"02" жовтня 2008 р.
Справа № 01-15/73
Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства покупців громадян, смт. Турійськ
про визнання договору дійсним та визнання права власності на частину нежитлового будинку
Встановив : позивач - Товариство покупців громадян звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про визнання договору дійсним та визнання права власності на частину нежитлового будинку.
Господарським судам відповідно до статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі справи, де учасниками господарського процесу є юридичні особи, а також громадяни, суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 08.02.1996р. № 02-5/62 з послідуючими змінами та доповненнями, при визначенні підвідомчості спору господарському суду слід виходити із суб'єктного складу учасників господарського спору та характеру правовідносин, що визначені Господарсько-процесуальним кодексом України.
З позовної заяви вбачається, що Товариство покупців громадян як юридична особа не зареєстроване.
Враховуючи, що позов подано товариством, яке не є юридичною особою, а відповідач у позовній заяві взагалі не вказаний, даний спір не підвідомчий господарському суду.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі та повинна містити вимоги, передбачені
ст. 54 ГПК України.
В порушення вимог п. 2 ст. 54 ГПК України в позовній заяві не зазначено найменування відповідача, його місцезнаходження, ідентифікаційний код.
Відповідно до п. 3 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», державне мито сплачується у розмірі: «із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», із заяв немайнового характеру - 85 грн. 00 коп.".
Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення про сплату державного мита з написом кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід бюджету ______ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
До позовної заяви № б/н від 30.09.2008 року додано платіжне доручення про сплату державного мита в сумі 51 грн. 00 коп. без напису кредитної установи “Зараховано в дохід бюджету ______ грн. (дата)».
Також, в порушення вимог п. 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 411 від 29 березня 2002 року розмір оплати з 08.04.2002 року складає: 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. в т. ч. ПДВ 19 грн. 67 коп. для всіх позовних заяв. Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31217259710002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000. Призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України за позовом до (назва організації відповідача).
До позовної заяви такі докази не додані.
Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в суд в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (з зазначенням посади особи, що засвідчує копію, підпису та розшифровки підпису, скріплені печаткою). Якщо документ належним чином не засвідчений, він не може бути належним доказом у справі. Додані до позовної заяви документи належним чином не засвідчені.
Згідно п. п. 2, 4, 10 ст. 63 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись пунктом 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Позовну заяву з матеріалами на 29 аркушах повернути позивачу, в т. ч. платіжне доручення від 29.09.2008 року № 1 на сплату держмита.
Суддя Кравчук Антоніною Михайлівною