"24" січня 2012 р.Справа № 17/Б-5022/1339/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі:
судді Андрусик Н.О. розглянув
заяву кредитора: Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород
про визнання грошових вимог на суму 4 036 621,60 грн.
у справі за заявою: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ
до боржника: Дочірнього підприємства "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області
про банкрутство
За участю представників:
кредитора: не з'явився;
боржника: Зубик Ю.З., арбітражний керуючий, паспорт серії НОМЕР_1 від 15.09.09р.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22, 81 1 ГПК України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за клопотанням ініціюючого кредитора за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 119 172MB 29722.
Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород, 10.12.2011р. (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до господарського суду Тернопільської області з заявою без номеру та дати (вх. №18899), в порядку ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі -Закон про банкрутство), про визнання його грошових вимог відносно боржника: Дочірнього підприємства "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, на суму 4036621,60 грн., посилаючись на укладені між сторонами договори уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р., від 25.09.2009р., договори про переведення боргу від 20.04.2010р., накладні №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29, банківські виписки по рахунку позивача від 30.10.2008р., 28.02.2008р., 07.10.2008р.
Ухвалою суду від 16.12.2011р. заяву Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород, прийнято до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 12.01.2012р. о 15:30 год. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 24.01.2012р. у зв'язку з неявкою представника кредитора та неподанням останнім без поважних причин витребуваних судом документів на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених вимог.
Представник кредитора в судове засідання 12.01.2012р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, а витребуваних судом згідно ухвал від 16.12.2011р. та 12.01.2012р. документів, зокрема виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" до Єдиного державного реєстру станом на 01.12.2011 року; доказів належного повідомлення СП ТОВ "Ай-Бі-І-Барва" про уступку права вимоги за договором № 31/мд від 15.01.2009 р. та договорами №0407, №0409 від 10.09.2009р. (поштові повідомлення); рахунків на оплату від 21.01.2010р. та 27.01.2010р.; оригіналів документів, доданих до заяви кредитора; договорів №0407 від 10.09.2009р., №0409 від 10.09.2009р. (оригінали та їх засвідчені копії) з підтвердженням виконання умов договорів однією із сторін; детального документально підтвердженого розрахунку розміру заявлених кредиторських вимог із зазначенням строку виконання боргу та підстав станом на 16.09.2011 року; обґрунтувань розміру грошових вимог згідно накладних не подав, як і не вказав причини неподання чи неможливості подання. Клопотань про відкладення судового засідання не заявив.
В судовому засіданні та згідно поданого відзиву №05 від 23.01.2012р. розпорядник майна боржника заперечив щодо заявлених кредитором вимог в повному обсязі, стверджуючи, що дані вимоги не підтверджені належними та допустимими документальними доказами, відтак, є недоведеними, а тому дані вимоги не були включені до Реєстру вимог кредиторів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, суд встановив наступне:
Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області у вересні 2011 року з заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Тиса" Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Закарпатський", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стверджуючи, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання по сплаті заборгованості на загальну суму 1 141 140,04 грн. більше трьох місяців.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16 вересня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Тиса"; підготовче засідання призначено на 06.10.2011р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно зако нодавства (крім випадків, передбачених п.4 статті 12 Закону); нараховування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зо бов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Ухвалою від 18.10.2011р. за результатами проведення підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 1 141 140,04 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зубик Юлію Зіновіївну, проживає в м. Тернополі, вул. Лучаківського, 5/1, ліцензія серії АВ № 482097, видана Державним департаментом з питань банкрутства України 28.09.2009р.
На виконання положень Закону та ухвали від 18.10.2011р. кредитором здійснено публікацію оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" №210(4608) від 11.11.2011р.
Частиною 2 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Як стверджує кредитор в поданій заяві, Дочірнє підприємство "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, станом на 10.12.2011р. (дата звернення кредитора до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог) має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Племінний завод Закарпатський" в сумі 4 036 621,60 грн., з яких:
- 522300,00 грн. боргу за поставлений згідно накладних №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29 товар (пшеницю);
- 142000,00 грн. боргу згідно укладеного договору уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р.;
- 1186260,00 грн. боргу згідно договору уступки вимоги (цесії) від 25.09.2009р.;
- 900000,00 грн. боргу згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р.;
- 1253991,60 грн. боргу згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р.;
- 32070,00 грн. сплачених в якості передоплати за неотриманий товар, про що свідчать банківські виписки по розрахунковому рахунку кредитора за 29.02.2008р., 08.10.2008р., 31.10.2008р.
Боржником дані вимоги не визнаються з підстав, наведених у відзиві на заяву кредитора №05 від 23.01.2012р.
Розглянувши заявлені кредитором грошові вимоги, господарський суд не знаходить підстав для їх включення до Реєстру вимог кредиторів по Дочірньому підприємству "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Кредитор стверджує, що ним згідно накладних №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29 передано, а боржником прийнято для реалізації товар -пшеницю, однак, Дочірнім підприємством "Тиса" порушено господарське зобов'язання в частині оплати за переданий товар, внаслідок чого виникла заборгованість 522300,00 грн.
Ухвалами господарського суду від 16.12.2011р. та 12.01.2011р. господарський суд зобов'язував кредитора надати додаткові обґрунтування щодо даних грошових вимог, оскільки в поданій кредитором заяві відсутні докази та/або посилання на докази щодо укладення між сторонами договору поставки боржнику пшениці, а представлені кредитором накладні №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29 не містять усіх необхідних для даних первинних документів реквізитів, як-от не зазначено підстави поставки, особи, якій передано товар згідно накладних, відсутні довіреності на отримання ТМЦ, видані боржником своєму представнику тощо.
В силу ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, у разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, господарський суд доходить висновку, що через відсутність доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин та узгодження порядку, строків поставки та оплати товару, в тому числі в частині проведення розрахунків між сторонами за передану згідно накладних №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29 пшеницю слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Як свідчать подані до заяви документи, останні не містять доказів звернення Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород до боржника з вимогою про проведення оплати в сумі 522300,00 грн. за поставлений згідно накладних №502 від 07.08.2009р., №110 від 29.05.2009р., №1481 від 27.12.2008р., №30 від 30.01.2008р., №29 товар, кредитор без поважних причин суду їх не представив, відтак, Дочірнє підприємство "Тиса" не може вважатися таким, що прострочило виконання господарського зобов'язання в цій частині вимог в розумінні ч. 1 ст. 612 ЦК України, у зв'язку з чим заявлений розмір кредиторських вимог не підлягає включенню до Реєстру вимог кредиторів, оскільки строк оплати не настав.
Також, господарський суд погоджується з твердженнями боржника щодо необґрунтованості грошових вимог в сумі 32070,00 грн. (згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку кредитора за 31.10.2008р., 29.02.2008р., 08.10.2008р.) належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 2-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону про банкрутство кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника .
Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Між тим, встановити правову природу правовідносин, що склалися між сторонами в частині вимог 32070 грн. не вбачається за можливе без представлення кредитором додаткових первинних документів, на підставі яких проведено оплату 07.10.2008р. (10000,00 грн.) та 28.02.2008р. (22000,00 грн.), як-от: договір купівлі-продажу, рахунки від 29.02.2008р., 08.10.2008р. тощо. Згідно банківської виписки по рахунку кредитора від 31.10.2008р. слідує, що грошові кошти в сумі 70,00 грн. перераховані на рахунок боржника в якості "повернення коштів згідно акту звірки від 01.10.2008р.", що спростовує твердження кредитора про наявність в боржника грошового зобов'язання в цій частині.
Окрім того, слід зазначити, що Публічним акціонерним товариством "Племінний завод Закарпатський" при зверненні до суду із заявою (10.12.2011р.) пропущено строк позовної давності, визначений ст. 256 ЦК України, по вимогах на суму 32070,00 грн. без зазначення поважних причин пропуску, відтак, дані вимоги відхиляються судом.
Даючи правову оцінку грошовим вимогам кредитора, що ґрунтуються на договорах уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р. (на суму 142000,00 грн.) та 25.09.2009р. (на суму 1186260,00 грн.) господарський суд враховує на таке.
Як вбачається з п. 1 даних договорів Цедент (ВАТ "Племінний завод "Закарпатський") передає Цесіонарію (ДП "Тиса") належне Цедентові право вимоги за договором №1/мд від 15.01.2009р., укладеним між Цедентом та СП ТОВ "Ай-Бі-І-Барва" (Боржник).
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені статтею 512 ЦК України, згідно якого: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою; в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається Новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).
У відповідності до приписів ст. 514 ЦК України до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З метою визначення обсягу прав Первісного кредитора (ПАТ "Племінний завод "Закарпатський") до СП ТОВ "Ай-Бі-І-Барва", що існували на момент переходу цих прав згідно договорів уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р., 25.09.2009р., а також з метою встановлення характеру правовідносин та правомірності здійснення заміни кредитора у зобов'язанні, що склалися між даними юридичними особами, господарським судом від ПАТ "Племінний завод "Закарпатський" витребовувалися належні докази повідомлення СП ТОВ "Ай-Бі-І-Барва" про уступку права вимоги 25.09.2009р. по зобов'язаннях, що виникли за договором № 1/мд від 15.01.2009 р. та договором №2/мд від 15.01.2009р. (поштові повідомлення згідно яких на адресу боржника надіслано листи №24/09 від 24.09.2009р. та №31/01 від 31.01.2010р.); рахунки на оплату від 21.01.2010р., 27.01.2010р. та 10.09.2009р. у відповідності до яких первісним кредитором перераховувалися грошові кошти СП ТОВ "Ай-Бі-І-Барва", договір №1/мд від 15.01.2009р. з підтвердженням виконання умов договорів однією із сторін (первинні документи).
Без належної оцінки первинних бухгалтерських документів господарський суд позбавлений можливості встановити дійсність переданої боржнику за договорами уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р., 25.09.2009р. вимоги, відтак, враховуючи заперечення боржника в цій частині вимог вважає, що кредитором не доведено належними та допустимими доказами боргу в сумі 142000,00 грн. згідно договору уступки вимоги (цесії) від 31.01.2010р. та 1186260,00 грн. боргу згідно договору уступки вимоги (цесії) від 25.09.2009р., а тому вимоги в сумі 1328260,00 грн. відхиляються судом.
Розглядаючи заявлені вимоги кредитора в сумі 900000,00 грн., що виникли згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р. та 1253991,60 грн. боргу -згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р., суд враховує таке.
20.04.2010р. згідно укладеного між ДП "Тиса", як Первісним боржником, та ВАТ "Племінний завод "Закарпатський", як Новим боржником договору про переведення боргу Первісний боржник переводить борг в сумі 900000,00 грн., що виник у Первісного боржника за Договором №30/1-04/1 від 05.05.2009р., укладеного між ДП "Тиса" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Завидівське" (Кредитор), а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання за даним договором.
Даний договір про переведення боргу в порядку ст. 520 ЦК України погоджений Кредитором шляхом проставлення підпису та печатки ТОВ "Завидіське" на договорі в розділі "Реквізити сторін".
У відповідності до пункту 2.1. Договору про переведення боргу від 20.04.2010р. Первісний боржник сплачує Новому боржнику за переведення боргу винагороду в розмірі 900000,00 грн., що в силу п. 3.3. даного договору підлягає сплаті впродовж тридцяти банківських днів з дня набуття даним договором чинності.
Пунктом 4.1.1. Договору від 20.04.2010р. передбачено обов'язок Первісного боржника передати Новому боржнику документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора, а саме: договір №30/1-04/1 від 05.05.2009р., платіжні доручення №02972 від 15.07.2009р. на суму 270000,00 грн., №02973 від 15.07.2009р. на суму 270000,00 грн. та №02992 від 21.07.2009р. на суму 400000,00 грн.
Окрім того, 20.04.2010р. між ДП "Тиса", як Первісним боржником, Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ "Ай-Бі-І-Барва", як Кредитором, та ВАТ "Племінний завод "Закарпатський", як Новим боржником укладено договір про переведення боргу, згідно умов якого Первісний боржник передає, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання першого і стає боржником за Договором №2/МД від 15.01.2009р. в сумі 1253991,60 грн.
Пунктом 1.4. Договору про переведення боргу від 20.04.2010р. передбачено, що прийняття боргу з боку Нового боржника буде погашено такими діями з боку Первісного боржника: переказ грошових коштів в розмірі 1253991,60 грн. впродовж тридцяти банківських днів.
На наведені обставини посилається кредитор як на підставу виникнення грошових вимог до Дочірнього підприємства "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області.
Разом з тим, доводи кредитора суд оцінює критично з огляду на відсутність в матеріалах справи первинних документів, що підтверджують наявність в Первісного боржника (ДП "Тиса") заборгованості перед Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ "Ай-Бі-І-Барва" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Завидівське", переданого за договорами про переведення боргу, як-от договір №2/МД від 15.01.2009р. та №30/1-04/1 від 05.05.2009р. Будь-яких доказів виконання Публічним акціонерним товариством "Племінний завод Закарпатський" грошових зобов'язань ДП "Тиса", що передані згідно договорів про переведення боргу від 20.04.2010р. та повідомлення останнього в порядку п. 3.2. договору про переведення боргу від 20.04.2010р. (на суму 900000,00 грн.) та п. 1.5. договору про переведення боргу від 20.04.2010р. (на суму 1253991,60 грн.) про таке виконання до заяви кредитором не додано.
Відсутність відповідних документів позбавляє господарський суд можливості всебічно, повно та об'єктивно розглянути доводи кредитора та оцінити договори про переведення боргу від 20.04.2010р. на їх відповідність положенням ст. 520, 521, 527, 528 ЦК України та встановити реальну суму боргу.
За даних обставин, грошові вимоги кредитора на суму 900000,00 грн. (згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р.) та 1253991,60 грн. (згідно договору про переведення боргу від 20.04.2010р.) не підтверджені документально, а тому відхиляються судом.
При цьому, суд бере до уваги, що згідно платіжного доручення №02973 від 15.07.2009р. СТОВ "Завидівське" оплатило меншу суму, ніж зазначено в договорі про переведення боргу від 20.04.2010р., а саме: 230000,00 грн. замість вказаних в договорі 270000,00 грн., а в графі "Призначення платежу" платіжного доручення №02992 від 20.07.2009р. зазначено інший договір, ніж договір про переведення боргу від 20.04.2010р. договір: "№30/1-01/1 від 05.05.2009р.".
Враховуючи викладене, суд відхиляє грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" повністю в заявленій сумі 4 036 621,60 грн., оскільки кредитором не доведено належними та допустимими доказами, первинними документами наявність заборгованості в заявленому розмірі.
На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 43, 47, 75, 86 ГПК України, статтями 1, 14, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд , -
1. Грошові вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород, до боржника - Дочірнього підприємства "Тиса", с. Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, в сумі 4 036 621,60 грн., -відхилити.
2. Ухвалу надіслати кредитору -Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", м. Ужгород, вул. Боженка, 2/3; боржнику та розпоряднику майна Зубик Ю.З., м. Тернопіль, а/с 565.
Суддя Н.О. Андрусик