Постанова від 16.09.2008 по справі 43/717

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2008 р.

№ 43/717

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого

Н.О. Волковицької

Л.І. Рогач

за участю представників:

позивача

Цілінський В.Б. -дов. № 07/01/08 від 16.01.2008р.

відповідачів

не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від 28.05.2008р.

у справі

№43/717

господарського суду

міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт"

до

Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

про

7369, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" звернулося до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про стягнення заборгованості, в тому числі основного боргу -5462, 37 грн., пені -514, 66 грн., інфляційні -1110, 29 грн. та 3% річних - 281, 70 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що станом на 03.08.2007р. оплата відповідачем проведена не в повному обсязі і тому у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.02.2008р. (суддя Пасько М.В.) позов задоволено частково; стягнуто з закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" 5 057, 65 грн. основного боргу, 1 063, 21 грн. інфляційних нарахувань та 271, 58 грн. 3% річних, 102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені позову в частині стягнення 202, 36 грн. основного боргу, 23, 54 грн. інфляційних нарахувань та 5, 06 грн. 3 % річних відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається і тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5057, 65 грн. підлягають задоволенню. В частині стягнення 202, 36 грн. основного боргу позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено виконання робіт за період за який нараховувався цей борг.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. (судді: Мартюк А.І. - головуючий, Зубець Л.П., Лосєв А.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його прийняття у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору; постанова прийнята без участі в справі належного представника відповідача.

Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, усно в судовому засіданні заперечив проти її доводів, вказавши на законність та обґрунтованість рішення та постанови судів попередніх інстанцій.

Відповідач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, товариством з обмеженою відповідальністю "Страховий брокер "Експерт" та закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" 01.09.2004 укладено угоду про надання посередницьких послуг в сфері страхування, відповідно до умов якої позивач зобов'язався за винагороду виконувати від імені відповідача дії, пов'язані з укладанням та виконанням договорів страхування: укладати договори страхування; отримувати страхові внески; надавати консультації.

Відповідач зобов'язався виплачувати позивачу винагороду в порядку і на умовах, передбачених угодою.

Відповідно п. 3.4 угоди відповідач до 7-го числа місяця наступного за звітним, перераховує позивачу належну йому суму винагороди згідно акту виконаних робіт, що складається сторонами до 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Позивач протягом серпня 2005 р. - жовтня 2006 р. виконував дії передбачені умовами договору, що підтверджується актами виконаних робіт.

Господарськими судами встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, виконані роботи оплатив частково.

18.04.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 290/04/07 про сплату заборгованості, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача, заборгованість відповідача за угодою від 01.09.04 складає: 5 260, 01 грн. основного боргу, 1 086, 75 грн. інфляційних нарахувань, 276, 64 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення 5881, 05 грн. та відмовили у частині стягнення 202, 36 грн. основного боргу за виконані роботи у жовтні 2006 року, оскільки, акт виконаних робіт за жовтень 2006 р. не підписаний з боку відповідача і позивачем не надано жодного доказу виконання робіт за зазначений період.

Твердження заявника про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваною постанови колегія суддів не вбачає.

В якості підстави для скасування судових рішень з процесуальних мотивів скаржник посилається на прийняття постанови за відсутності його представника в судовому засіданні, однак за статтею 11110 безумовною підставою скасування судового рішення є відсутність будь-якої із сторін не повідомленої належним чином про місце та час слухання справи, проте, матеріали справи містять докази направлення сторонам ухвали про порушення провадження у справі та прийняття апеляційної скарги до розгляду з повідомленням про вручення.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги ґрунтуються на приписах чинного законодавства та встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. у справі № 43/717 господарського суду м. Києва та рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2008р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

Попередній документ
2111052
Наступний документ
2111054
Інформація про рішення:
№ рішення: 2111053
№ справи: 43/717
Дата рішення: 16.09.2008
Дата публікації: 13.10.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: