове засідання 19.12.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.
19.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник позивача надав додаткові усні пояснення. В усних поясненнях повідомив про звернення до управління статистики із запитом.
Суд за власною ініціативою на підставі ст. 27 ГПК України залучає третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -Тернопільське обласне відділення Антимонопольного комітету України.
Представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Заяву судом задоволено.
В зв'язку з необхідністю залучення третьої особи та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року розгляд справи відкладено на 16.01.2012 року.
12.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
У судове засідання 16.01.2012 року представники сторін
Представник відповідача з'явився та надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 16.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Рішенням Тернопільської обласної ради від 19.11.2009 р. №792 "Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області" затверджено концепцію розвитку аптечних закладів спільної власності громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та вирішено реорганізувати підприємства (в т.ч. Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради “Тернопльська обласна аптека № 69”) шляхом злиття, утворивши на їх майні та коштах комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільфарм". Пунктом 3 рішення встановлено, що вказані у пункті 2 цього рішення реорганізовані аптечні заклади входять до складу комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільфарм", як структурні підрозділи без права юридичної особи.
В даному випадку спір стосується правомірності рішення Тернопільської обласної ради, яка діє від імені власника -відповідної територіальної громади, про припинення комунальних підприємств шляхом злиття.
Частинами 1, 2, 3 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Частиною 1 ст. 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
З урахуванням викладеного та положень ст. 24, п. 2 ч. 1 ст. 55, ст.ст. 78, Господарського кодексу України даний спір стосується реалізації організаційно-господарських повноважень територіальних громад щодо управління комунальним унітарним підприємством.
Згідно з п. 2 рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/120 від 27.06.2007 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до п. 3 вказаних рекомендацій господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
За таких обставин, даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Відповідно Конституції України (статті 140, 141, 142, 143, 144, 145) базові засади функціонування місцевого самоврядування, його органів, матеріальну і фінансову основу тощо, решту питань організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності його органів відніс до визначення законом (стаття 146).
У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі -"Закон") закріплено основні принципи здійснення місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Законом та іншими законами (стаття 4). Частиною п'ятою статті 16 Закону передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а у статті 60 встановлено режим права комунальної власності.
Згідно із рішенням Тернопільської ради народних депутатів від 16.07.1992 р. "Про комунальну власність області" затверджено перелік об'єктів комунальної власності області і передано її в управління обласної державної адміністрації, передбачивши з цією метою в структурі адміністрації утворення відповідного органу.
Відповідно до п. 1.2 Статуту позивача, аптека є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління яким здійснює Тернопільська обласна рада. Аптека підпорядкована, підзвітна і підконтрольна Тернопільській обласній раді. Власником і засновником аптеки є Тернопільська обласна рада.
Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Пунктом 3 рішення Тернопільської обласної ради від 14.05.1998 р. №6 "Про структуру і чисельність виконавчого апарату обласної ради" визнано таким, що втратив чинність пункт 1 рішення Тернопільської ради народних депутатів від 16.07.1992 р. "Про комунальну власність області" в частині передачі об'єктів комунальної власності в управління обласної державної адміністрації.
Положеннями п. 4 рішення Тернопільської обласної ради від 14.05.1998 р. №6 "Про структуру і чисельність виконавчого апарату обласної ради" встановлено, що до остаточного вирішення в законодавчому порядку питання про правовий статус об'єктів спільної власності, які задовольняють спільні потреби територіальних громад, відділ з питань управління об'єктами спільної територіальних громад області виконавчого апарату обласної ради відає питаннями комунальної власності області.
Доказів зміни правового статусу спірних об'єктів комунальної власності позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
За таких обставин, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що позивач та майно, що знаходиться у його господарському віданні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, а управління таким майном здійснює Тернопільська обласна рада.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 78 Господарського кодексу України орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Крім того, із змісту п. 8.1 Статуту позивача ліквідація та реорганізація аптеки проводиться в порядку, передбаченим чинним законодавством України.
За таких обставин, Тернопільська обласна рада була повноважна приймати рішення про припинення позивача, функціями власника по управління яким була наділена відповідно до приписів чинного законодавства України та викладених рішень.
Стосовно твердження позивача про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним у зв'язку із відсутністю його погодження з антимонопольними органами суд відзначає наступне.
В цій частині позовні вимоги мотивовані невідповідністю оскаржуваного рішення Закону України " Про захист економічної конкуренції " та ст. 20 Закону України "Про антимонопольний комітет України".
Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Частиною 1 ст. 22 вказаного Закону визначено, що з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про антимонопольний комітет України" систему органів Антимонопольного комітету України становить Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення. Позивач до таких органів не відноситься.
За таких обставин, право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію належить саме вищезазначеним органам, а не позивачу.
Аналогічний висновок щодо права особи, яка не наділена повноваженнями контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства, на звернення до суду з відповідних підстав міститься в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 17.11.2009 р. у справі №2/179 пд.
Відповідно позовної заяви позивач посилається на Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності".
Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" на порушення якого посилається позивач втратив свою чинність згідно із Законом України від 11.01.2001 р. №2210-III, тобто не був чинний на момент прийняття оспорюваного рішення.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та охоронюваних законом інтересів судом здійснюється за умови порушення, невизнання або оспорювання таких прав та інтересів.
Враховуючи не доведення позивачем невідповідності оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства та недоведеність порушення, невизнання або оспорювання своїх прав та інтересів, підстави для визнання недійсним рішення Тернопільської обласної ради №792 від 19.11.2009 р."Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області" відсутні.
За таких обставин, позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.Є. Блажівська
Повний текст рішення складено: 23.01.2012 року