01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" січня 2012 р. Справа № 15/128-11
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ
Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж», Київська обл., Бориспільський район, с. Мала Олександрівка
Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Атлант», м. Запоріжжя
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: ОСОБА_1 (дов. № 25/361 від 27.12.2011р.)
від відповідача 1: ОСОБА_3 (дов. від 06.01.2012р.);
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився.
Встановив:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовною заявою Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва (прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач 1) публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Атлант»(відповідач 2), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач 3) про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій прокурор просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ТОВ «Компанія «Атлант», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Інвест-Імідж», а саме: нежилі приміщення культурно-торгівельного центру, загальною площею 6498,60 м2, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1. Загальний розмір вимог, що підлягає сплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»з вартості предмета іпотеки становить 53929320,46 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 29651713,99 грн., заборгованості по процентам в сумі 20509083,01 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2323541,25 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення процентів по кредиту в сумі 1444982,21 грн. Також прокурор просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не погасив кредит, наданий йому на підставі кредитного договору № 51/07 від 05.07.2007р. та проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом, яка становить 29651713,99 грн., заборгованість зі сплати нарахованих процентів, яка становить 20509083,01 грн. Позивачем також нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту, яка становить 2323541,25 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів, яка становить 1444982,21 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.07.2007р. між позивачем 2 та відповідачем 1, відповідачем 2, відповідачем 3 було укладено іпотечний договір, яким відповідачі передали в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме право вимоги на отримання у власність нежилих приміщень культурно-торгівельного центру. Як зазначає прокурор, іпотекодержатель на підставі п. 2.4.3. договору іпотеки має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем-3-боржником (відповідачем 1) основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
09.12.2011р. до господарського суду через канцелярію від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання про включення до реєстру вимог кредиторів вимог позивача 2 у справі про банкрутство, в якому зазначив, що господарським судом Київської області розглядається справа № Б3/139-11 про банкрутство ТОВ «Інвест-Імідж», який є відповідачем 1 у даній справі.
19.12.2011р. до господарського суду через канцелярію від позивача 2 надійшли пояснення, в яких позивач 2 заперечує проти клопотання про зупинення провадження у справі, та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення провадження у справі про банкрутство іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягли згоди про інше. Як зазначає позивач 2, аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство». Крім того, позивач 2, посилаючись на ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначив, що введення мораторію не обмежує іпотекодержателя у праві здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення за рахунок його вартості вимог до боржника (іпотекодавця), оскільки він не належить до конкурсних кредиторів, на виконання вимог яких поширюється мораторій. Позивач 2 також зазначає, що мораторій не може застосовуватися щодо виконання боржником майнових вимог кредитора, які хоча і можуть визначатися в грошовому виразі, проте не є грошовими.
10.01.2012р. до господарського суду через канцелярію від відповідача 1 надійшли заперечення проти пояснень, в яких відповідач 1 зазначив, що в спорах, які стосуються звернення стягнення на заставлене майно боржника після публікації оголошення щодо порушення провадження у справі про банкрутство, необхідно зупиняти провадження з огляду на приписи п. 8,13 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України за № 04-5/1193 від 04.06.2004р. «Про практику застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 43 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. за № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»та як зазначив відповідач 1 припиняти на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України позовне провадження, після винесення ухвали суду про окреме внесення до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.01.2012р. зобов'язано позивача 2 та прокурора надати суду докази завершення будівництва культурно-торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги ухвали господарського суду Київської області від 06.01.2012р. позивачем 2 та прокурором не виконані.
13.01.2012р. до господарського суду через канцелярію від прокуратури Шевченківського району м. Києва надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій в.о. прокурора Шевченківського району м. Києва просить звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ТОВ «Компанія «Атлант», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Інвест Імідж», а саме: майнові права на нежилі приміщення культурно-торгівельного центру, загальною площею 6498,60 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальний розмір вимог, що підлягає сплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»з вартості предмета іпотеки становить 53929320,46 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 29651713,99 грн., заборгованості по процентам в сумі 20509083,01 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2323541,25 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення процентів по кредиту в сумі 1444982,21 грн. Також в.о. прокурора просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Зазначена заява судом не приймається до розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи; збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи; зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Подана прокурором заява за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, оскільки змінює вимоги прокурора, з якими він звернувся до відповідачів в позові. В прохальній частині позову прокурор просив звернути стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно (нежилі приміщення), а в заяві про уточнення позовних вимог просить звернути стягнення на майнові права.
Отже, прокурором після початку розгляду господарським судом справи по суті змінено вимогу до відповідачів, тобто предмет позову. Таким чином вищезазначеного заява в.о. прокурора Шевченківського району м. Києва судом відхиляється.
Судом розглядаються позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки -нежилі приміщення культурно-торгівельного центру, загальною площею 6498,60 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача 1 в судове засідання 23.01.2012р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання позивач 1 був повідомлений належним чином.
Представник позивача 2 в судовому засідання 23.01.2012р. заперечував проти зупинення провадження у справі та просив прийняти рішення по суті спору.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив суд зупинити провадження у справі з підстав, зазначених у запереченнях.
Представник відповідача 2 в судове засідання 23.01.2012р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач 2 був повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 33185179.
Представник відповідача 3 в судове засідання 23.01.2012р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач 3 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 33185160.
Прокурор в судове засідання 23.01.2012р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання прокурор був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача 2 та відповідача 1, суд встановив:
05.07.2007р. між акціонерним комерційним банком «Київ»(кредитодавець) (відповідно до п. 1.3. статуту позивача 2 найменування акціонерний комерційний банк «Київ»згідно з наказом тимчасового адміністратора від 04.06.2009р. № 222 змінено на ПАТ «Акціонерний комерційний банк Київ») та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(позичальник) було укладено кредитний договір № 51/07 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит для виконання зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2007р. та на поточні потреби підприємства на наступних умовах: сума кредиту 8448814,63 грн.; строк користування кредитом з 05.07.2007р. по 04.07.2008р. включно; розмір плати за користування кредитом 17 % річних.( п. 2.1. кредитного договору).
Згідно з п. 2.3. кредитного договору позичальник повертає кредит не пізніше 04.07.2008р.
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору виконання позичальником зобов'язання за цим договором забезпечується іпотекою. Договір іпотеки підписується не пізніше 10 банківських днів після підписання цього договору.
Додатковою угодою № 7 від 03.07.2009р. між тими ж сторонами було вирішено продовжити термін користування кредитом та пункт 2.1. кредитного договору № 51/07 від 05.07.2007р. викладено в редакції: кредитодавець надає позичальнику кредит для виконання зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2007р. та на поточні потреби підприємства на наступних умовах: сума кредиту 29941660,00 грн.; строк користування кредитом з 05.07.2007р. по 05.10.2009р. (включно); розмір плати за користування кредитом 24% річних. Інші умови договору залишились без змін (п. 2 додаткової угоди).
30.07.2007р. між акціонерним комерційним банком «Київ»(іпотекодержатель), товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант»(іпотекодавець-1), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (іпотекодавець-2) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»(іпотекодавець-3-боржник) було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в забезпечення виконання основного зобов'язання (кредитного договору № 51/07 від 05.07.2007р.) іпотекодавця-3-боржника іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю майнові права, які є їх спільною власністю, на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме право вимоги на отримання у власність нежитлових приміщень культурно-торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1. (п. 1.1. іпотечного договору).
Згідно з п. 1.3. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо своєчасного повернення іпотекодавцем-3-боржником кредиту, сплати процентів, неустойки, відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.
Відповідно до п. 2.4.3 іпотечного договору іпотекодержатель зобов'язаний у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем-3-боржником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п. 1.11. іпотечного договору після завершення будівництва будинку, предметом іпотеки за цим договором залишаються приміщення, зазначені в п. 1.1. цього договору.
Як зазначив прокурор в позові, відповідач свої основні зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого його заборгованість за кредитом становить 29651713,99 грн., проти якої відповідач 1 у відзиві не заперечує.
Ухвалою від 19.10.2011р. господарського суду Київської області порушено провадження у справі № Б3/139-11 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Інвест», товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж».
Оголошення про порушення провадження у справі № Б3/139-11 про банкрутство ТОВ «Інвест-Імідж»опубліковано в газеті «Голос України»від 10.12.2011р. за № 234 (5234).
Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.
Згідно з п. 47 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав.
Відповідно до абз. 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
В абзаці 1 п. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що відповідно до статті 1 Закону термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів»(далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з п. 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.
Таким чином, твердження позивача 2 про те, що він не належить до кредиторів, на виконання вимог яких поширюється мораторій, є помилковим.
Посилання позивача 2 на п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»не береться судом до уваги, оскільки в даному пункті йдеться мова про звернення стягнення на заставлене майно в межах та під час виконавчого провадження, а отже зазначена норма не регулює спірні правовідносини.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застави.
Відповідно до чч. 1, 6 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»законом відокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом. Тому судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог тощо. Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, але не можуть бути підставою для порушення такої справи, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Отже, відповідно до ч. 6 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство.
Відповідно до п. 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.
Як вже зазначалося, оголошення про порушення провадження у справі № Б3/139-11 про банкрутство ТОВ «Інвест-Імідж»опубліковано в газеті «Голос України»від 10.12.2011р. за № 234 (5234).
У разі звернення позивача із заявою у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України (п. 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»).
Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи те, що господарським судом Київської області розглядається справа № Б3/139-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж», яке є відповідачем у справі № 15/128-11, а вимоги позивача 2 відповідно до ч. 6 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство, то суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 15/128-11 до вирішення питання про включення до реєстру вимог кредиторів вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»у справі №Б3/139-11 про банкрутство.
Враховуючи наведене вище, керуючись ч.1 ст.79, ст. 86 ГПК України, суд
ухвалив:
Зупинити провадження у справі № 15/128-11 за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Атлант», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки до вирішення питання про включення до реєстру вимог кредиторів вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Імідж»у справі №Б3/139-11 про банкрутство.
Суддя Рябцева О.О.