Ухвала
Іменем України
22 вересня 2008 року
Справа № 2-19/3931.1-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
представник позивача, Ващишен Ольга Федірівна, довіреність № 06 від 24.12.07, Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим;
представник відповідача, Ткаченко Євген Леонідович, довіреність № 01-04/301 від 01.09.08, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ялта Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 02 червня 2008 року у справі № 2-19/3931.1-2008А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Садова, 4, місто Ялта, АР Крим, 98600)
до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ялта Автономної Республіки Крим (провулок К. Лібкнехта, 1, місто Ялта, АР Крим, 98600)
про стягнення 487 708,80 грн,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2006, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006, у позові відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2008 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2006 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції за правилами адміністративного судочинства.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року у справі № 2-19/3931.1-2008А у задоволені позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що господарський суду всупереч вказівкам суду касаційної інстанції не встановив дійсний характер правовідносин.
Також, позивач зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим і Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ялта Автономної Республіки Крим виконують обов'язки зі складання та підписання актів щомісячної звірки, в яких визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 у зв'язку з відпусткою судді Лисенко В.А. здійснено її заміну на суддю Градову О.Г.
У судовому засіданні 15.09.2008 у слуханні справи була оголошена перерва до 22.09.2008.
Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що у задоволенні позов слід відмовити з огляду на наступне.
Встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ялта Автономної Республіки Крим та з урахуванням уточнених позовних вимог від 23.05.2008 просить суд зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 487 708,80 грн шляхом включення у акт щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у випадку втрати годувальника, який помер у результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України і Правління ФССНВВПЗ №5-4/4 от 04.03.2003 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача з неправомірної відмови відшкодувати позивачеві суми пенсій, призводить до дефіциту коштів Пенсійного фонду України і може потягнути за собою несприятливі наслідки у вигляді несвоєчасної виплати пенсій.
Підпунктами «г» і «д» пункту 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 3 постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 передбачено, що Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинні розробити механізм узгодження цих витрат та провести відповідні розрахунки на тому ж рівні.
Оскільки у відповідача відсутні особові справи зазначених осіб, судова колегія дійшла висновку про те, що підстав для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних з виплатами пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, немає.
Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
В основу механізму відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено щомісячне, визначеного Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України і Правління ФССНВВПЗ №5-4/4 від 04.03.2003 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003, проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків України (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України, незалежно від того чи є предметом спору стягнення понесених витрат у зв'язку з виплатою пенсій чи спонукання до прийняття до відшкодування сум понесених витрат.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія констатує те, що обов'язок Фонду соціального страхування зі сплати страхових виплат потерпілим виникає в силу належного підтвердження права потерпілих на такі страхові виплати.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач безпідставно відмовляється підписувати Акти щомісячних звірок стосовно осіб, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відповідної пенсії у зв'язку із втратою годувальника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пунктом 3 постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 передбачено, що Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинні розробити механізм узгодження цих витрат та провести відповідні розрахунки на тому ж рівні.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав задоволення вимог апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 02 червня 2008 року у справі № 2-19/3931.1-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді