91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.09.08 Справа № 15/125пд.
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Алюр», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання договору оренди продовженим та визнання права на оренду
Суддя Пономаренко Є.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - Зенченко Т.Г., представник за довіреністю № 01-09/598 від 20.04.08.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про:
- визнання договору оренди нежитлового приміщення № 22, укладеного 02.01.2007 між позивачем та фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради, продовженим на період з 02.01.2008 по 30.12.2008 на тих же умовах, що визначені у договорі від 02.01.2007 № 22.
- визнання права позивача на оренду нежитлового приміщення площею 349, 1 кв. м, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 13, на період 02.01.2008 по 30.12.2008, таким, що виникло з договору оренди від 02.01.2007 № 22.
Позивач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні хоча про дату час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином. Ухвали суду надсилалися за належним місцезнаходженням підприємства позивача та не поверталися підприємством поштового зв'язку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди між сторонами від 02.01.2007 № 22 є продовженим на той же строк і на тих же умовах через відсутність протягом місяця після закінчення строку дії договору заяви орендодавця -відповідача у справі про припинення договору.
Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради, відповідач у справі, проти позову заперечує, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що договір є припиненим, оскільки орендодавець належним чином у встановлений законодавством строк повідомив орендаря про закінчення строку договору та не продовження його на новий термін. Також, представник відповідача повідомив про те, що постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р. залишено в силі рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2008р. по справі №11/108пн за позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, яким зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “Алюр» звільнити спірне приміщення.
Одночасно з пред'явленням позову позивач заявив клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, а саме:
1) заборонити фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради передавати в оренду Науменко Валентину Володимировичу нежиле спірне приміщення, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, загальною площею 349, 1 кв. м;
2) спонукання зупинити дії рішення конкурсної комісії фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради від 14.04.2008 № 6 в частині визначення переможцем конкурсу на право укладання договору на приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 13, площею 349, 1 кв. м - фізичної особи-підприємця Науменка Валентина Володимировича.
Враховуючи п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду «Про деякі питання практики забезпечення позову» від 12.12.2006 № 01-8/2776, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, при поданні клопотання про забезпечення позову та протягом розгляду позовної заяви позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Заява про забезпечення позову шляхом встановлення заборони фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради передавати в оренду Науменко Валентину Володимировичу нежиле спірне приміщення, що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, загальною площею 349, 1 кв. м та спонукання зупинити дії рішення конкурсної комісії фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради від 14.04.2008 № 6 в частині визначення переможцем конкурсу на право укладання договору на приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 13, площею 349, 1 кв. м - фізичної особи-підприємця Науменка Валентина Володимировича, судом відхилена з наступних підстав. Переможцем конкурсу на оренду спірного нежитлового приміщення визнано фізичну особу - підприємця Науменка В.В., проте позивач рішення конкурсної комісії не оскаржує. Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між відповідачем у справі - Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради, як орендодавцем та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством «Алюр», м. Сєвєродонецьк Луганської області, як орендарем 02.01.2007 р. укладено договір №22 на оренду нежитлового приміщення.
Об'єкт оренди за даним договором -нежитлове приміщення, інв. №27/1 площею 349,1м2, розташоване в м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, б. 17, передано орендарю за актом прийому-передачі від 02.01.2007 р.
Строк дії договору оренди №22 встановлено положеннями п. 10.1. договору з 01.01.2007р. по 30.12.2007 р.
Договір припинив свою дію за закінченням строку, на який його було укладено, враховуючи лист орендодавця (відповідача у справі) від 16.01.2008 р. №05-09/124, в якому вказано про те, що строк дії договору закінчився 30.12.2007р. і на новий строк договір укладатися не буде. При цьому, також вимагалося від орендаря повернення орендованого приміщення.
Направлення вказаного листа підтверджується реєстром поштових відправлень, фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку.
Вказані обставини про належне повідомлення орендаря про припинення дії договору за закінченням строку, на який його було укладено, та відповідно факт припинення дії договору встановлено рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2008р. по справі №11/108пн за позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Алюр» про звільнення приміщення.
Вказаним рішенням позов задоволено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “Алюр» звільнити нежитлове приміщення площею 349,1м2, розташоване в м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, б. 17.
Рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2008р. по справі №11/108пн залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р. та відповідно набрало законної сили.
Згоди щодо умов договору оренди спірного майна на новий строк між позивачем та Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради досягнуто не було.
Спірне приміщення перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Сєвєродонецька.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 положення про Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради від 21.10.1998р. №83, до компетенції Фонду, зокрема входить: управління майном, що є власністю територіальної громади м. Сєвєродонецька; здійснення повноважень орендодавця цілісних майнових комплексів, окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі нежилих приміщень, що є власністю територіальної громади міста.
Позивач у справі не звертався до орендодавця з проханням подовжити договір оренди № 22 від 2 січня на новий термін. 18 січня 2008 року до міського голови надійшов лист № 3, в якому керівник позивача просить укласти договір оренди на нежитлове приміщення площею 349,1 кв.м. за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 13 на 2008 рік. Листом № 6 директор ТОВ ВКП "Алюр" Скуріда Т.М. просить лист № 3 від 18.01.2008 року, підписаний Рудик О.В., вважати дійсним.
У відповідь на лист ТОВ ВКП "Алюр" № 3 від 18.01.2008 року та № 6 від 08.02.2008 року Фонд комунального майна, за дорученням міського голови, своїм листом від 18.02.2008 року за № 05-09/319 повідомив, що відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Інформація про термін та умови проведення конкурсу на право оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Сєвєродонецька буде публікуватись в газеті "Сєвєродонецькі вісті". Відправлення цього листа підтверджується Журналом реєстрації вихідної документації ФКМ міської ради (запис № 319).
19 березня 2008 року директором ТОВ ВКП «Алюр»подано заяву та всі необхідні документи, що були обумовлені в публікації про конкурс, на участь у конкурсі на право оренди спірного приміщення.
14 квітня 2008 року відбувся конкурс щодо передачі в оренду спірного приміщення. За його результатами конкурсна комісія одноголосно прийняла рішення укласти договір оренди з іншою особою, а не з ТОВ ВКП "АЛЮР".
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
За частиною другою ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, за ст. 11 ЦК України, є, зокрема, договори та інші правочини.
Спір, що виник між сторонами у справі, стосується правовідносин по оренді майна.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України предмет правовідносин за договором оренди визначено наступним чином: одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма визначена у ч 1 ст. 759 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Строк дії договору оренди №22 встановлено положеннями п. 10.1. договору з 01.01.2007р. по 30.12.2007 р.
Правочин, який би змінював права та обов'язки сторін по оренді майна, в частині умов по строку дії договору оренди, між сторонами не укладався.
Згідно ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 10.8.1. договору оренди від 02.01.2007р. №22 договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Враховуючи лист орендодавця (відповідача у справі) від 16.01.2008 р. №05-09/124, договір №22 на оренду нежитлового приміщення від 02.01.2007р. припинив свою дію за закінченням строку на який його було укладено.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Орендодавець виразив свої заперечення проти продовження дії договору оренди з позивачем у справі, зокрема, у листі від 16.01.2008 р. №05-09/124.
В листі від 16.01.2008 р №05-09/124 вказано, що строк дії договору закінчився 30.12.2007 р. і на новий строк на тих же умовах договір з позивачем продовжуватися не буде. При цьому, також вимагалося від орендаря повернення орендованого приміщення.
Направлення цього листа (від 16.01.2008 р. №05-09/124) підтверджується наступними доказами:
- реєстром рекомендованих листів №2 від 18.01.2008р. №01-09/133, на якому стоїть відбиток штемпелю підприємства поштового зв'язку про прийняття листа до відправлення 18.01.2008р.;
- фіскальним чеком №6072 від 18.01.2008р.;
Орендодавець вважається таким, що реалізував своє волевиявлення щодо не продовження дії договору з орендарем на новий строк в момент передачі свого листа підприємству поштового зв'язку. Такий факт підтверджується вищевказаними доказами та не спростовано позивачем.
Крім того, Фонд комунального майна листом від 18.02.2008 року за № 05-09/319, наданим у відповідь на листа позивача повідомив про передачу спірного приміщення на конкурсних засадах. Позивач подавав заяву на участь у конкурсі.
Обставини про належне повідомлення орендаря про припинення дії договору за закінченням строку, на який його було укладено та відповідно факт припинення дії договору встановлено і рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2008р. по справі №11/108пн за позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Алюр» про звільнення приміщення.
Вказаним рішенням позов задоволено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “Алюр» звільнити нежитлове приміщення площею 349,1м2, розташоване в м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, б. 17.
Рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2008р. по справі №11/108пн залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р. та відповідно набрало законної сили.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).
На підставі викладеного, господарський суд об'єктивно розглянувши в судовому процесі обставин справи в їх сукупності та оцінивши надані сторонами та витребувані судом докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що орендодавець (відповідач у справі) належним чином виразив свої заперечення щодо не продовження дії договору оренди від 02.01.07 №22 з позивачем.
Таким чином, договір оренди від 02.01.2007р. №22 є припиненим за закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Також, відповідно до п. 2.4. договору при закінченні терміну дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване приміщення у належному стані протягом 5 днів з моменту припинення договору. На протязі цього строку орендар зобов'язаний звільнити приміщення і підготувати його до передачі. Передачі здійснюється за актом приймання-передачі.
За загальним правилом оформлення акту приймання-передачі покладається на сторону, яка зобов'язана передати річ, тобто при укладенні договору оренди -на орендодавця, а при припиненні дії договору -на орендаря.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Об'єкт оренди не було вчасно повернуто орендарем орендодавцеві в установленому порядку.
Таким чином, доводи позивача, визначені ним як підстави позовних вимог, є необґрунтованими та відповідно у задоволенні позову слід відмовити.
Крім підстав визначених позивачем у позовній заяві слід зазначити, що у нього не може бути і переважного права, передбаченого ст. 777 Цивільного кодексу України.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо умов договору найму (у тому числі щодо плати) на новий строк. Тому, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України переважне право позивача припинено.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за позовом у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати за первісним позовом у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 17.09.2008р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко