91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.08 Справа № 15/132.
За позовом Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі, смт. Станично-Луганське Луганської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таловський», сел. Талове Станично-Луганського району Луганської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління державного казначейства України в Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 1 444, 51 грн.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Астахова В.А., завідувач юридичного сектору, довіреність № 2707 від 09.04.08;
від відповідача -представник не прибув;
від 3-ої особи -представник не прибув
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу
- стягнути з відповідача заборгованість до бюджету по пені в розмірі 1 444 грн. 51 коп. за невчасну сплату державної позички.
Позов заявлено на підставі положень господарського процесуального кодексу. Тому, відповідно провадження у справі порушено теж за правилами Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу.
Проте, спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах за правилами Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду адміністративним судом в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції регламентована статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень даної статті господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин.
Виходячи з положень частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій України», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимог статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Справа за позовом субєкту владних повноважень до господарюючого субєкту про стягнення заборгованості з пені за невчасну сплату державної позички є справою адміністративної юрисдикції.
Під справою адміністративної юрисдикції відповідно до ст. 3 КАС України розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ст. 3 КАС України, визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Спірні відносини виникли між органом Державного казначейства та відповідачем на підставі Постанови № 1003 Кабінету Міністрів України від 11.09.97 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року»та Постанови № 220 Кабінету Міністрів України від 26.02.98 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 року».
Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»на органи Державної податкової служби покладено обовязки представляти інтереси держави по захисту економічних інтересів держави, як орган стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за бюджетні позички.
Згідно приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
До відносин щодо стягнення заборгованості з пені за невчасну сплату державної позички, про що заявлено позов у даній справі, акти цивільного та господарського законодавства не застосовуються, що слідує з норм ст. 1 Цивільного кодексу України та ст. 3 Господарського кодексу України. Відтак, спір у даній справі не є господарським.
З урахуванням наведеного справи за позовами органів Державної податкової служби про стягнення з відповідача боргу за державними позичками підлягають розглядові в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд має розглядати зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, тоді як позивачем позов подано та провадження за ним відповідно порушено за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 7 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень»Кодексу адміністративного судочинства України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом (частина 7 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України»).
Отже, право розгляду позовних заяв, поданих за правилами Господарського процесуального кодексу України та відповідно господарських справ, за правилами КАС України було надано господарським судам лише по справах, що були порушені, але не розглянуті на момент набрання чинності КАС України.
Згідно повідомлення Державної судової адміністрації України в офіційному виданні - газеті центральних органів виконавчої влади "Урядовий кур'єр" від 08.09.07. № 164 (3577) з 10.09.2007р. почав свою діяльність Луганський окружний адміністративний суд. Позовна заява у даній справі подана до Господарського суду Луганської області після початку діяльності Луганського окружного адміністративного суду.
З урахуванням наведеного спір у даній справі підлягає розглядові Луганським окружним адміністративним судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим суд роз'яснює, що позивач має право на звернення з даними позовними вимогами за адміністративним позовом в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суддя
1. Провадження у справі припинити.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко