23 вересня 2008 р.
№ 21/161/08-19/219-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Хандуріна М.І.,
Стратієнко Л.В.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Приватного підприємства "Сокол",
с. Семенівка, Запорізька обл.
на ухвалу
та постанову
господарського суду Запорізької області від 11.06.2008
Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008
у справі
№ 21/161/08
за позовом
до
Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі філії в м. Запоріжжя
Приватного підприємства "Сокол",
с. Семенівка, Запорізька обл.
про
визнання кредиторських вимог у розмірі 3047291,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
Кісілевич О.М. за дов. від 02.11.2007
не з'явилися
У червні 2008 року Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі філії в м. Запоріжжя (надалі -ЗАТ "ОТП Банк") звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сокол" (надалі - ПП "Сокол") про визнання кредиторських вимог у розмірі 3047291,23 грн. та з клопотанням про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якому просило суд заборонити будь-яким особам, що входять до складу комісії з припинення (ліквідаційної комісії) ПП "Сокол" та
Доповідач: Продаєвич Л.В.
здійснюють ліквідацію ПП "Сокол", що не пов'язана з банкрутством, а рівно й заборонити самій ліквідаційній комісії ПП "Сокол" здійснювати будь-які дії з ліквідації ПП "Сокол", зокрема, складати ліквідаційний баланс, подавати до державного реєстратора Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області будь-які документи для проведення державної реєстрації припинення ПП "Сокол"; заборонити державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вносити запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації припинення ПП "Сокол".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 (суддя: Черкаський В.І.) прийнято заяву ЗАТ "ОТП Банк" до розгляду та одночасно заборонено: 1) державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вчиняти дії по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - Єдиний державний реєстр) запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -ПП "Сокол" у результаті її ліквідації; 2) ліквідаційній комісії (ліквідатору) ПП "Сокол" -здійснювати дії з реалізації майна відповідача.
За апеляційною скаргою ПП "Сокол" вказана ухвала переглянута в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 (судді: Хуторной В.М. -головуючий, Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.) залишена без змін.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що незастосування такого заходу щодо забезпечення позову як заборона внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення ПП "Сокол" зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову про стягнення з ПП "Сокол" на користь позивача суми боргу, оскільки з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи така особа згідно з приписами частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України є ліквідованою за відсутністю правонаступництва.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ПП "Сокол" в обґрунтування своїх доводів наводить наступні твердження:
- кредитна заборгованість визнана рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2008 у справі №8/420/07, у зв'язку з чим у прийнятті даної позовної заяви господарський суд повинен був відмовити;
- оскаржуваною ухвалою прийняті заходи щодо забезпечення позову в формі заборони дій державному реєстратору та ліквідаційній комісії, тоді як за нормами Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом заборони відповідачеві або іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору;
- прийняті заходи забезпечення позову фактично забороняють виконувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 у справі №9/775/07-АП про припинення юридичної особи ПП "Сокол".
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 05.09.2008, надіслана сторонам у справі -09.09.2008 року), проте, відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 22.09.2008 № 02-12/І/185 призначено колегію суддів у складі: Хандурін М.І. -головуючий, судді Стратієнко Л.В. та Продаєвич Л.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду із позовною заявою в порядку статей 60-61 Господарського кодексу України та статей 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про визнання його кредиторських вимог відповідно до договору про надання кредитної лінії від 31.03.2006 на суму 3047291,23 грн.
При цьому, відповідно до матеріалів справи ЗАТ "ОТП Банк" 07.05.2008 зверталося із заявою до голови ліквідаційної комісії з припинення ПП "Сокол" та отримало від останнього відповідь про те, що вимоги банку вважаються погашеними за браком майна.
Заборгованість за цим кредитним договором у сумі 2480506,05 грн. була стягнута з ПП "Сокол" на користь ЗАТ "ОТП Банк" за рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2008 у справі № 8/420/07.
Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову ЗАТ "ОТП Банк" послалося на те, що державним реєстратором Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області внесено до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.
У матеріалах справи міститься постанова господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 у справі №9/775/07-АП за позовом Мелітопольської ОДПІ до ПП "Сокол" про припинення юридичної особи.
Звертаючись до господарського суду з даною позовною заявою, ЗАТ "ОТП Банк" просило суд поновити його право шляхом визнання кредиторських вимог у розмірі 3047291,23 грн., що виникли відповідно до умов договору про надання кредитної лінії від 31.03.2006, як вимоги, що забезпечені заставою, та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Разом з тим господарським судом заходи щодо забезпечення позову вжиті без урахування можливого у даній справі способу захисту, який обрано позивачем.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Застосування конкретних заходів залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони.
Так, як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, вжиті судом заходи полягають у забороні вчиняти дії ліквідаційній комісії (ліквідатору) ПП "Сокол" щодо реалізації майна відповідача та іншій особі -державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області щодо внесення запису про проведення державної реєстрації припинення ПП "Сокол", оскільки невжиття їх, на думку суду, може мати наслідком неможливість виконання судового рішення.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може з урахуванням того, що господарський суд при вирішенні даного питання повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути відповідним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Майно ПП "Сокол" не є предметом спору в даній справі, а дії ліквідаційної комісії, якій заборонено здійснювати реалізацію майна цього підприємства, не стосуються предмету спору.
Забороняючи державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вчиняти дії по внесенню запису про проведення державної реєстрації припинення підприємства, господарський суд не врахував, що спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" врегульовані відносини, що виникають у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Так, відповідно до статті 33 цього Закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, врегульовано статтею 38 вказаного Закону.
У частині 8 цієї статті зазначено, що документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами 1-5 статті 36 або частинами 1-6 статті 37 цього Закону, тобто не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа повинні подати державному реєстратору перелічені законом документи.
Суд не врахував, що питання державної реєстрації припинення юридичної особи також не пов'язано з предметом даного спору, і відповідно суд не мав право до вжиття такого заходу щодо забезпечення позову як заборона державному реєстратору вчиняти певні дії.
Частина 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 та ухвала господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 у частині застосування заходів щодо забезпечення позову підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а заява ЗАТ "ОТП Банк" в особі філії в м. Запоріжжя про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.
Між тим, суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу частково, оскільки в касаційній скарзі ставилося питання про скасування судових актів та припинення провадження у справі, що не відповідає предмету розгляду в касаційній інстанції, тобто касаційне провадження здійснено стосовно перегляду ухвали та постанови судів попередніх інстанцій щодо застосування заходів до забезпечення позову, а не по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сокол" -задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2008 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 у справі № 21/161/08 у частині застосування заходів щодо забезпечення позову -скасувати.
Головуючий: М.Хандурін
Судді: Л. Стратієнко
Л. Продаєвич