23 вересня 2008 р.
№ 24/602
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Олімпійський навчально-спортивний центр", м. Київ,
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2008
зі справи № 24/602
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -Відділення), м. Київ,
до Державного Олімпійського навчально-спортивного центру, м. Київ,
про стягнення 9 752,20 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача -Насадчука П.А.,
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2008 (з урахуванням ухвали місцевого суду від 02.06.2008 про виправлення описок, а.с. 115) задоволено заяву позивача про заміну відповідача зі справи як боржника у виконавчому провадженні його правонаступником - державним підприємством "Олімпійський навчально-спортивний центр" (далі -Підприємство).
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 14.05.2008, Підприємство подало на неї апеляційну скаргу в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. -головуючий, судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) повернуто скаржникові без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить зазначену ухвалу апеляційного суду від 02.07.2008 з даної справи як зі справи адміністративної юрисдикції скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм господарського процесуального права, а справу передати до Київського апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Причиною подання касаційної скарги є незгода Підприємства з правильністю застосування апеляційним господарським судом господарського процесуального законодавства у розгляді справи адміністративної юрисдикції.
У зв'язку з набранням чинності КАС України з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з статтею 8 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
За змістом статті 20 Закону № 875 саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Отже, спір з даної справи є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено й в ухвалі Вищого господарського суду України від 13.02.2006 (а.с. 60-62).
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте апеляційну скаргу Підприємства до Київського апеляційного адміністративного суду, подану відповідно до КАС України на ухвалу суду першої інстанції, винесену за правилами адміністративного судочинства, господарським судом апеляційної інстанції в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства, що унеможливлює касаційну перевірку цього судового рішення в порядку адміністративного судочинства, тоді як Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду судових рішень з публічно-правових спорів по суті, внаслідок чого ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 підлягає безумовному скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов