"29" вересня 2008 р.
Справа № 8/138-2855
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромгаз», вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро»Козівського молокопереробного підприємства “Біопродукт», вул. І. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 18 453 грн. 27 коп.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 01.09.2008 року представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз», вул. Почайнинська,38/44, м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро»Козівського молокопереробного підприємства “Біопродукт», вул. І. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 18 453,27 грн., що становить: 9718,63 грн. -сума основного боргу та 8734,64 грн. -штраф.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору на постачання природного газу № 88/07 А від 01.08.2007 р. зобов'язання виконав не належним чином, внаслідок чого допустив заборгованість, на яку у відповідності до умов договору та чинного законодавства нараховані штрафні санкції. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, акти прийому-передачі природного газу за період з серпня місяця 2007 року по квітень місяць 2008 року, видаткову накладну №АГЦ-000225, розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 01 вересня 2008 року було відкладено до 11:10год. 29.09.2008 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребовування додаткових доказів у справі.
В судовому засіданні 01.09.2008 р. повноважний представник позивача повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу та подав суду уточнений розрахунок ціни позову, з якого, зокрема, вбачається, що відповідачем 26.08.2008р. повністю погашено суму основного боргу. Відтак, просив стягнути в судовому порядку суму штраф в розмірі 8 734грн. 64 коп. та 302 грн. 53 коп. в повернення сплачених судових витрат.
На розгляд справи 29.09.08р. представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №1958039 від 08.09.08р., та № 1958020 від 09.09.08р.). Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
26 вересня 2008 року ТзОВ «Агропромгаз»звернулось до суду із письмовим клопотанням за №09-372 від 23.09.08р. (зареєстровано канцелярією суду за вх.№ 17921(н) 20.09.08р.) про розгляд справи без присутності повноважного представника, оскільки всі вимоги викладені в ухвалі суду ним виконані, необхідні суду документи представлені.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без їх участі відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача в судовому засіданні 01.09.2008р., оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:
01 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз», яке виступає як Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт», яке виступає як Споживач, був укладений договір № 88/07А на постачання природного газу.
За умовами даного Договору (п.1) Постачальник зобов'язався постачати, а Покупець зобов'язується прийняти природний газ та оплатити його вартість.
Договором сторони обумовили, що поставка газу здійснюється Постачальником у відповідності до письмової заявки Споживача, яку останній повинен надати не пізніше 20 числа місяця, що передує споживанню. По закінченні кожного місяця на протязі 5 днів Споживач зобов'язаний передати Постачальнику оригінали Актів складені між Споживачем та організацією яка реалізує газ, які підтверджують фактичний обсяг його споживання. (п.2.1.1, п.2.2.4).
Умовами укладеного Договору сторони обумовили кількість та якість газу, а також порядок проведення розрахунків.
Пунктом 3.3 Договору сторони визначили приблизний обсяг поставки газу, при цьому встановили, що фактична кількість поставленого по Договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів приймання-передачі природного газу між Постачальником та Споживачем, складених на підставі Актів відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору.
Відповідно до п. 4.4 Договору газ вважається поставленим «Постачальником»та прийнятий «Споживачем»після підписання повноваженими представниками Акту приймання-передачі обсягів природного газу, крім того, імпортний газ - після митного оформлення.
Сторони встановили, що вартість газу який поставляється обумовлюється в Додатковій угоді до Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Згідно п.п.2.2.1 п.2 Договору «Споживач»зобов'язався оплатити «Постачальнику» вартість поставленого природного газу відповідно до п.1.1 в валюті України, вартість якого погоджується сторонами і зазначається у додаткових угодах до Договору, які є його невід'ємною частиною.
01.08.2007 року Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору поставки №88/07А, якою встановили вартість газу та порядок розрахунків.
Взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу) регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 (далі -Правила).
Відповідно до вказаних Правил послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі укладеного між ним та газопостачальною (газотранспортною) організацією договору про надання послуг з газопостачання.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, в силу ст. 714 Цивільного Кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з представлених в матеріалах справи Актів прийому-передачі об'єму природного газу за №№ 439,469,502,584,34,97 та 185, відповідачем за період з серпня місяця 2007 року по квітень місяць 2008р. прийнято 181 994мі газу на загальну суму 223405,93грн..
Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплата вартості отриманого природного газу виконав не повністю, і його заборгованість перед позивачем, станом на час звернення до суду становила 9 718 грн. 63 коп.
10 вересня 2008 року ТзОВ «Агропромгаз»звернулось до господарського суду з письмовим клопотанням №338/юр від 02.09.08р. (зареєстровано канцелярією суду за вх. №1731(л)10.09.2008р.) про стягнення з відповідача суму штрафу в розмірі 8 734,64грн. та 302,53грн. судових витрат, оскільки, відповідач основний борг за поставлений природний газ в сумі 9718,63грн. погасив повністю, в підтвердження чого представив належним чином засвідчену копію виписки банку від 26.08.2008р.
У відповідності до п. 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо між сторонами відсутній предмет спору.
За таких обставин справи, суд встановив, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий природний газ згідно Договору №88/07А на поставку природного газу від 01.08.2007р. в розмірі 9 718 грн. 63 коп. спід припинити в порядку п. 1-1 статті 80 ГПК України, оскільки в цій частині зобов'язання між сторонами відсутній предмет спору.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
В силу статей 546,548,549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. ст. 230,231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф. пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, у разі прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, а Договором (п.7.1) сторони передбачили, що за порушення терміну оплати згідно п. 6.2 Даного Договору «Споживач»сплачує «Постачальнику»штраф в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, суд визнає обґрунтованими, правомірними та задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро» Козівського молокопереробного підприємства “Біопродукт», вул. І. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області 8 734 грн. 64коп., штрафу.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ч.2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на наведене, господарський суд покладає сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на відповідача, в силу приписів ст.ст. 44- 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.209,509,525,526,530,546,548,549,714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,77,69,80,82,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро» Козівського молокопереробного підприємства “Біопродукт», вул. І. Богуна, 8, смт. Козова Тернопільської області
(ідентифікаційний код №34653695), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромгаз», вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ (ідентифікаційний код №34603822), 8 734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 64 коп. штрафу, 302 (триста дві) грн. 53 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
3. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9 718 грн. 63 коп. - провадження припинити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Суддя