Ухвала
Іменем України
17 вересня 2008 року
Справа № 2-14/3580-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Черткової І.В.,
Голика В.С.,
секретар судового засідання Діомідова О.І.
за участю представників сторін:
позивача: Фридман Володимир Олександрович, довіреність № 2 від 14.08.08, Відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс";
відповідача: Бурлакова Тетяна Іванівна, довіреність № 12/139-1599 від 01.07.08, Блізнецов Кирило Валерійович, довіреність № 12/139-1600 від 01.07.08, Коновалова Олена Юріївна, довіреність № 12/139-1601 від 01.07.08, Державна інспекція з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та місту Севастополю;
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 17.07.2008 у справі № 2-14/3580-2008А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (вул. Приморська, 2, м. Севастополь, 99016)
до Державної інспекції з енергозбереження (вул. Краківська, 17,Київ 94, 02094)
в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю (вул. Більшовістська, 24, м. Сімферополь, 95001)
про визнання недійсню постанови Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю №18-2\04-12-08П від 11.03.08
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Морський індустріальний комплекс", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державної інспекції з енергозбереження, про визнання недійсною постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю №18-2/04-12-08П від 11.03.08 про сплату підвищеної оплати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до Закону України «Про енергозбереження» економічні санкції накладаються за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих. Всупереч цьому, відповідачем при перевірці не встановлено фактів нераціонального та неефективного використання електроенергії, у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для винесення постанови про сплату підвищеної оплати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 119867,85 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 у справі № 2-14/3580-2008А позов відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" задоволено. Визнано недійсною постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю № 18-2/04-12-08П від 11.03.2008 про сплату підвищеної оплати за нераціональне використання газу та інших паливо-енергетичних ресурсів.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати.
Підставою для скасування зазначеного судового рішення заявник скарги вважає неповне з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, а отже, порушення судом норм матеріального права, а саме положень статті 11 Закону України «Про енергозбереження», Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету з енергозбереження № 64 від 04.08.2000.
Так, відповідач вказує на те, що підставою для застосування рішення органу про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів є акт перевірки підприємства, а не дані перевірки виконання припису, і що постанова про застосування підвищеної плати виноситься одразу після перевірки підприємства.
У зв'язку з хворобою головуючого судді Плута В.М. та відрядженням судді Гонтаря В.І., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.09.2008, здійснено їх заміну на суддів Борисову Ю.В. та Черткову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Борисову Ю.В.
У судовому засіданні 17.09.2008 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
17.09.2007 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю, яка є структурною одиницею урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження, проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс", за результатами якої був складений акт №18-02/04-10-41 (а.с. 7-10).
У відповідності до пункту 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету з енергозбереження № 64 від 04.08.2000, відповідачем було винесено припис до акту перевірки №18-02/04-10-41 від 17.09.2007, згідно з пунктом 4 якого з метою усунення недоліків та підвищення ефективності використання теплових енергетичних ресурсів позивачу запропоновано провести заміну застарілих компенсованих приладів для доведення коефіцієнта потужності підприємства до нормативного значення з метою зменшення втрат активної електроенергії, пов'язаної з перетиком реактивної потужності (а.с. 11).
11.03.2008 актом перевірки виконання зазначеного припису у зв'язку з невиконанням пункту 4 припису встановлені втрати електроенергії в кількості 147402,67 кВт час та винесено постанову №18-2/04-12-08П про застосування до позивача економічних санкцій в сумі 119867,85 грн. за втрату електричної енергії в електричних мережах підприємства внаслідок низького коефіцієнту потужності.
Вважаючи, що постанову винесено з порушенням чинного законодавства, позивач звернувся до суду.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що санкції у вигляді підвищеної оплати були застосовані до позивача на підставі пункту «е» статті 11 Закону України «Про енергозбереження», відповідно до якого економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
При цьому поняття нераціонального (неефективного) користування визначено у Законі України «Про енергозбереження», під яким розуміється - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.
Таким чином, зі змісту вказаних норм Закону слідує, що підставою для застосування надбавок до діючих цін та тарифів повинен бути факт наявності нераціонального використання енергоресурсів, при цьому поняття «нераціональне» та «неефективне» є тотожними.
Пунктом 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та усунення фактів їх неефективного використання передбачено, що рішення про сплату підвищеної сплати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, в якому визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів: прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів; споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів. (пункт 8 Порядку).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в ході перевірки позивача не виявлено фактів неекономного та неефективного використання електроенергії (пункт 4 розділу 4 акта № 18-02/4-10-41 від 17.09.2007). У розділі 9 акта позивачу лише запропоновано здійснити певні заходи, які призведуть до економії електроенергії.
Закон України «Про енергозбереження» визначає поняття економії паливно-енергетичних ресурсів як відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості.
Таким чином, Закон чітко розмежовує поняття «економії паливно-енергетичних ресурсів» та «нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів» за своєю правовою природою та підставами застосування. При цьому поширеному тлумаченню ці поняття не підлягають.
Інспекцією в акті виключно вказується на наявність недоліків, зокрема, недостатньої компенсації реактивної потужності, при цьому згідно з актом, заміна компенсуючих приладів веде до її економії та не може вважатися встановленням факту нераціонального використання електроенергії, оскільки про відсутність фактів неекономного та неефективного використання електроенергії прямо зазначено в акті перевірки.
Отже, на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом правильно з'ясовані виниклі між сторонами права і обов'язки, вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому твердження заявника скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2008 у справі № 2-14/3580-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді І.В. Черткова
В.С. Голик