Ухвала
Іменем України
22 вересня 2008 року
Справа № 2-30/2577-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 8 липня 2008 року у справі № 2-30/2577-2007А
за позовом Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (вул. Комсомольська, 4, смт. Красногвардійське, 97000)
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" (вул. Амурська, 33, с.Амурське, Красногвардійський р-н,97055)
про стягнення 82028,95 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2008 у справі № 2-30/2577-2007А адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход» на користь Державного бюджету м. Сімферополя 4786,54 грн. заборгованості по податку на додану вартість та 110972,14 грн. заборгованості по фіксованому сільськогосподарському податку.
Суд першої інстанції встановив наявність несплати платником податку узгодженого податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку та врахував те, що вказане зобов'язання сільськогосподарським виробничим кооперативом «Восход» оскаржене або змінено шляхом подання уточнюючих податкових декларацій до органів державної податкової служби не були. В обґрунтування цього доводу місцевий суд послався на преюдиціальність такого факту зазначеного у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 у справі № 2-16/9082-2007А.
Крім того, рішення суду мотивовано наявністю заборгованості відповідача з податку на додану вартість, що підтверджено податковою декларацією за жовтень 2005 року, яка була подана відповідачем до Державної податкової інспекції і сплачена лише частково.
З урахуванням викладеного, господарський суд Автономної Республіки Крим також визнав правомірним застосування податковим органом штрафних санкцій та пені за несвоєчасну оплату існуючої суми боргу.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, справи направити на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідач посилається на помилкове залишення поза увагою того факту, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.04.2004 у справі № 2-5/4805-2000 сільськогосподарський виробничий кооператив "Восход" був визнаний банкрутом.
Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що в силу вимог статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
При цьому, сільськогосподарський виробничий кооператив "Восход" вказує, що податковим органом фактично була встановлена сума податкового боргу на неіснуючий об'єкт оподаткування, оскільки будь-яких договорів оренди земельних ділянок між відповідачем у даній справі та іншими особами не укладалось.
Також, апеляційна скарга мотивована тим, що суд неправомірно вирішив спір по суті та не зупинив провадження у даній справі до вирішення іншого спору про визнання неправомірною бездіяльність податкового органу по неприйняттю рішення про зняття сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход» з обліку платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались.
01 вересня 2008 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення слухання справи у зв'язку тим, що представник кооперативу знаходиться поза межами України. Будь-яких додаткових матеріалів в обґрунтування апеляційної скарги відповідач суду не надав.
Позивач до початку судового засідання надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає постанову господарського суду Автономної Республіки Крим законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 суддів Волкова К.В. та Плута В.М. замінено на суддів Голика В.С. та Борисову Ю.В.
Розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив «Восход» зареєстрований Красногвардійською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за №24695797Ю0020038 (том 1, а. с. 19).
Судом встановлено, що являючись платником податків, зборів та обов'язкових платежів, відповідачем вчасно й у повному розмірі не провадилась сплата узгоджених зобов'язань, в результаті чого утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 15758,68 грн., в тому числі: податок на додану вартість 4786,54 грн., фіксований сільськогосподарський податок в сумі 110972,14 грн.
Заборгованість сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" перед бюджетом складається із самостійно узгоджених сум податку. Борг по фіксованому сільськогосподарському податку підтверджується розрахунками ФСП за 2003 рік, 2004 рік поданими відповідачем до Державної податкової інспекції. (том 1, а. с. 121, 122).
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» - об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. Відповідно до пункту 1 статті 5 вищевказаного закону - платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. При цьому, згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та не може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Так, матеріали справи свідчать про те, що позивачем були надані податкові декларації фіксованого сільськогосподарського податку на 2003 рік № 12394, на 2004 рік № 90 та на 2005 рік № 263, сплата по яких повинна проводитися у порядку та строки передбачені пунктом 2 статті 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».
У зв'язку з тим, що відповідачем податковий борг у встановлені строки погашено не було, відповідно до п. п. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2007 № 0001021500/0 та від 22.01.2007 № 0001031500/00 (том 1, а. с. 45, 46) про застосування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
На день розгляду справи заборгованість відповідача з фіксованого сільськогосподарського податку зросла до 110972,14 грн., до теперішнього часу не сплачена, про що відповідачем в апеляційній скарзі по суті не заперечується.
Доводи викладені в апеляційній скарзі в певній частині стосуються легітимності прийнятих податкових повідомлень-рішення від 22.01.2007 № 0001021500/0 та від 22.01.2007 № 0001031500/00.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені сільськогосподарським виробничим кооперативом "Восход" у судовому порядку. Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2007 у справі № 2-16/9082-2007А ці податкові повідомлення-рішення були визнані нечинними. Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 у справі № 2-16/9082-2007А постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові сільськогосподарському виробничому кооперативу "Восход" відмовлено. Посилання відповідача на те, що вказана постанова оскаржена ним у касаційному порядку, колегією суддів відхиляється, оскільки, згідно з частиною 5 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту проголошення.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому, у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 у справі № 2-16/9082-2007А було встановлено, що податкове зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку сільськогосподарському виробничому кооперативу "Восход" податковим органом не нараховувалось, а виникло у зв'язку з поданням платником податків декларації, а тому нарахування фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним.
Обставини справи свідчать про те що борг по податку на додану вартість, складається також з узгоджених зобов'язань. Так, відповідачем до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим була подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2005 року, згідно якої сплаті до бюджету підлягає сума податку у розмірі 6985,67 грн. В порушення п. п. 5.3.1. п. 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", сільськогосподарським виробничим кооперативом "Восход" самостійно визначене зобов'язання у встановлені строки сплачено не було.
За порушення строків сплати податку на додану вартість, на підставі п. п. 17.1.7. п. 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до відповідача були застосовані штрафні санкції, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2007 № 0001111501/0. Вказане податкове повідомлення-рішення було узгоджено у встановленому порядку. Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.1. статті 5 вищенаведеного закону, податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно п. п. 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.
В матеріалах справи є податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2005 року на суму 6985,67 грн., яка подана відповідачем до Державної податкової інспекції.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі, зазначеному в підпункті 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом встановлено, що відповідач заборгованість з податку на додану вартість сплатив частково, в результаті чого заборгованість сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" становить 3492,84 грн.
За порушення кінцевих строків оплати узгоджених податкових зобов'язань, позивачем застосовані штрафні санкції - винесено податкове повідомлення - рішення № 0001111501/0 (том 1, а. с. 109).
Крім того, за несвоєчасну сплату заборгованості з ПДВ, позивачем - ДПІ було нараховану пеню в сумі 1293,70 грн. (том 1, а. с. 103).
Пунктом 8 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу» передбачено право органу державної податкової службі стягувати в бюджети й державні цільові фонди суми недоїмки, пені й штрафні санкції в порядку, передбаченому законодавством.
Судова колегія не погоджується з твердженням заявника апеляційної скарги щодо неправомірності застосування фінансових санкцій у зв'язку з тим, що відносно сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" було порушено справу про банкрутство та оскаржувані повідомлення-рішення суперечать вимогам статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Дійсно, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2005 у справі № 2-20/4640.1-2004 провадження про визнання банкрутом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" було припинено, та згідно з пунктом 7 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з цього ж дня припинилася дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд неправомірно вирішив спір по суті та не зупинив провадження у даній справі до вирішення іншого спору про визнання неправомірною бездіяльність податкового органу по неприйняттю рішення про зняття сільськогосподарського виробничого кооперативу «Восход» з обліку платника фіксованого сільськогосподарського податку, колегією суддів вважаються неспроможними, оскільки зупинення провадження у даному випадку є правом суду, а не обов'язком. Крім того, судова колегія не знаходить підстав для зупинення провадження у даній справі і на стадії апеляційного провадження, тому що підставою позовних вимог Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим у цьому провадженні є, у тому числі, податкові повідомлення-рішення, оцінку яким було надано судом під час провадження у справі № 2-16/9082-2007А і наряду з якими було надано оцінку діям податкового органу. Більш того, апеляційна інстанція враховує те, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1. ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Восход" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2008 року у справі № 2-30/2577-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді