"02" жовтня 2008 р. Справа № 09/4377
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача: Власова І.Б. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Військової частини А0515, м. Київ до Державного підприємства «Рубін», м. Умань про стягнення 34867,60 грн., -
Позивачем подано позов, у якому він просить стягнути з Державного підприємства «Рубін»вартість реалізованого військового майна в розмірі 34 867,60 грн., яке рахується на обліку військової частини А0515, на користь військової частини А0515 для подальшого перерахування до Державного бюджету України встановленим порядком.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання вдруге представника не направив, не повідомивши причини, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи в установленому порядку. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до рішення Міністра оборони України від 21.02.2008 року Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України була проведена ревізія окремих питань технічного забезпечення структурних підрозділів та безпосередньо підпорядкованих з питань технічного забезпечення військових частин департаменту матеріально-технічного забезпечення Головного управління розвідки Міністерства оборони України за період з 01.01.2006 року по 24.02.2008 року, за результатами якої складено акт від 25.03.2008 року №234/1173.
Під час ревізії була проведена зустрічна перевірка наявності військово-технічного майна у державному підприємстві «Рубін», яке належить Збройним Силам України та знаходиться на обліку у військовій частині А2046 (1 управління 5 департаменту військової частини А0515) станом на 18 березня 2008 року, про що складено акт від 19.03.2008 року №222/5д/482.
Ревізією та зустрічною перевіркою встановлені факти реалізації державним підприємством «Рубін»у 2006-2007 роках військового майна, що знаходилося на підприємстві, за залишковою вартістю на загальну суму 34 867,60 грн. без погодження з Міністерством оборони України. Одержані ДП «Рубін»кошти, від реалізації військового майна, Міністерству оборони України не були перераховані, а використані на власні потреби підприємства, що підтверджується інвентаризаційним описом наявності та якісного стану військово-технічного майна у ДП «Рубін»станом на 18.03.2008 року, довідкою про вартість реалізованого майна, накладними на відпуск майна.
08 квітня 2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №222/5Д/652 перерахувати кошти в сумі 34867,60 грн. у термін до 22.04.2008 року на рахунок Міністерства оборони України.
У відповіді на вимогу від 18.04.2008 року №101/471 позивач вказав, що ним подана заява до прокуратури Черкаської області від 26.03.2008 року №101/367 для порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ДП «Рубін», якими було реалізовано військове майно на загальну суму 34867,60 грн. Однак у встановлений термін грошові кошти відповідач не перерахував.
21 квітня 2008 року позивач направив відповідачу повторну вимогу №222/5Д/741, у якій вказав, що звернення до органів прокуратури не призупиняє обов'язок підприємства погасити заборгованість перед Державним бюджетом України.
Листом від 15.05.2008 року №101/546 відповідач повідомив про неможливість сплатити кошти, оскільки постановами державного виконавця ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції від 23.01.2007 року та 24.01.2007 року накладено арешт на рахунки відповідача.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Правовідносини, які виникли між сторонами, є позадоговірними і регулюються главою 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує розмір та наявність шкоди, які були задані його працівниками позивачу та Державі внаслідок незаконної реалізації військово-технічного майна.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача вартість реалізованого військового майна в сумі 34 867,60 грн., тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме: 348,68 грн. витрати зі сплати державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Рубін», м. Умань, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код 07665754 на користь Військової частини А0515, м. Київ, вул. Електриків, 33, ідентифікаційний код 22990919 - 34867,60 грн. вартості реалізованого військового майна, яке рахується на обліку Військової частини А0515, для подальшого перерахування коштів в установленому порядку до Державного бюджету України, та 348,68 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.М.Курченко
Повний текст рішення підписаний 06 жовтня 2008 року.