02.10.08
Справа №АС9/508-08.
За позовом: Управління пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області
До відповідача: Державного науково-виробничого підприємства «Фотомаш»,
м. Шостка
Про стягнення 11 731 грн. 78 коп.
Суддя Лущик м.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Привалова О.М., довіреність № 24/08-23 від 26.06.2008 року
від відповідача: Вінніков К.М., довіреність від 02.01.2008 року
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 11 731 грн. 78 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази для вирішення справи по суті, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і, відповідно до п.1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування повинен сплачуватись у порядку та строки, визначені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.01.2001 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 998/6189 від 29.11.2001 року, а страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - у порядку та строки, визначені п.1 ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач самостійно повинен обчислювати та сплачувати суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка зазначається в розрахунку страхових внесків у строки, що визначені п. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону.
Відповідно до поданого відповідачем звіту за липень 2008 року ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 11 731 грн. 78 коп., які не були сплачені в строк.
Відповідач в свої запереченнях заперечення зазначає, що заборгованість за квітень сплачено в сумі 11 731 грн. 78 коп.
Про те, як зазначає позивач зазначені кошти відповідно до ч.5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Тому кошти, що сплачуються відповідачем правомірно зараховуються на погашення недоїмки, що виникла раніше, оскільки граничний термін для її сплати настав раніше, а зобов'язання залишилося несплаченим.
Таким чином, недоїмка зі страхових внесків за липень 2008 року в сумі 11 731 грн. 19 коп. залишається непогашеною.
Оскільки відповідач не заперечує проти позовних вимог та не подав доказів погашення заборгованості, чи аргументованих заперечень, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Фотомаш» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1, код 14003835) на користь Управління Пенсійного фонду в м. Шостка (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 1, код 22977058) 11 731 грн. 78 коп. боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити позивачу, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.( ст. 258 КАСУ
Суддя М.С. Лущик.