"22" вересня 2008 р. Справа № 13/4300
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер»м. Київ
до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю машинно-тракторна станція «Поляна» Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул. Жеребцова, 7
третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Монастирищенське хлібоприймальне підприємство»Монастирищенський район с. Сатанівка
про витребування майна
за участю представників сторін:
позивача: в засіданні 22.09.2008р. участі не брав;
відповідача: Драчук С.В. - за довіреністю.
третьої особи: Карпенко Н.В. -за довіреністю.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
В обґрунтування вимог позивач посилається на такі обставини: між товариством
«Дім шпалер" та СТОВ машинно-тракторна станція «Поляна" було укладено ф'ючерсний контракт №1-01 від 01 червня 2005 року.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. вказаного Контракту СТОВ МТС «Поляна»зобов'язалось передати у власність ТОВ «Дім шпалер" незавершене виробництво ярого ріпаку, ярого ячменю, ярої пшениці на загальну суму 735644 гривень в тому числі:
незавершене виробництво ярого ріпаку, що вирощувалось Продавцем в 2005 році в с. Івахни Монастирищенського району на полі № 10 на площі 42,4 га та в с. Долинка Монастирищенського району на полі № 8 на площі 66 га, прогнозованою врожайністю 40 ц/га, з описом згідно Додатку № 2 до даного Договору;
незавершене виробництво ярого ячменю, що вирощувалось Продавцем в 2005 році с. Івахни Монастирищенського району в полі № 2 на площі 170,9 га, прогнозованою врожайністю 40 ц/га, та в полі № 9 на площі 141,0 га, прогнозованою врожайністю 38 ц/га, з описом згідно Додатку № 2 до даного Договору;
незавершене виробництво ярої пшениці, що вирощувалось Продавцем в 2005 році с. Івахни Монастирищенського району в полі №5 на площі 40 га, прогнозованою врожайністю 30 ц/га, з описом згідно Додатку №2 до даного Договору.
Відповідно до акта приймання-передачі від 12 липня 2005 року СТОВ МТС «Поляна»відповідно до укладеного договору передало у власність ТОВ «Дім шпалер»незавершене виробництво ярого ріпаку, ячменю, ярої пшениці на загальну суму 735644 грн.
ТОВ «Дім шпалер»в оплату за товар перерахувало СТОВ МТС «Поляна»грошові кошти платіжними дорученнями на загальну суму 735644 гривні, в тому числі:
16.06.2005р. платіжне доручення № 39 на суму 200000 грн.;
21.06.2005р. платіжне доручення № 40 на суму 160000 грн.;
23.06.2005р. платіжне доручення № 41 на суму 90000 грн.;
24.06.2005р. платіжне доручення № 42 на суму 110000 грн.;
29.06.2005р. платіжне доручення № 43 на суму 175644 грн.
Остаточний розрахунок за договором проводиться після збору урожаю відповідно до показників, визначених зерновим складом (елеватором, ХПП) (п. 4.2. Контракту).
29 липня 2005 року Державними виконавцями відділу Державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2005 року було описано та накладено арешт на всі поля СТОВ МТС «Поляна", де вирощувався ярий ріпак, ячмінь, яра пшениця, про що складено акт опису та арешту майна.
Відповідно до пункту 1.3. вищевказаного Контракту збирання урожаю було здійснено силами СТОВ МТС «Поляна» та відповідно зібране зерно було здано на зберігання на ВАТ «Монастирищенске ХПП».
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 жовтня 2005 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2005 року було скасовано.
Крім того, Ухвалою Монастирищенського районного суду від 05 жовтня 2005 року по справі 2-726-760/08р. було накладено арешт на всі зернові СТОВ МТС «Поляна».
Ухвалами Монастирищенського районного суду по ті й же справі від 20 грудня 2005 року було знято арешти з зернових.
Але після зняття арешту Товариству з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер», яке набуло права власності на ярі ріпак, ячмінь, пшеницю, зерно передано не було, чим СТОВ МТС «Поляна»порушило свої зобов'язання СТОВ МТС «Поляна" щодо передачі товару Позивачеві після його збирання.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач просить зобов'язати СТОВ МТС «Поляна»передати товариству з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер»зерно ярого ріпаку в кількості 433 тони 600 кг в заліковій вазі, зерно ярого ячменю в кількості 1219 тонн 400 кг в заліковій вазі, зерно ярої пшениці в кількості 120 тонн в заліковій вазі.
Представник відповідача вимоги заперечив та вказує, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно п. 1.1. даного Договору СТОВ МТС «Поляна»зобов'язувалося на умовах,
визначених Контрактом передати у власність ТОВ «Дім шпалер»товар (згідно п. 1.2. - незавершене виробництво ярого ріпаку, ярого ячменю, ярої пшениці що вирощувалися СТОВ МТС «Поляна»в 2005 р. на його полях), а ТОВ «Дім шпалер»згідно п. 1.1. Контракту зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах Контракту.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
СТОВ МТС «Поляна»відповідно до умов Договору виконало свої зобов'язання і відповідно до п. 3.1. Контракту передало 12.07.2005 р. актом приймання - передачі підписаним сторонами у власність ТОВ «Дім шпалер»товар, а останнє прийняло його. В акті зазначено, що він підписаний на виконання умов ф'ючерсного договору №1-01 від 01.06.2005 р. В ньому зазначено, що ТОВ «Дім шпалер прийняло у власність незавершене виробництво ярого ріпаку, ярого ячменю, ярої пшениці що вирощувалися СТОВ МТС «Поляна»в 2005 р. на його полях.
ТОВ «Дім шпалер виконало свої зобов'язання та розрахувалося за придбаний товар.
Згідно п. 1.4. до ТОВ «Дім шпалер перейшло право власності на товар, а відповідно ст. 323 ЦК України він і несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна.
Сторони повністю виконали умови даного договору, а відповідно порушення зобов'язань за ф'ючерсним договором №1-01 від 01.06.2005 р. не було. А відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Представник третьої особи вимоги заперечує та подає зведену таблицю реєстрації
надходжень зерна на підприємство від МТС «Поляна». Видів та сортів зерна, на які вказує позивач -на підприємство для зберігання та доробки не надходило. Представник також подав копії складських квитанцій та докази переоформлення зерна на третіх осіб.
Суд вказує, що позивачем використано неналежний спосіб захисту його порушеного права, що не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд констатує, що позивач не довів наявність існування зобов'язання відповідача повторно передати йому зерно, не вжив жодного заходу для зменшення своїх збитків, для належного отримання зерна за договором, хоча згідно укладеного договору право власності на урожай переходить до позивача з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі -п. 1.4 договору
На підставі викладеного, оскільки позивач не довів підстав повторної
передачі йому зерна відповідачем, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно ст. 49 ГПК України при відмові у позові судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду на вказане рішення через господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба